Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" лютого 2017 р.Справа № 922/719/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Романченко Н.С.
розглянувши справу
за заявою Публічне АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків
до Публічне АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків
про визнання банкрутом
за участю :
ліквідатора - ОСОБА_1
Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. Публічне акціонерне товариство “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1. Зобов'язано ліквідатора в строк до 23.06.2017 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.
01 вересня 2016 року до суду надійшла заява ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28630), в якій ліквідатор просить суд зобов'язати ПАТ "СК "ЛЕММА" провести звіряння взаєморозрахунків між ПАТ "СК "ЛЕММА" та банкрутом АТ "НТІ ТТР" та стягнути з ПАТ "СК "ЛЕММА" на користь ПАТ “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” дебіторську заборгованість на загальну суму 205414393,15грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2016р. прийнято та призначено заяву ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28630) до розгляду в судовому засіданні на "04" жовтня 2016 р. о(об) 10:30, залучено Публічне АТ "Страхова компанія "ЛЕММА" до участі в справі №922/719/16 з розгляду заяви ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28630), зобов'язано ПАТ "СК "ЛЕММА" надати до суду обґрунтований відзив на заяву, з наданням необхідних доказів в його обґрунтування.
Розгляд заяви неодноразово відкладався з підстав необхідності витребування додаткових доказів по заяві.
Ліквідатором 26.01.2017 р. подано до суду уточнення до заяви про стягнення дебіторської заборгованості боржника з ПАТ "СК "ЛЕММА", в якому ліквідатор просить суд збільшити суму, заявлену до стягнення, на 2756,00грн. судових витрат та задовольнити заяву, з урахуванням наданих уточнень.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2017р. відкладено розгляд заяви ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28630) на "21" лютого 2017 р. о(об) 10:20, зобов'язано ПАТ "СК "ЛЕММА" надати до суду обґрунтований відзив на заяву, з наданням необхідних доказів в його обґрунтування.
21лютого 2017р. ліквідатором подано до суду клопотання про долучення до заяви додаткових матеріалів, а саме низки договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених між сторонами.
Представник ПАТ "СК "ЛЕММА" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим заява ліквідатора по справі № 922/719/16 розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними матеріалами. Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що ухвали суду, які було надіслано за адресою ПАТ "СК "ЛЕММА", було неодноразово повернуто до суду з відміткою «закінчення строку зберігання», що свідчить про те, що ПАТ "СК "ЛЕММА" було належним чином повідомлене про час та місце слухання справи.
Ліквідатор в судовому засіданні підтримала заяву про стягнення дебіторської заборгованості в повному обсязі, просила суд її задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення ліквідатора, дослідивши матеріали справи та заяви в їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_2 зі ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
ОСОБА_2 з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 22.12.2011 р. N 4212-VI ( далі - Закон про банкрутство) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Отже, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, повернення майна, розірвання договорів, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Одночасно частиною 9 ст. 16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.
Отже, імперативними нормами ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство та ст.ст. 12, 16 ГПК України встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.
Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Таким чином, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Відповідна правова позиція стосовно порядку розгляду майнових спорів щодо боржника господарським судом у межах справи про банкрутство без порушення окремого позовного провадження викладена у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016р. по справі № 3-304гс16. У відповідності до ст.111-28 ГПК України судові рішення Верховного суду є обов*язковими для всіх суб*єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
У відповідності до п. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості тощо.
Ліквідатором на виконання вимог вищевказаної статті було подано до суду в межах справи про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" заяву про стягнення з ПАТ "СК "ЛЕММА" дебіторської заборгованості банкрута в сумі 205414393,15 грн.
Суд вважає, що звернення ліквідатора до суду з заявою про стягнення з ПАТ "СК "ЛЕММА" дебіторської заборгованості банкрута в сумі 205414393,15 грн. в межах справи про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" без порушення окремого позовного провадження має на меті збільшення ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, що не суперечить вимогам Закону про банкрутство та цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові ВСУ від 13 квітня 2016р. по справі № 3-304гс16.
Ухвалою суду від 19.09.2016р. ПАТ "СК "ЛЕММА" було залучено до участі у справі № 922/719/16 з розгляду відповідної заяви.
Суд вважає необхідним зауважити, що низка договорів, які є предметом розгляду відповідної заяви, а саме Договір оренди майна № И-1/08 від 03.04.2008 р,; Договір зберігання № б/н від 17.05.2011р.; Договір оренди нежитлового приміщення № 16.3-Н/Л-56 від 30.11.2012р. містять умови, за якими спір буде розглядатись Постійно діючим третейським судом м. Харкова у складі одного судді, обраного за згодою сторін або назначеного Головою третейського суду у відповідності з його Регламентом. Розгляд справи здійснюється за адресою м. Харків, вул. Коломенська, 15.
Ліквідатор подала до матеріалів справи лист третейського суду за вих. № 12293 від 29.12.2016, зі змісту якого вбачається неможливість третейського розгляду спору, оскільки протягом п'яти останніх років цей суд не здійснював третейського розгляду спорів, внаслідок чого Регламент третейського суду та Положення про нього не приведені у відповідність із законодавчими змінами. На даний час Харківським союзом страховиків розглядаються питання про доцільність подальшого функціонування третейського суду.
Даючи оцінку цим обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 за №15- рп/2004).
Гарантуючи судовий захист з боку держави, норми Конституції України визнають право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів реалізації вказаного права є звернення до третейського суду, який не віднесено до судів загальної юрисдикції, але який за приписами Закону України "Про третейські суди" є недержавним незалежним органом захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері цивільних і господарських відносин. При здійсненні передбаченої ст. З Закону України "Про третейські суди" функції захисту третейські суди розглядають спір сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України, не здійснюючи правосуддя.
Таким чином Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду.
У абзаці 2 п. 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 зазначається про те, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.
Відповідно до положень ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. З ст. 1 ГПК України кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Отже, суд вважає, що за умов неможливості реалізації права на захист своїх прав та інтересів шляхом розгляду відповідного спору між сторонами Постійно діючим третейським судом ( м. Харків, вул. Коломенська, 15) чинне законодавство України жодним чином не позбавляє ліквідатора конституційного права на звернення до господарського суду з відповідною заявою в межах справи про банкрутство.
Надаючи оцінку матеріалам справи, в тому числі поданим до заяви додаткам, суд вважає вимогу ліквідатора підлягаючою частковому задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_2 до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Так, 03.04.2008 р. між АТ «НТІ ТТР» та ПАТ «СК «ЛЕММА» було укладено Договір оренди майна № И-1/08, згідно з п.1.1. якого Орендодавець (АТ «НТІ ТТР» ) передає Орендарю ( ПАТ «СК «ЛЕММА» ) в користування за плату на визначений строк майно для здійснення господарської діяльності, а Орендар приймає зазначене майно то вносить орендну плату в розмірі та порядку, визначеному умовами даного Договору, а саме щоквартально не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним. Пунктом 5.1. Договору сторонами було встановлено розмір орендної плати за користування майном в сумі 4 169,00 грн. в квартал, в т.ч. ПДВ 20% та визначено, що орендна плата за наступні місяці оренди сплачується з урахуванням її індексації.
ОСОБА_2 п.2.1. та 2.2. Договору, даний Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.03.2009 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору оренди на протязі одного місяця після закінчення строку дії даного договору, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, передбачених даним договором.
ОСОБА_2 приймання - передачі обладнання від 03.04.2008 р., майно, визначене в додатку № 1 до Договору, було передане ПАТ «СК «ЛЕММА». Ліквідатором подано до суду низку актів приймання-передачі послуг за цим договором за 2014р. на загальну суму 16676,00 грн., але за його інформацією за даними бухгалтерського обліку рахується заборгованість за цим договором в сумі 29183,00 грн. Оскільки розмір заборгованості за договором у сумі16676,00 грн. підтверджено матеріалами справи, суд вважає вимогу ліквідатора про її стягнення підлягаючою задоволенню частково в сумі 16676,00 грн. В решті заявлених вимог в сумі 12507 грн. суд вважає вимогу необґрунтованою та безпідставною.
17.05.2011 року між АТ «НТІ ТТР» та ПАТ «СК «ЛЕММА» було укладено Договір зберігання № б/н, згідно п.1.1. якого Зберігач (АТ «НТІ ТТР») зобов'язався зберігати документи, передані Поклажодавцем (ПАТ «СК «ЛЕММА» ) та повернути їх Поклажодавцю.
П.1.2. Договору встановлено, що зберігання майна здійснюється зберігачем на оплатній основі. ОСОБА_2 п.п.4.1;4.2 договору, за зберігання майна ПАТ «СК «ЛЕММА» сплачує 500,00 (П'ятсот) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% - 83,34 грн. в місяць щоквартально до 10 числа місяця, слідуючого за оплачуваним кварталом шляхом перерахування коштів на рахунок АТ «НТІ ТТР».
Договір було пролонговано сторонами до 31.12.2014 р., шляхом укладання Додаткових угод від 30.12.2011 р., 28.12.2012 р.,30.12.2013 р.
За інформацією ліквідатора за даними бухгалтерського обліку заборгованість за цим договором складає 10250,00 грн. ОСОБА_3, ліквідатором не подано до суду акту приймання-передачі майна, складеного сторонами на виконання п.1.3. договору. За таких обставин суд вважає вимогу про стягнення 10250,00 грн. необґрунтованою та безпідставною.
30.11.2012р. року між АТ «НТІ ТТР» та ПАТ «СК «ЛЕММА» було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 16.3-Н/Л-56, згідно п.1.1. та 1.2. якого Орендодавець (АТ «НТІ ТТР») передає Орендарю (ПАТ «СК «ЛЕММА» ) в оренду за плату на визначений строк нежитлові приміщення (загальною площею 183,3 м.кв.) для розміщення офісу, а Орендар приймає нежитлові приміщення та вносить орендну плату, яка відповідно до п. 5.1. складає 40 (сорок) гривень 00 копійок за 1 м. кв., та складає 7 332,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20%) в місяць. ОСОБА_2 п.5.2: 5.3 договору орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця та за наступні місяці сплачується з урахуванням її індексації.
Об'єкт оренди передано Орендарю, що підтверджується ОСОБА_2 приймання - передачі нежитлового приміщення від 30.11.2012 р.
Додатковою угодою від 29.11.2013 р. внесено зміни до Договору в частині характеристики переданих за договором приміщень (загальної площі 190,3 кв. м., з яких 151,1 кв. м. - офісні приміщення та 39,2 кв.м. - приміщення загального користування). ,Крім того, п. 2 та п. 3 було визначено, що Орендар зобов*язується передати Орендодавцю приміщення площею 32,2 м. кв., а Орендодавець зобов*язується передати Орендарю приміщення загального користування площею 39,2 м. кв.
Факт передачі приміщень підтверджується ОСОБА_3 приймання - передачі від 29.11.2013 р.
За умовами додаткової угоди орендна плата складає 40 (сорок) гривень 00 копійок за 1 м. кв., та складає 7 612,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 1268,67) в місяць
За інформацією ліквідатора за даними бухгалтерського обліку заборгованість за Договором підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг з 2013 по 2015 рік та складає 246025,75 грн. ОСОБА_3 матеріали справи свідчать, що низка актів складена сторонами стосовно відшкодування експлуатаційних витрат за договором.
У відповідності до умов п. 5.9 договору оплата комунальних послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків протягом 5 днів з моменту виставлення.
Оскільки ліквідатором не подано до матеріалів справи доказів виставлення рахунків на оплату або звернення до ПАТ «СК «ЛЕММА» з вимогою про оплату, суд вважає вимогу ліквідатора в частині стягнення 124197,97 грн. безпідставною та необґрунтованою належними доказами. Стосовно решти заборгованості з орендної плати в сумі 121827,78 грн., суд вважає вимогу обґрунтованою, оскільки матеріалами справи підтверджено надання послуг та порушення ПАТ «СК «ЛЕММА» умов договору в частині оплати орендної плати у визначеному в договорі розмірі.
Крім того, між Публічним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» як ПОКУПЦЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНАНЗА» як ПОВІРЕНИМ від імені та за дорученням Акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» як ПРОДАВЦЕМ було укладено низку Договорів купівлі-продажу цінних паперів, а саме, №№ БВ12/11/2 від 12.11.2014 р., БВ13/11/2 від 13.11.2014 р., БВ 17/11/2 від 17.11.2014 р., БВ 19/11/2 від 21.11.2014 р., БВ21/11/2 від 21.11.2014р., відповідно до умов яких ПРОДАВЕЦЬ зобов'язався передати, а ПОКУПЕЦЬ - оплатити та прийняти у власність визначені договорами цінні папери, загальною вартістю 40000000,00 грн. за кожним договором, всього на суму 200000000,00 грн..
На виконання пункту 3.3 договорів АТ «НТІ ТТР» було передано ПАТ «СК «ЛЕММА» відповідні акції, що підтверджено актами приймання-передачі цінних паперів до договорів.
Умовами договорів, а саме п.5.1, було визначено обов*язок ПАТ «СК «ЛЕММА» забезпечити Продавця векселями у розрахунок за цінні папери в сумі,визначеній умовами договорів.
Матеріали справи свідчать, що 05.12.2014р. на виконання умов договорів купівлі - продажу цінних паперів ПАТ «СК «ЛЕММА» було передано АТ «НТІ ТТР» простий вексель: серія АА, номер: 2777973, місце складання: м. Київ; векселедавець: ПАТ «СК «ЛЕММА» (код 22623173), номінальна вартість: 200 000 000,00 грн., термін платежу: за пред'явленням; дата складання: 05.12.2014р.
Передача векселю підтверджується актом приймання-передачі векселів від 05.12.2014 р., згідно якого ПАТ «СК «ЛЕММА» передає, а АТ «НТІ ТТР» приймає вексель в рахунок забезпечення заборгованості за договорами №№ БВ12/11/2 від 12.11.2014 р., БВ13/11/2 від 13.11.2014 р., БВ 17/11/2 від 17.11.2014 р., БВ 19/11/2 від 21.11.2014 р., БВ21/11/2 від 21.11.2014р., який скріплено печатками та підписами керівників підприємств.
Пред'явлення АТ «НТІ ТТР» векселя до платежу ПАТ «СК «ЛЕММА» підтверджується актом пред'явлення векселю від 09.12.2014 року та актом приймання - передачі векселю від 09.12.2014 р., які скріплено підписами керівників та печатками підприємств.
Від АТ «НТІ ТТР» вказаний вексель 09.12.2014 р. прийнятий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 для вчинення протесту в неоплаті, що підтверджується Розпискою приватного нотаріуса ОСОБА_4 за вих. № 33/02-29 від 09.12.2014 р. та актом про протест простого векселя про неоплату, який зареєстровано в реєстрі за № 1598.
За інформацією ліквідатора за даними бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість за цим зобов*язанням складає 200 000 000,00 грн.
ОСОБА_2 ч. 7 ст. 164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відносини, пов'язані із обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930 року), а також законами України від 05.04.2001 року № 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 року № 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.1999 року № 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 827-X1V "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 року № 828-X1V "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".
ОСОБА_2 до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі - переказний вексель, строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
ОСОБА_2 зі ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Стаття 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначає, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
ОСОБА_2 до статті 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.
В силу положеньст.ст.53,77,78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем. Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно зі змістом положень Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили сплату ПАТ «СК «ЛЕММА» утвореної заборгованості та те, що ліквідатором подано до суду заяву в межах встановленого законодавством строку, суд вважає заяву ліквідатора в цій частині обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Стосовно решти заявлених вимог за заявою, суд вважає необхідним їх відхилити, оскільки до матеріалів справи не подано ані договорів, якими ліквідатор обґрунтовує наявність заборгованості у визначеному розмірі, ані будь-яких інших первинних документів на підтвердження наявності відповідних договірних правовідносин та невиконаних зобов*язань.
Керуючись ст.ст.4-1, 12, 16 86 ГПК України, ст.ст. 10, 23, 40, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.526, 610 ЦК України, суд -
Заяву ліквідатора (вх. №28630) задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» (код ЄДРПОУ 22623173, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вулиця ЧИГОРІНА, будинок 59) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (код 24473039, місцезнаходження: 61072, м. Харків, пр-т Леніна (Науки), буд.56) 200138503,78 грн. дебіторської заборгованості.
Після набрання ухвалою законної сили видати наказ.
Решту вимог за заявою відхилити.
Ухвалу направити банкруту, ліквідатору, ПАТ "СК "ЛЕММА".
Суддя ОСОБА_3