ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.02.2017№ 910/24499/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/24499/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус Коммодітіз", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Наві-Лоджистікс", м. Київ,
про стягнення 21 266,67 грн.,
за участю представників:
позивача - Коваль О.С. (довіреність від 30.07.2016 №2);
Тимощук Я.О. (довіреність від 30.07.2016 №2);
відповідача - Ковальова А.І. (довіреність від 17.02.2017 №б/н);
Малахової Т.Ю. (довіреність від 17.02.2017 №б/н),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртус Коммодітіз" (далі - ТОВ "Віртус Коммодітіз") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Наві-Лоджистікс" (далі - ТОВ "Наві-Лоджистікс") 21 266,67 грн. вартості вантажу втраченого, при перевезенні, яке здійснювалося за договором транспортного експедирування від 14.07.2016 №Т1407/16 (далі - Договір).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження у справі; розгляд призначено на 20.02.2017.
20.02.2017 відповідач подав суду довідку про відсутність аналогічного спору та відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:
- вантажоодержувачем при прийманні зерна від ТОВ «Наві-Лоджистікс» акти про наявність понаднормової (невиправданої) нестачі вантажу у порядку, встановленому законодавством та Договором, не складалися, повідомлення про нестачу вантажу у порядку, передбаченому підпункту 7.4 пункту 7 Договору, позивачем відповідачеві не направлялося;
- натомість за кожним фактом перевезення вантажу ТОВ «Віртус Коммодітіз» із TOB «Наві Лоджистікс» складені та підписані акти надання послуг, з яких вбачається, що претензій щодо об'єму, якості та строків виконаних робіт (наданих послуг) позивач не має;
- викладені обставини свідчать про неперевищення зазначеної у товарно-транспортних накладних і фактичною масою вантажу, переданого вантажоодержувачеві, різниці маси вантажу як відповідних нормативів природних втрат маси вантажу, так і технічних норм точності вагів у пунктах навантаження та розвантаження зерна;
- крім того, ні вантажоодержувач, ані власник вантажу (ТОВ «Віртус Коммодітіз) ініціативи у проведенні експертизи причин недостачі вантажу та суми завданого недостачею матеріального збитку не виявляли;
- вагомою підставою для відмови у позовних вимогах є порушення позивачем приписів розділу 16 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила);
- позивачем відповідачу 31.08.2016 надіслана претензія №3108/16 щодо відшкодування вартості втраченого вантажу; проте, на порушення вимог пункту 16.6 розділу 16 Правил ТОВ «Віртус Коммодітіз» не були пред'явлені претензії за кожним відправленям окремо; крім того, позивачем порушено пункт 16.10 розділу 16 Правил, оскільки, до претензії не додано документ (якісне посвідчення, сертифікат тощо), який підтверджує вологість вантажу при його відправленні і дані аналізу про вологість прибулого вантажу;
- додатний ТОВ «Віртус Коммодітіз» до позовної заяви Договір не підписаний та не скріплений печаткою перевізника, таким чином, на думку відповідача, він є неукладеним.
У судовому засіданні 20.02.2017 суд розпочав розгляд справи по суті.
Представники позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача наголосили на доводах відзиву, долученого до матеріалів справи, проти задоволення позовних вимог заперечили.
Разом з тим, представники сторін подали суду клопотання про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Частиною третьою статті 77 ГПК України встановлено, що суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Судом в розгляді даної справи оголошено перерву до 27.03.2017 о 10 год. 20 хв.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.
Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, клопотання позивача, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку розгляду справи.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Задовольнити клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.
2. Продовжити строк розгляду спору.
Суддя О. Марченко