ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 лютого 2017 року № 826/17949/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Балась Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Кузьменко Л.Є.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, а саме:
- визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у видачі посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2016 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є дружиною померлого ОСОБА_3, що встановлено рішенням Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/20458/15 від 27.04.2016 року, а тому має право на отримання посвідчення члену сім'ї загиблого, як його дружина.
В судовому засіданні позивач у повному обсязі підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, в обгрунтування правомірності дій зазначає, що порядок встановлення статусу "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік осіб, які відносяться до категорії членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизан та інших осіб. Зокрема, до цього переліку відносяться - один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Зважаючи на викладене, представник відповідача зазначив, що встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 не свідчить про наявність у позивача прав, передбачених для подружжя, а відтак, не надає підстав для надання їй статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» та видачі відповідного посвідчення.
В судовому засіданні 16.02.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації щодо отримання посвідчення члена сім'ї загиблого учасника війни і бойових дій.
Листом від 29.08.2016 року № 01-08/6740 Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації позивачу відмовлено у надані такого посвідчення, оскільки на момент смерті ОСОБА_3, який мав статус учасника бойових дій, та позивач не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-XII (далі - Закон №3551), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дія цього закону розповсюджується на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами; сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.
До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст. 3 Сімейного кодексу України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач у період з 1972 року по 1985 рік та з 1994 року по 2009 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який мав статус учасника бойових дій.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на час його смерті шлюб між ним та позивачем розірвано.
Разом з тим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27.04.2016 року у справі №753/20458/15 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заяву позивача задоволено, встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з липня 2009 року по 27 вересня 2015 року.
Також рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство, разом виховували дитину, вели спільний побут, отже, набули певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї.
Надаючи відповідь на звернення позивача з питання отримання посвідчення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації не взято до уваги та не надано належної оцінки обставинам, які встановлено вищезазначеним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27.04.2016 року у справі №753/20458/15.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації відмовлено позивачу у видачі "Посвідчення члена сім'ї загиблого" без надання правової оцінки наявному рішенню суду, яке встановлює певні обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведені фактичні обставини, суд вважає такі дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації протиправними, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у видачі посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Суддя Т.П. Балась
Повний текст складено та підписано 23.02.2017