справа № 166/1529/16-а
номер провадження 2-а/166/8/17
категорія: 87
іменем України
смт.Ратне 13 лютого 2017 року
Ратнівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Лозицького С.О.,
за участю секретаря - Заєць Н.П.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Горщарука Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця,
встановив :
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (надалі-Позивач) зазначив, що з 24 березня 2004 року перебуває на обліку в Старовижівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області (надалі-Відповідач) як одержувач пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (надалі-Закону) у розмірі 90 відсотків заробітної плати. Останнім місцем роботи Позивача була Ратнівська районна державна адміністрація Волинської області.
У зв'язку із підвищенням державним службовцям заробітної плати з 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», що є підставою для перерахунку пенсії, він звернувся до Відповідача із заявою про проведення йому перерахунку пенсії згідно із ст.37-1 Закону, долучивши до заяви довідку про заробітну плату працівника за посадою, яку він займав перед виходом на пенсію (голова Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області).
За результатом розгляду його звернення Відповідачем у задоволенні вказаної заяви було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.15 р., а з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до окремих законів України, в тому числі і відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв'язку із набранням чинності з 01 травня 2016 року Закону України «Про державну службу» №889 від 10.12.15, скасовано, зокрема і ст.37-1 Закону України «Про державну службу» №3723. Крім того, відмова Відповідача мотивована тим, що вищезгаданою постановою КМ України від 09.12.15 №1013 скасовано пункт 4 постанови КМ України від 31.05.2000 №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №3723 «Про державну службу» та внесено зміни в пункт 5, яким відмінена форма довідки для перерахунку пенсій державним службовцям.
Позивач вважає таку відмову Відповідача безпідставною, оскільки відповідно до п.5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" та ці обставини слугували підставою для відмови в перерахунку, оскільки зазначена норма стосується виключно призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій. Тобто, норма Закону поширюється тільки на тих осіб, яким пенсії призначаються за спеціальними законами після 01.06.2015 року, а не на тих, яким вони були призначені до того.
Крім цього, вказане положення не містить посилання на конкретні норми законів чи підзаконних актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які скасовуються. Підстав вважати, що скасовуються всі норми, як ті, що стосуються призначення, так і ті, що стосуються перерахунку пенсій, немає.
Доводи Відповідача, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" виключено, а пункт 5 змінено, є неприйнятними з огляду на те, що вищезазначеним нормативно-правовим актом регулювання питання розміру обчислення заробітку при призначенні пенсії, а не при її перерахунку.
Окрім того, Позивач зазначає, що невизначення на сьогодні Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій непрацюючим державним службовцям звужує та обмежує його конституційне право на пенсійне забезпечення. За вказаних обставин, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України будь-якого порядку перерахунку призначених пенсій непрацюючим державним службовцям є фактично бездіяльністю, що порушує гарантоване Основним законом право на її перерахунок.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить визнати неправомірною відмову Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити з 16 грудня 2016 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати, зазначеної у довідці № К-243 від 15.12.2016 року, виданої Ратнівською районною державною адміністрацією Волинської області.
Відповідачем подано Суду письмове заперечення на позов, в якому зазначено, що Позивач з 24 березня 2004 року перебуває на обліку в Старовижівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як одержувач пенсії за віком, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у розмірі 90 % заробітної плати.
Також Відповідач зазначив, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, ст.37-1 Закону України «Про державну службу» було викладено у новій редакції: «На момент звернення державного службовця, відповідно до даної статті, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України», зокрема п.4 постанови КМ України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій».
Відповідно до п.4 Постанови, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 виключено та викладено в новій редакції абз.1 п.5 та п.6, які стосувались проведення перерахунку пенсій державних службовців.
Крім цього, п.5 Прикінцевих положень закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», та інших. Оскільки до 01 червня 2015 року такого закону не прийнято, пенсії передбачені серед інших і Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Надана Позивачем довідка про заробітну плату носить інформаційний характер, а не видана для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Загалом Відповідач у запереченні зазначив про відсутність на час звернення позивача будь-якого правового регулювання перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Зважаючи на вказані обставини Старовижівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Представник Відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 28 грудня 2016 року було відкрите скорочене провадження у справі. Оскільки 06.01.2017 року на адресу Суду надійшли заперечення Відповідача на адміністративний позов, то ухвалою суду від 11.01.2017 року було закінчено підготовку до судового розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, та призначено розгляд справи на 31.01.2017 року, у зв'язку з перебуванням головуючого з 23 по 27 січня 2017 року у відрядженні. 31.01.2017 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з викликом позивача для дачі пояснень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав:
Судом встановлено, що Позивачу з 24 березня 2004 року призначено пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% заробітної плати.
16 грудня 2016 року Позивач звернувся із заявою до Відповідача з проханням здійснити йому перерахунок пенсії, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади, відповідно до довідки про заробітну плату № К-243 від 15.12.2016 року, виданої Ратнівською районною державною адміністрацією Волинської області.
Листом №165/К-01 від 26.12.2016 року Старовижівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України роз'яснено, що підстави для перерахунку пенсії, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове держане пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади, відсутні.
Суд вважає таке рішення Відповідача обґрунтованим з огляду на наступне:
У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №89-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ втратили чинність, включно з нормами, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01.05.2016 року Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано Позивачем після 01.05.2016 року, Відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
Отже, підстави для здійснення перерахунку пенсії Позивачу у зв'язку з підвищенням посадового окладу державного службовця відповідної посади та рангу відсутні.
Крім того, Суд зазначає те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений Державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Конституційною гарантією є гарантія права на пенсію в розмірі, не меншому ніж прожитковий мінімум, встановлений законом (ст.46 Конституції України). Право на підвищення розміру пенсії не є конституційною гарантією чи певним досягнутим соціальним мінімумом, що не може бути зменшеним за наявності інших компенсаційних інструментів від знецінення коштів, що надаються як соціальна виплата.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» від 03.06.2014 року, зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Разом з тим, суд зазначає, що аналогічна правова позиція висвітлена у постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 Верховного Суду України, відповідно до якої, відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. прийшов до висновку, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР). У Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.
Щодо посилання Позивача на обмеження прав і свобод.
При внесенні змін до Закону України "Про державну службу" в частині визначення умов і порядку пенсійного забезпечення державних службовців, законодавцем дотримано вимоги статті 22 Конституції України, на яку посилається Позивач. Тобто, внесення змін до вказаного Закону не спричинило звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".
Аналіз норм Закону України "Про державну службу" свідчить про те, що зміст права на соціальний захист осіб, яким раніше призначено пенсії за цим Законом, залишився незмінним.
Посилання Позивача на принцип дії норм права у часі є безпідставними, оскільки такий принцип застосовується до правовідносин, що виникли до набрання чинності конкретною нормою права. Зокрема, до вищезазначених змін у законодавстві виникло право Позивача на пенсію, яке є незмінним. Разом з тим, право на перерахунок пенсії у Позивача могло виникнути лише після звернення з відповідною заявою до пенсійного органу, що є у причинному зв'язку із отриманням довідки про заробітну плату. Однак, таке звернення щодо отримання довідки про заробітну плату державного службовця відбулось після внесення змін до Постанови № 865, у якій видача такої не передбачена, що і призвело до відповідних правових наслідків.
Таким чином, у спірних правовідносинах пенсійний орган здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачений Законами України, оскільки відповідно до постанови КМ України від 09.12.2015 № 1013, були внесені зміни до п. 5 постанови КМ України № 865, а тому починаючи з 01.12.2015 року державні органи за останнім місцем роботи уповноважені видавати довідку лише для призначення пенсії, а не для її перерахунку.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що Відповідач правомірно відмовив Позивачу у перерахунку пенсії, а тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160-163 КАС України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд-
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Відмовити у визнанні дій Старовижівского об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії неправомірними.
Відмовити у зобов'язанні Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Волинської області з 16 грудня 2016 року здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до довідки № К-243 від 15.12.2016 року, виданої Ратнівською районною державною адміністрацією Волинської області.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ратнівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційних скарг протягом десяти днів з дня отримання її копії з подачею копій скарг до апеляційної інстанції.
Суддя Лозицький С.О