Провадження № 33/792/34/17
Справа № 686/23699/16-п Головуючий в 1-й інстанції Бурка С.В.
Категорія: КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
24 лютого 2017 року м. Хмельницький
Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Лук'янчук О.М., Коростелкіної Ю.І., особи, яка притягнута до адміністративної відповіданості - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2016 року,
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, працівника ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна»,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
За постановою суду, ОСОБА_1 21 листопада 2016 року о 05 год. 05 хв. в м.Хмельницькому, по Старокостянтинівському шосе (в районі кругу «Темп») керував транспортним засобом марки «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка хода, почервоніння очей) та, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп'яніння, на місці зупинки і в медичному закладі, відмовився.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, посилаючись на те, що суд незаконно розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно нього, без його участі, врахував пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які судом не допитувались, послався, як на доказ, на розписку ОСОБА_6, який не був присутнім при складанні протоколу.
Вказує, що при накладенні адміністративного стягнення, суд не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, його особу, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і необґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, на підтримання доводів апеляційної скарги, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення за таких підстав.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1, доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи. Підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №074418 від 21.11.2016 р., згідно з яким ОСОБА_1 21 листопада 2016 року о 05 год. 05 хв. в м.Хмельницькому, по Старокостянтинівському шосе (в районі кругу «Темп») керував транспортним засобом марки «Опель Комбо», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка хода, почервоніння очей) та, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі відмовився, та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 21.11.2016 р., розпискою ОСОБА_6 від 21.11.2016 р., наявним в матеріалах справи відеозаписом обставин подій.
В процесі апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 давав суперечливі показання. Спочатку він пояснював, що після зупинки його автомобіля працівниками поліції, у вказаний день та час, і виникнення у них підозри, щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, він не погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки о 7 год. ранку повинен був бути в лікарні у дружини, за допомогою приладу Драгер йому не пропонували пройти такий огляд. В подальшому стверджував, що мав намір пройти огляд, після того, як його колега забере автомобіль. При складанні протоколу йому не було роз'яснено його прав та обов'язків, з протоколом він не був ознайомлений, свідків при складанні протоколу не бачив, та при них, від огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся.
За показаннями свідка ОСОБА_7, автомобіль, яким керував ОСОБА_1, був зупинений патрульною поліцією через несправність підсвітки номерного знака. В ході спілкування, з останнім, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння і запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, або в медичному закладі, від чого той відмовився, намагався втекти. Вказані обставини зафіксовані нагрудною відеокамерою і відеоматеріали фіксації події долучено до матеріалів справи. ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, та в присутності двох свідків, відносно нього, був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердили, що в їх присутності був складений протокол про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1, оскільки той відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_3, на прохання ОСОБА_1, він забирав автомобіль, і бачив як відносно нього складали протокол про адміністративне правопорушення, в присутності двох водіїв, які були зупинені працівниками поліції.
Ці обставини адмінсправи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його пояснення в процесі апеляційного розгляду про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем, і не відмовлявся від огляду на такий стан приладом Драгер на місці, перевірені судом апеляційної інстанції і не взяті до уваги, оскільки із досліджених апеляційним судом показань свідків та відеоматеріалів фіксації події нагрудною відеокамерою поліцейського слідує, що ОСОБА_1, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП , був складений щодо нього в присутності двох свідків, чим дотримано вимог п.6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом міністра внутрішніх справ 07.11.2015 року №1395.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП він був відсторонений від керування транспортним засобом.
Крім того, не знайшло свого підтвердження посилання апелянта і на те, що суд позбавив його права на належну підготовку та захист, оскільки про дату розгляду адміністративної справи він був повідомлений, що стверджується його підписом в протоколі, будь-яких клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, укладення угоди із захисником, про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки до її розгляду, він не подавав.
Також позбавлені підстав доводи ОСОБА_1 про те, що йому не роз'ясненні його права при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. В оригіналі протоколу, який долучений до матеріалів справи (а.с.1), є його підпис, яким стверджується про зворотнє.
Наведені обставини повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності та порушення його прав в процесі розгляду справи по суті.
Непослідовність та суперечливість показань ОСОБА_1 свідчить про його нещирість, а невизнання ним своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 не надано, а тому законні підстави для задоволення його апеляційної скарги відсутні.
Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1винним у вчиненні цього адміністративного правопорушення відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, тому підстав для її скасування чи зміни немає.
Крім того, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне правопорушення не є малозначним, а відтак передбачених ст. 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_1від адміністративної відповідальності немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя / підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області Л.М. Кулеш