донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.02.2017 справа №910/23250/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 - за довіреністю № 03 від 04.11.2016р. не з'явився Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”
на ухвалу господарського судуДонецької області
від про 11.01.2017 р. повернення позовної заяви
у справі№ 910/23250/16 (суддя М.В.Сажнева)
за позовомДочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО”, с.Новоолексіївка Донецької області
простягнення 1 290 864,43 грн
Дочірнє підприємство “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО”, с.Новоолексіївка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 758384,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 484607,89 грн та 3% річних у розмірі 47871,74 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2016р. вказану позовну заяву Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області та додані до неї документи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. позовну заяву Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області повернуто на підставі п. 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана ухвала господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі №910/23250/16 мотивована тим, що позовні матеріали не містять доказів дотримання позивачем норм ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язкового направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. Посилаючись на те, що відсутність факту повідомлення сторони процесу порушує норми чинного законодаства, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області на підставі п. 6. ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Дочірнє підприємство “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька” не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. скасувати, справу №910/23250/16 направити для розгляду господарському суду Донецької області.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що на момент подання позовної заяви відповідач був зареєстрований за адресою: 01033, м.Київ, вул. Тарасівська, б.4, оф. 7, тому до позовної заяви додано докази відправлення її копії з доданими документами саме на вказану адресу. Однак, в процесі підготовки справи до розгляду, господарським судом м.Києва з'ясовано, що відповідач перереєструвався за адресою: 85364, Донецька область, Покровський район, с. Новоолексіївка, вул. Донецька, 2, у зв'язку з чим господарським судом м.Києва направлено матеріали позовної заяви за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області. На підставі викладеного, скаржник вважає, що останнім не порушено вимоги статей 56, 57 ГПК України, отже, підстави для повернення позовної заяви без розгляду - відсутні.
Скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду та передати справу на розгляд до господарського суду Донецької області.
Представник відповідача наданими йому правом не скористався, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами з огляду на те, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи та враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржувану ухвалу в повному обсязі.
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду є законною та обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., Україна взяла на себе зобов'язання з забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 зазначеної Конвенції.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з принципу верховенства права, а також положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист господарських прав і інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунтом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із пунктом 6 частини першої ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Наведений у ст. 63 ГПК України перелік підстав для повернення позовної заяви є вичерпним і розширенню не підлягає, будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви та доданих до неї документів не можуть бути підставою для повернення позовної заяви.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів долучено поштову квитанцію № 27/4 та опис вкладення у цінний лист від 08.11.2016, адресований відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО”, в якому зазначено про направлення копії позовних матеріалів на адресу: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, б. 4 “а”, оф. 7.
При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО” (31949531) є: 85364, Донецька обл., Покровський р-н, с. Новоолексіївка, вул. Донецька, 2, а відтак позивачем не надано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів
За поясненнями позивача, 08.11.2016р. Дочірнє підприємство “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області вперше звернулось з даною позовною заявою (№122 від 07.11.2016р.) до господарського суду м. Києва, означене також підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 08.11.2016р., яка наявна в матеріалах справи.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО” станом на 07.11.2016р. визначено за адресою 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, б. 4 “а”, оф. 7.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.11.2016р. позовна заява Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області повернута заявнику на підставі п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
07.12.2016р. Дочірнє підприємство “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області повторно звернулось до господарського суду м. Києва з цією позовною заявою (№122 від 07.11.2016р.) (опис вкладення у цінний лист від 07.12.2016р.)
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2016р. позовну заяву Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, с.Олександрівка Донецької області разом з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області у зв'язку зі зміною місцезнаходження відповідача, оскільки згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО” (31949531) є: 85364, Донецька обл., Покровський р-н, с. Новоолексіївка, вул. Донецька, 2
Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата внесення змін до правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАРАНТ-АГРО” щодо місцезнаходження підприємства - 05.12.2016р.
Враховуючи, що повторною датою звернення до господарського суду м. Києва з позовною заявою є 07.12.2016р., а зміни щодо місцезнаходження відповідача відбулись 05.12.2016р., колегія суддів вважає, що позивачем при зверненні до суду не дотримано вимог ст.56 та ч.2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, згідно п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року надано роз'яснення, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Більш того, у проміжок часу між направленням матеріалів позовної заяви з господарського суду м. Києва та надходженням до господарського суду Донецької області, позивач був обізнаний про зміну місцезнаходження відповідача, однак не здійснив жодних дій щодо належного повідомлення відповідача за новою адресою.
Таким чином, апелянтом не доведено, що на момент повторного звернення до господарського суду м. Києва останнім вчинено всі процесуальні дії для належного повідомлення відповідача.
Одночасно, колегія суддів враховує, що позовна заява Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька” надійшла до господарскього суду Донецької області на стадії прийняття позовної заяви, а відтак, такі недоліки позовної заяви як не надання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви дозволяють колегії суддів погодитись із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі №910/23250/16 є обґрунтованою та законною, тому залишає зазначену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст. 54, 56, 57, 63, 75, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька” на ухвалу господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі №910/23250/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 11.01.2017р. у справі №910/23250/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: О.О.Радіонова
ОСОБА_3