22.02.2017 р. Справа№ 914/321/17
Суддя господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали позовної заяви, в приміщенні господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, каб. № 618)
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (м. Львів)
про: стягнення боргу в сумі 145835,92 грн.
визнав, що позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду.
Виносячи дану ухвалу суд виходив з наступного:
20.02.2017 року за вх. № 340 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» про стягнення боргу в сумі 145835,92 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Документом, що підтверджує сплату судового збору, є відповідний документ фінансової установи, яка здійснила перерахування суми судового збору до бюджету, зокрема, платіжне доручення, що додається позивачем до матеріалів позовної заяви. Сплата судового збору за розгляд справи судом, згідно чинного законодавства України, є обов'язковою передумовою порушення провадження для розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111 3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111 20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122 2, частиною п'ятою статті 122 8. При цьому, якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
При огляді позовних матеріалів було встановлено, що позивач до позовної заяви долучив платіжне доручення № 69 від 03.02.2017 року на суму 222,00 грн. про сплату судового збору та платіжне доручення № 70 від 03.02.2017 року на суму 222,00 грн. про сплату судового збору, що в сумі становить 444 грн.. однак, оскільки, згідно позовних вимог, ціна позову становить 145835,92 грн., то необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2187,54 грн.
Всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме: ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, розмір сплаченого судового збору не відповідає вимогам чинного законодавства України, що є підставою для повернення позову без розгляду.
Крім того, форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, при цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Проте, позивачем, у порушення зазначених вище правових норм, не було засвідчено належним чином додатки, які долучено до позову.
Отже, керуючись ст. 63 ГПК України, суддя, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, зобов'язаний повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 56, 63, 86 ГПК України, суд, -
Позовну заяву Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» про стягнення боргу в сумі 145835,92 грн. - повернути без розгляду.
ДОДАТОК: на 20 - ох арк.
Суддя Пазичев В.М.
Згідно ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.