м. Вінниця
22 лютого 2017 р. Справа № 802/2392/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на 26.12.2016 року рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 25535,95 грн., що сплачується за результатами річного декларування. Вказану заборгованість ОСОБА_1 добровільно не погасила, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Представник позивача в судове засідання не прибув, натомість подав клопотання за вх. №4007 від 14.02.2017 року у якому просив здійснювати розгляд справи без його участі, зазначивши, що заявлений позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не прибула. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу місця її проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку згідно довідки ГУ ДМС України у Вінницькій області (АДРЕСА_1, 21012). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Із матеріалів справи вбачається, що 14.06.2016 року Вінницькою ОДПІ на підставі акта перевірки від 04.05.2016 року №461/1305/НОМЕР_1 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009151701, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 19874,75 грн., з яких основний платіж - 15899,80 грн., та штрафні санкції - 3974,95 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення №0009151701 від 14.06.2016 року згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається належним чином врученим відповідачу. Разом із тим доказів оскарження (адміністративного чи судового) згаданого податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять.
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У зв'язку з несвоєчасним погашенням відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб податковим органом нарахована пеня у розмірі 5661,20 грн.
Таким чином станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 25535,95 грн., з яких 15899,80 грн. - основний платіж, 3974,95 грн. - штрафні санкції та 5661,20 грн. - пеня. Наявність у відповідача даного боргу підтверджується копією податкового повідомлення-рішення №0009151701 від 14.06.2016 року (а.с. 10), розрахунком суми ціни позову (а.с. 6), витягом з облікової картки платника податків (а.с. 21) та розрахунком штрафних санкцій (а.с. 11).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Вінницькою ОДПІ з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 15699-17 від 25.08.2016 року на суму 25535,95 грн., яка отримана ОСОБА_1 12.09.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 9), проте в повному обсязі останньою виконана не була. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, що є предметом даного позову.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатила, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, 21012, ідент. номер НОМЕР_1) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 25535 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 95 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович