73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
23 лютого 2017 року Справа № 923/1460/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", м. Херсон
до: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання додаткової угоди до договору недійсною
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа ОСОБА_1, довір. від 12.01.2017
від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_2, довір. від 15.07.2014
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (відповідач) про визнання додаткової угоди № 5 від 23.05.2016 до договору від 30.12.2015 № 16-192-Н, як таку, що вчинена під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.
Відповідач заявлено клопотання № б/н від 22.01.2017 про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва, посилаючись на п. 20.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", відповідно до якої справа підлягає вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін (в даному випадку - відповідача), до якої звернувся заявник (в даному випадку позивач).
Позивач наполягає на тому, що справа відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України підлягає розгляду Господарським судом Херсонської області за місцезнаходженням позивача, оскільки на час звернення з позовом у позивача існував обов'язок зі сплати на користь відповідача пені на підставі п. 7.2 договору на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015 № 16-192-Н.
Частиною 1 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Згідно з п. 20.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник. У питаннях визначення підвідомчості і підсудності справ зі спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними слід враховувати також викладене у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. За наявності двох чи кількох відповідачів, які є зобов'язаними за договором, справа розглядається за місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
Пунктом 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Аналіз зазначеного свідчить, що в тому випадку, коли з позовом звертається заявник (наприклад, прокурор), що не є стороною спірного договору; відповідачами за таким позовом будуть сторони спірного договору; така справа підлягає вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник відповідно до п. 20.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".
В даному випадку, спір виник між позивачем та відповідачем щодо визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 23.05.2016 до договору від 30.12.2015 № 16-192-Н, за умовами якого (п. 1.1) відповідач зобов'язується передати позивачеві у 2016р. природний газ, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Таким чином, обидві сторони (і позивач, і відповідач) є зобов'язаними за договором № 16-192-Н здійснити на користь другої сторони певні дії.
Додатковою угодою № 5 сторони узгодили, що договір № 16-192-Н діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Із наданих позивачем доповнень від 23.02.2017 вбачається, що останнім місяцем поставки газу був вересень 2016, у зв'язку з чим відповідно до п. 11.1 договору дата остаточного розрахунку за отриманий газ 25.10.2016, але позивач несвоєчасно його сплатив - останній платіж здійснено 09.11.2016.
Таким чином, зобов'язання сторін за договором від 30.12.2015 № 16-192-Н виконані.
А пеня відповідно до ст. 230 ГК України є штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, суд дійшов висновку, що в даному випадку територіальна підсудність визначається за ч. 2 ст. 15 ГПК України за місцезнаходженням відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Місцезнаходженням відповідача є м. Київ, тому справа підсудна Господарському суду м. Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 17 ГПК України у випадку, якщо справа не підсудна господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю.
З огляду на викладене, зазначена справа не підсудна Господарському суду Херсонської області та підлягає передачі до Господарського суду м. Києва за територіальною підсудністю, оскільки місцезнаходженням відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є м. Київ.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Матеріали справи № 923/1460/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання додаткової угоди до договору недійсною, направити за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-в).
Суддя В.П.Ярошенко