22.02.2017 року Справа № 904/9386/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г.
секретар судового засідання Абадей М.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: - Маляр Я.А., довіреність №8431-К-О від 29.12.2016р., представник;
- Федун І.В., довіреність №8438-К-О від 29.12.2016р., представник
від Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016р.
за скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження №50674173 в частині розшуку транспортних засобів у справі №904/9386/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брівер", м.Херсон, Херсонська область
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпро
про стягнення 142195,00 доларів США та 509148,81 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016р. у справі №904/9386/14 (суддя Соловйова А.Є.) скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження №50674173 в частині розшуку транспортних засобів відхилено.
Ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що суд дійшов висновку, що на час звернення Заявника до суду предмет оскарження був відсутній, зважаючи на те, що постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 12.06.2016р.) було припинено розшук майна боржника 19.08.2016, а скарга на дії державного виконавця в частині розшуку транспортних засобів боржника була подана відповідачем до суду 31.08.2016.
Не погодившись з означеною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач (ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що означена ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016р. у справі №904/9386/14 та ухвалити нове рішення, яким: а) визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві незаконними в частині розшуку транспортних засобів; б) визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах ВП 50674173 незаконними в частині розшуку транспортних засобів, які перебувають у третіх осіб за договором фінансового лізингу.
Апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016р. у справі №904/9386/14 була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - ЧимбарЛ.О. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Дармін М.О. в судовому засіданні на 23.01.2017р. о 10:15 год.
За розпорядженням керівника апарату суду від 23.01.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Березкіної О.В. у відпустці, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №904/9386/14 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Чимбар Л.О. (доповідач), судді - Дармін М.О., Антонік С.Г.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 06.02.2017р.
За розпорядженням керівника апарату суду від 06.02.2017р., у зв'язку із перебуванням судді-доповідача Чимбар Л.О. на лікарняному, проведено повторний автоматичний розподіл судової справи, за результатами якого справу №904/9386/14 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., АнтонікС.Г., яка прийняла скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" до свого провадження та призначила її розгляд у судовому засіданні на 22.02.2017р. о 14:30 год.
Позивач (ТОВ "Брівер") у своєму відзиві на апеляційну скаргу заперечу на її задоволенні. Вказує, що державна виконавча служба діяла відповідно до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" та вживала заходи в межах виконавчого провадження з метою обов'язковості реального виконання рішення, а з 19.08.2016р. припинила розшук майна боржника. Вказує також, що скарга боржника стосовно визнання дій державної виконавчої служби в частині розшуку транспортних засобів незаконними надійшла до суду 31.08.2016р., тобто в момент, коли оскаржені дії були припинені, а тому на час розгляду даної скарги не існує предмету спору.
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві письмовий відзив на скаргу не надав, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, але участі свого повноважного представника в судовому засіданні 22.02.2017р. не забезпечив.
21.02.2017р. до матеріалів справи через канцелярію суду надійшло клопотання позивача здійснення фіксації судового процесу в судовому засіданні, яке відбудеться 22.02.2017р., за допомогою звукозапису. Це клопотання було задоволено судом апеляційної інстанції.
Представник позивача в судове засідання 22.02.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надходили.
В судовому засіданні 22.02.2017р. представники відповідача не заперечували на розгляді справи по суті спору, підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Відповідно до ст. 77 ГПК України нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи, коли за якихось-обставин спір не може бути вирішено в даному засідання. Враховуючи, що колегією суддів не встановлено обставин, які перешкоджають вирішенню справи за відсутності представника позивача та державної виконавчої служби, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 22.02.2017р. здійснено перегляд справи за наявними в ній матеріалами, за результатами якого оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. у справі №904/9386/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР" задоволено частково, розірвано договори, укладені між публічним акціонерним комерційним банком "ПРИВАТБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР", валютного рахунку №26009054910255, що був укладений 10.05.2012, згідно анкети - заяви від 10.05.2012 та гривневого рахунку №26003060920912, що був укладений 10.05.2012, згідно анкети - заяви від 10.05.2012, присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР" грошові кошти у розмірі 137000,00 доларів США, що еквівалентно 2465967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); грошові кошти у розмірі 490549,81 грн.; пеню в сумі 4795 доларів США, що еквівалентно 86308,86 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); пеню в сумі 17169,00 грн.; 63635,90 грн. судового збору, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БРІВЕР" в дохід державного бюджету України 8256,50 грн. судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. у справі №904/9386/14 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. у справі № 904/9386/14 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2015р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015, які набрали законної сили 19.03.2015р. господарським судом Дніпропетровської області видано відповідні накази.
За заявою ТОВ "Брівер" постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гречухи О.Я. від 04.08.2016р. було відкрито виконавче провадження (ВП № 50674173) з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015р. у справі № 904/9386/14 про стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" ( Боржник ) на користь ТОВ "Брівер" (стягувач) грошових коштів у розмірі 142195,00 доларів США та 509148,81 грн., відповідно до якої було надано боржнику строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа протягом семи днів з моменту винесення постанови та попереджено останнього, що при невиконанні рішення у вказаний строк в добровільному порядку заборгованість буде стягнута в примусовому порядку, зі стягненням, крім іншого, виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.
У визначений державним виконавцем строк відповідач добровільного виконання означеного судового рішення не здійснив.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха О.Я. від 04.08.2016р. при примусовому виконанні наказу №904/9386/14, виданого 08.04.2015р. господарським судом Дніпропетровської області, оголошено в розшук майно боржника: всі транспортні засоби, що належать ПАТ КБ "ПриватБанк".
Також іншою постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гречухи О.Я. від 04.08.2016р. при примусовому виконанні наказу №904/9386/14, виданого 08.04.2015р. господарським судом Дніпропетровської області, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПАТ КБ "ПриватБанк". Як зазначено в цій постанові при її прийнятті державний виконавець встановив, що у строки надані на самостійне виконання рішення суду боржником не виконано, інформації про причини невиконання до відділу не надано; при накладенні арешту на майно державний виконавець керувався ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".
31.08.2016р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині розшуку транспортних засобів, а також визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах ВП 50674173 в частині розшуку транспортних засобів, які перебувають у третіх осіб за договорами фінансового лізингу.
Заявник (ПАТ КБ "ПриватБанк") у скарзі на дії державного виконавця посилається на те, що згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Вказує, що законодавцем передбачена можливість накладення арешту на майно боржника, але ж в межах суми боргу. При цьому на конкретне майно державний виконавець має право накласти арешт лише у випадку достатньої кількості документів, які б свідчили, що майно належить саме боржнику. За твердженням відповідача, в межах зазначеного виконавчого провадження зазначена інформація відсутня, як на час відкриття виконавчого провадження, так й на час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; державний виконавець не здійснив жодного запиту щодо наявності рухомого та нерухомого майна у Банку, не встановив його кількість та приблизну вартість майна, не наклав арешт на окремі транспортні засоби та об'єкти нерухомості для задоволення лише вимог виконавчого провадження. Натомість, в ході здійснення виконавчого провадження №50674173 державним виконавцем 04.08.2016р. винесено постанову про розшук майна боржника №50674173, а крім того, знаючи, що на рахунках боржника заблоковано достатньо коштів для фактичного виконання рішення суду, не списуючи їх у відповідності до діючого законодавства, 04.08.2016р. державним виконавцем було винесено постанову, якою арештоване все майно Банку та оголошено заборону на його відчуження. Таким чином, за твердженням відповідача, державний виконавець здійснив фактично дії, які направлені на дестабілізацію та паралізацію роботи одного з найбільших Банків держави. Як зазначає відповідач, 19.08.2016р. начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було припинено дію вищезазначеної незаконної постанови державного виконавця. Таким чином, станом на дату звернення зі скаргою до суду припинено арешт на майно боржника, разом з цим розшук майна ПАТ КБ "ПриватБанк" продовжує діяти. Також, за твердженням відповідача, 19.08.2016р. ПАТ КБ "ПриватБанк" перерахував на депозитний рахунок виконавчої служби суму боргу за виконавчим провадженням №50674173 в розмірі 3123631,10 грн. згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, чим виконав рішення суду в повному обсязі. Але означена державна виконавча служба не скасовує постанову про розшук рухомого майна та по всій державі відбуваються незаконні затримання транспортних засобів, які є власністю Банку, а також й ті, які передані клієнтам Банку в порядку фінансового лізингу. Вважає, що такі дії державної виконавчої служби з розшуку рухомого майна боржника - це також фактично вчинення дій, які направлені на дестабілізацію та паралізацію роботи цього одного з найбільших Банків держави.
Відхиляючи означену скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк", місцевий господарський суд виходив із того, що на час звернення заявника до суду предмет оскарження був відсутній, зважаючи на те, що постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві в порядку ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" було припинено розшук майна боржника 19.08.2016, а скарга на дії державного виконавця в частині розшуку транспортних засобів боржника була подана відповідачем до суду 31.08.2016.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 04.08.2016р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. винесено постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №50674173, згідно з якою оголошено в розшук майно боржника: всі автотранспортні засоби (а.с. 193 т.8), а також винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику: ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 195 т. 8).
Як зазначено в цих постановах при її прийнятті державний виконавець встановив, що у строки надані на самостійне виконання рішення суду боржником не виконано, інформації про причини невиконання до відділу не надано; при оголошенні розшуку майна державний виконавець керувався ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а при накладенні арешту на майно державний виконавець керувався ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на дату вчинення оскаржуваної дії державного виконавця), у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Відповідно до ч.ч. 1 -3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на дату вчинення оскаржуваної дії державного виконавця), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладання на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Частиною 2 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що 19.08.2016р. та 31.08.2016р. начальником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Подолянком І.А. було здійснено перевірку матеріалів виконавчого провадження №50674173, за результатами якої було винесено постанови про припинення розшуку майна боржника, який оголошено постановою державного виконавця про розшук майна боржника від 04.08.2016р. №50674173, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 236-239 або а.с. 243-246 т.9).
Згідно абзацу 2 підпункту 9.9. пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.
Згідно з пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.4. пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, зважаючи на те, що постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві в порядку ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанови, якими припинено розшук майна боржника 19.08.2016р., а скарга на дії державного виконавця в частині розшуку транспортних засобів боржника була подана відповідачем до суду 31.08.2016р.) місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що на час звернення відповідача до суду предмет оскарження був відсутній, а тому обґрунтовано відхилив скарга відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві в межах виконавчого провадження №50674173 в частині розшуку транспортних засобів.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, то вони не спростовують вірних висновків місцевого господарського суду відносно встановлених обставин.
Так у визначений державним виконавцем строк для добровільного виконання означеного судового рішення, відповідач необхідних дій не вчинив, як і не вчинив протягом тривалого періоду часу дій, спрямованих на сприяння виконанню рішення суду у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку, який би виключав втручання державного виконавця в поточну діяльність банку.
Щодо посилань відповідача на заблокування на рахунках Банку грошових коштів, достатніх для виконання означеного судового рішення, а також на наявність значної кількості іншого майна, окрім автотранспорту, за рахунок звернення стягнення на яке також можливе виконання означеного судового рішення, відповідач належних та достовірних доказів цього до матеріалів даної справи не надав.
В матеріалах справи міститься копія меморіального ордеру №7502 від 19.08.2016р. (а.с. 125 т. 9), яким підтверджено проведення переказу грошових коштів в сумі 3123631,10 грн. з рахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" на рахунок Держказначейської служби України, м. Київ для одержувача Головне територіальне управління юстиції у м. Києві з призначенням платежу: "Добровільне виконання пост. про викон. пров. ВП №50674173 від 05.04.2016р.").
Разом із цим наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунків позивача №26008443214, №26002443221 (а.с. 170-188) підтверджено, що 01.09.2016 на гривневий рахунок позивача №26008443214 надійшли кошти від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві в порядку виконання рішення у справі №904/9386/14 в розмірі 571354,71 грн. 08.09.2016 на валютний рахунок позивача №26002443221 надійшли кошти від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку виконання рішення у справі №904/9386/14 в розмірі 82546,66 доларів США.
Таким чином, відповідач не в повному обсязі виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2016р. у справі №904/9386/14.
Посилання відповідача та надані ним докази про огляд та тимчасове затримання окремого належного ПАТ КБ "ПриватБанк" чи переданого ним у фінансовий лізинг автотранспорта (Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.08.2016р. - автомобіля Geely Cross державний номер АА 6737 АН та Акт огляду та затримання транспортного засобу від 29.08.2016р. - легковий універсал-В Богдан 211140, державний номер АА3695ОН) - не підтверджують факту зупинення діяльності ("дестабілізації та паралізування") чи суттєвих перешкод у функціонуванні відповідача як банківської установи саме внаслідок оскаржених дій державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні, тому також відхиляються судом апеляційної інстанції.
Враховує колегія суддів і на те, що оскаржені боржником дії державного виконавця були вчинені шляхом винесення відповідних постанов, які на час звернення боржника зі скаргою до суду вже були скасованими в порядку ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" начальником відділу зазначеної державної виконавчої служби, тому вимоги боржника у цій скарзі спрямовані не на реальне усунення порушення його прав, а на встановлення фактів, які можуть мати в майбутньому юридичне значення для сторін цього спору, що не відповідає формі та меті судового процесу, встановлених ст. 121-2 ГПК України, для оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.
Відтак колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд вірно застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень як в частині визнання незаконними дій з розшуку транспортних засобів, які належать боржнику, так і в частині визнання незаконними дій з розшуку транспортних засобів, які перебувають у третіх осіб за договорами фінансового лізингу.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства і передбачених статтею 104 ГПК України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженої у даній справі ухвали місцевого господарського суду - не вбачається.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016р. у справі №904/9386/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено - 24.02.2017р.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік