про відмову у прийнятті апеляційної скарги
"24" лютого 2017 р. Справа № 922/3739/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (вх.№ 595 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від "14" листопада 2016 у справі № 922/3739/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індевер", м.Дніпро,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", м.Харків,
про стягнення 1121306,80 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2016 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Рекуперація свинцю" на користь ТОВ "Індевер" заборгованість за поставлений товар за договором поставки №0509 від 05.09.2016 в сумі 1121306,80 грн. та судовий збір в сумі 16819,60 грн.
До Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на вказане рішення від ПАТ "ВТБ Банк", що не є учасником провадження у справі № 922/3739/16.
В обґрунтування наявності у нього права на апеляційне оскарження рішення в даній справі ПАТ "ВТБ Банк" посилається на те, що 09.09.2016 в рамках справи №922/2303/16 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" розпорядником майна боржника було визнано кредиторські вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Рекуперація свинцю" в розмірі 733434734,46 грн. За таких обставин ПАТ "ВТБ Банк" із посиланням на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі №905/2746/16, стверджує, що стягнення з ТОВ "Рекуперація свинцю" на користь ТОВ "Індевер" коштів згідно з оскаржуваним рішенням у даній справі №922/3739/16 порушує права ПАТ "ВТБ Банк" на отримання задоволення його вимог у справі №922/2303/16 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю". Апелянт зазначає, що ПАТ "ВТБ Банк" наділений правом апеляційного оскарження судового рішення в якості особи, яка не брала участі при розгляді справи судом першої інстанції, щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Надаючи оцінку наведеним апелянтом аргументам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням (рішення Суду у справі ОСОБА_1 проти України, nо.49069/11 від 30.05.2013).
Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення, зокрема, апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до пункту 2 ст.6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 91 ГПК України встановлено, що право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Отже, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що право на подання апеляційної скарги мають не будь-які особи, а лише ті, чиї права порушено прийняттям відповідного судового рішення.
ПАТ "ВТБ Банк" не є стороною у справі № 922/3739/16, оскільки не є ані позивачем, ані відповідачем. Також ПАТ "ВТБ Банк" не є третьою особою, оскільки він не був залучений судом до участі у даній справі як третя особа в порядку ст.26, 27 ГПК України.
Апелянт стверджує, що ПАТ "ВТБ Банк" наділений правом апеляційного оскарження судового рішення як особа, яка не брала участі при розгляді справи судом першої інстанції, щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Отже, для вирішення питання щодо наявності або відсутності у даної особи права на апеляційне оскарження рішення в даній справі має були встановлено, чи вирішив господарський суд питання про права і обов'язки ПАТ "ВТБ Банк".
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції прийнято рішення у спорі, що виник виключно із правовідносин між ТОВ "Рекуперація свинцю" та ТОВ "Індевер" за договором поставки №0509 від 05.09.2016, який не стосувався прав та обов'язків ПАТ "ВТБ Банк". В оскаржуваному рішенні господарського суду Харківської області від 14.11.2016 в даній справі не зазначено про будь-які права та обов'язки ПАТ "ВТБ Банк".
У поданій апеляційній скарзі апелянтом не надано жодного доказу, який би підтверджував, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та обов'язки. Єдиним посиланням апелянта є те, що він є кредитором у справі №922/2303/16 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" (відповідача у даній справі № 922/3739/16) та що оскаржуваним рішенням порушено права ПАТ "ВТБ Банк" на отримання задоволення його вимог у справі про банкрутство. Однак в чому саме полягає таке порушення - апелянтом не зазначено (зважаючи на те, що оскаржуване рішення суду у справі № 922/3739/16 стосується стягнення з ТОВ "Рекуперація свинцю" грошових коштів, а ПАТ "ВТБ Банк" визнано забезпеченим кредитором у справі про банкрутство №922/2303/16 та його вимоги в силу приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають погашатися позачергово за рахунок заставного майна).
Відтак, апелянтом не підтверджено належними і допустимими доказами в порядку ст.34 ГПК України наявності у ПАТ "ВТБ Банк" права на апеляційне оскарження рішення в даній справі у відповідності до ч.1 ст.91 ГПК, на яку посилається заявник.
Що стосується посилання ПАТ "ВТБ Банк" в обґрунтування його тверджень щодо права апеляційного оскарження на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі №905/2746/16, колегія суддів зазначає, що в силу приписів чинних законодавчих актів, правові позиції Вищого господарського суду України не є обов'язковими для застосування судами нижчих інстанцій Окрім того, обставини вищевказаної справи №905/2746/16 та даної справи №922/3739/16 є відмінними.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність у ПАТ "ВТБ Банк" права на подання апеляційної скарги на рішення суду в даній справі №922/3739/16.
Відповідно до п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 91, 97, 98 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Відмовити ПАТ "ВТБ Банк" у прийнятті апеляційної скарги.
Повернути заявнику матеріали скарги разом з доданими до неї документами.
Додаток заявнику: матеріали скарги на 24 аркушах, у тому числі, оригінал платіжного доручення №12839 від 14.02.2017 на суму 18501,56 грн.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Фоміна В. О.