ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.02.2017Справа №910/23785/16
За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕВАРІТ»
простягнення 66 150,00 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_2
від відповідача:не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - «Підприємець») звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВАРІТ» (надалі - «Товариство») про стягнення 66 150,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу полімерної черепиці №3 від 17.10.2016 р. позивач поставив товар, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 66 150,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.02.2017 р.
20.02.2017 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6-Б, прим. 10, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1002008545 від 17.01.2017 р., матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
17.10.2016 р. між Підприємцем (продавець) та Товариством (покупець) був укладений договір купівлі-продажу полімерної черепиці №3 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцеві черепицю полімерпіщану (товар), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за неї на умовах договору.
Згідно з п. 3.1 Договору оплата за товар в розмірі 100% буде проводитись після відвантаження товару через 14 календарних днів.
За змістом п. 3.2 Договору оплата здійснюється в національній валюті шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок.
На виконання умов Договору позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на суму 66 150,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №РН-0000043 від 17.10.2016 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 66 150,00 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Матеріалами справи (видатковою накладною №РН-0000043 від 17.10.2016 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 66 150,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.1 Договору суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача становить 66 150,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 66 150,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВАРІТ» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6-Б, прим. 10; ідентифікаційний код 40100102) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 66 150 (шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.02.2017 р.
Суддя В.П. Босий