номер провадження справи 33/56/16
про припинення провадження у справі
21.02.2017 справа № 908/2114/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20)
про стягнення суми,
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
Судді: Зінченко Н.Г., Проскуряков К.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14-109 від 18.04.2014 р.
від відповідача : ОСОБА_2 - довіреність б/н від 04.01.2017 р.
Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго”, м. Запоріжжя 7% штрафу у розмірі 709322,45 грн., пені у розмірі 563040,20 грн., 3 % річних у розмірі 63452,97 грн., інфляційних витрат у розмірі 586080,72 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 26/170114-ПР від 17.01.2014 р., позивач у 2014 році поставив відповідачу природний газ на загальну суму 78210486,81 грн. На момент звернення позивача із даним позовом до суду, сума основного боргу відповідачем була сплачена з порушенням строків оплати. Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості поставленого у 2014 році природного газу, на підставі п. 7.2 Договору та ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу суму 563040,20 грн. пені, суму 709322,45 грн. 7% штрафу, суму 63452,97 грн. 3% річних та суму 586080,72 грн. втрат від інфляції. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2114/16, розгляд якої призначено на 06.09.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.09.2016 р.
Ухвалою суду від 27.09.2016 р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи № 908/2114/16 на 15-ть днів - до 25.10.2016 р.; розгляд справи відкладено на 25.10.2016 р.
На підставі ст. 4-6 ГПК України, для розгляду справи утворено судову колегію у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя: Зінченко Н.Г., суддя: Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 р. прийнято справу № 908/2114/16 до провадження у складі колегії суддів - головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді Зінченко Н.Г., судді Колодій Н.А. та призначено її до розгляду на 22.11.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.12.2016 р.
Ухвалою суду від 14.12.2016 р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи № 908/2114/16 на 15-ть днів - до 10.01.2017 р.; на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.01.2017 р.
Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2017 р., внаслідок перебування судді Колодій Н.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя -Мірошниченко М.В., суддя: Зінченко Н.Г., суддя Проскуряков К.В.
Внаслідок зміни складу суду, розгляд справи розпочато заново та ухвалою суду від 10.01.2017р. справу призначено для розгляду в судовому засіданні на 21.02.2017р.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, заперечив обґрунтованість розрахунку заборгованості за Договором, оскільки він, на думку відповідача, не ґрунтується на первинних документах та не відображає порядок розрахунків. При цьому, відповідач зазначив, що з метою погашення заборгованості на виконання постанови КМУ від 11.01.2015 р. № 20 та постанови КМУ від 04.06.2015 р. № 375, були укладені договори про організацію взаєморозрахунків та спільне протокольне рішення. Предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашен ня заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами дер жавної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року №375.
Умовами договорів передбачено не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінено порядок і строки виконання боржником грошових зобов'я зань перед кредитором, які виникли на підставі Договору, укладеному між позивачем та відповідачем.
За змістом договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій із погашення заборгованості відповідно до Договору, а також засвідчили, що після виконання відповідного договору сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно його предмета.
Отже, на думку відповідача, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений згідно з До говором.
Разом із тим, договори про організацію взаєморозрахунків не передбачали можливості існування між сторонами інших грошових зобов'язань і підстав для інших грошових вимог.
Відповідач наголошує, що оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, пе редбачені договорами про організацію взаєморозрахунків, а сторони у справі засвідчили, що після виконання договору вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно пред мета відповідного договору, тому правових підстав для задоволення позову немає.
25.10.2016 р. від відповідача надійшло письмове клопотання про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі. При цьому, на розгляд судової економічної експертизи відповідач просить поставити наступні питання:
- яка сума пені, сума 7% штрафу, сума втрат від інфляції та сума 3% річних, за несвоєчасне погашення заборгованості за отриманий природний газ нарахована ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відповідачу (ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго») підтверджується документально?
- чи підтверджується документально зазначені в позовній заяві ПАТ «НАК «Нафтогаз України» суми заборгованості ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за природний газ, отриманий протягом січня-лютого 2015 року, та дати їх виникнення та погашення?
Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що розрахунок заборгованості за Договором, здійснений позивачем, не ґрунтується на первинних документах та не відображає порядок розрахунків.
Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечив. У своєму письмовому поясненні, позивач вказав, що питання, поставлені відповідачем на вирішення експерта, не потребують спеціальних знань.
Розглянувши клопотання відповідача, суд відхиляє його як процесуально безпідставне з огляду на наступні обставини:
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Таку ж вимогу вміщує і стаття 41 ГПК України, згідно з частиною першою якої експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. № 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” передбачено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Абзацами 2, 3, 4 пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” визначено, що формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих за несвоєчасну оплату відповідачем вартості природного газу, отриманого за договором купівлі-продажу природного газу № 26/170114-ПР від 17.01.2014 р. Заборгованість за природний газ, яка сплачується відповідачем в загальному порядку виконання договору № 26/170114-ПР від 17.01.2014 р. по даній справі не заявлялась.
Суд відзначає, що саме правові питання відповідач просить поставити для вирішення експертом. Однак, матеріали справи, в т.ч. договір купівлі-продажу природного газу № 26/170114-ПР від 17.01.2014 р., докази його виконання у розумінні статей 33, 34 ГПК України і є належними та допустимими доказами, які повинні бути предметом судового дослідження. Наявність спеціальних знань в даному випадку не потрібна.
За таких обставин, підстави для призначення судової економічної експертизи, відсутні.
14.12.2016 р. до суду від відповідача надійшло письмове клопотання про припинення провадження у справі. Своє клопотання відповідач обґрунтовує наступним:
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що він поставив відповідачу природний газ у ве ресні 2014 року за договором № 26/170114/ПР купівлі продажу природного газу від 17.01.2014 року (надалі - Договір), вартістю 25 875 614,70 грн. Також у своїй позовній заяві позивач зазна чає, що відповідач перерахував на поточний рахунок ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в якості оплати природного газу 25 875 614,70 грн., чим повністю виконав основне зобов'язання з оплати поставленого природного газу.
Таким чином, позивач підтвердив, що заборгованість за природний газ, поставлений По зивачем за Договором, була погашена ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” 13.07.2015р.
30 листопада 2016 року набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» №1730 від 03.11.2016 року (надалі - Закон).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штрафи пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 Розділу II Закону передбачено, що цей закон набуває чинності з дня, наступно го за днем його опублікування, тобто з 30. 11.2016 року.
Виходячи з фактичних обставин справи, які не тільки не оскаржуються, а й навіть дово дяться ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у позовній заяві, заборгованість за природний газ була погашена ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” до набрання чинності Законом.
Пунктом 1.2. Договору закріплено, що газ, який постачається за Договором, використову ється ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” виключно для власних потреб. ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” є кінцевим споживачем.
Виходячи з п. 1.1. Інструкції щодо заповнення форми звітності № 1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії», затвердже ної Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 04.10.2012 № 1257 (надалі - Інструкція), вона поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право здійснення господарської діяльності з виробництва електричної ене ргії; комбінованого виробництва теплової та електричної енергії; виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадицій них або поновлюваних джерел енергії (далі - ліцензіат).
Пунктом 2.2. Інструкції закріплено, що форму звітності № 1-НКРЕ ліцензіати надають щомісяця (до 15 числа місяця, наступного після звітного) поштою на паперовому носії та елект ронною поштою до НКРЕ та територіального підрозділу НКРЕ у відповідному регіоні.
Оскільки ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” є ліцензіатом відповідно до Інструкції (отримало ліцензії на виробництво теплової та електричної енергії), то відповідач щомісяч но подає до НКРЕ звітність за формою 1-НКРЕ. Таким чином:
1 .Виходячи зі Звіту з використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теп лової енергії за вересень 2014 року (форма № 1-НКРЕ), ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” в особі підрозділу Криворізької ТЕС використало 2,42 млн.куб.м. природного газу вартістю 12916,4 тис. грн. на виробництво електричної енергії та 0,0048 млн. куб.м. природного газу вартістю 25,6 тис. грн. на виробництво теплової енергії.
2.Виходячи зі Звіту з використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теп лової енергії за вересень 2014 року (форма № 1-НКРЕ), ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” в особі підрозділу Придніпровської ТЕС використало 7,109 млн.куб.м. природного газу вартістю 37 943,3 тис. грн. на виробництво електричної енергії.
Таким чином, ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” у вересні 2014 року сумарно витратило 9,5338 млн. куб.м. природного газу вартістю 37 968,9 тис.грн. на виробництво електричної та теплової енергії.
Актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2014 року, на який позивач по силається в обґрунтування своїх позовних вимог, підтверджується факт поставки природного га зу за Договором 4039,394 тис.куб.м. (4,0394 млн кум. м.). вартістю 21563012,26грн. без ПДВ ві дповідачу.
Виходячи з вищевикладеного, ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” використовувало весь природний газ, поставлений позивачем у вересні 2014 року за Договором на виробниц тво теплової та електричної енергії.
Оскільки ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” весь поставлений позивачем на виконання До говору природний газ використало для виробництва електричної та теплової енергії, а також по гасило заборгованість за використаний газ до набрання чинності Законом, то виходячи з ч. 3 ст.7 Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних на погашену заборгованість не нараховуються.
Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить суд припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Позивач заперечив проти застосування норм Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Вказує, що, виходячи з аналізу положень ст.1-3 Закону, учасниками процедури врегулюванні заборгованості (що включає у себе у тому числі і списання заборгованості) є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Оскільки на даний час реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не сформований Кабінетом Міністрів України, а відтак відповідач не включений до реєстру, списання заборгованості є неправомірним, а припинення провадження у цій справі є безпідставним.
Вважає, що у даному випадку суд повинен дослідити не лише доводи відповідача, але й надати належну оцінку фактичним обставинам справи та нормам законодавства, що регулюють спірні відносини, чого не було здійснено. За таких обставин не можна вважати, що розгляд справи підлягає припиненню або позовні вимоги можуть бути відхилені. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі.
Матеріали справи свідчать, що 17.01.2014 р. між ПАТ НАК “Нафтогаз України” (Продавцем, позивачем у справі) та ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 26/170114-ПР купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Ціна газу узгоджена сторонами в розділі 5 Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5-ть банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5-го числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2014р. і діє в частині поставки природного газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.
Як вказано в позовній заяві, у 2014 році позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 78210486,81 грн. При цьому, як зазначив позивач у позові, відповідач зобов'язання за Договором належним чином не виконав, прострочивши оплату за поставлений у 2014 році природний газ.
Позовні вимоги про стягнення з ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” суми 7% штрафу у розмірі 709322,45 грн., суми пені у розмірі 563040,20 грн., суми 3 % річних у розмірі 63452,97 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 586080,72 грн., стали предметом судового розгляду у даній справі.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Згідно доводів відповідача, та наданих доказів (реєстр прийнятих платежів), станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, сума основного боргу відповідачем була погашена повністю.
Вказану обставину позивач не спростував.
Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 63452,97 грн. 3% річних нарахованих за зобов'язаннями вересня 2014 р. за період: з 15.10.2014р. по 12.07.2015р., суми 563040,20 грн. пені за зобов'язаннями вересня 2014 р. за період: з 15.10.2014р. по 12.07.2015р., суми втрат від інфляції за зобов'язаннями вересня 2014 р. за період: з листопада 2014 р. по липень 2015 р. та суми 7% штрафу за зобов'язаннями вересня 2014 р. в розмірі 709322,45 грн. Вказані суми нараховані позивачем до повного фактичного виконання відповідачем грошового зобов'язання - 13.07.2015р.
30.11.2016р. набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» № 1730-VIII від 03.11.2016 року (далі - Закон № 1730-VIII).
Сфера дії Закону № 1730-VIII визначена статтею 2, згідно якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
З огляду на те, що відповідач є теплопостачальною організацією, основний борг якої перед позивачем був погашений до подання позову, нараховані суми 7% штрафу у розмірі 709322,45 грн., суми пені у розмірі 563040,20 грн., суми 3 % річних у розмірі 63452,97 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 586080,72 грн., підлягають списанню з 30.11.2016р., що свідчить про припинення існування предмету спору в процесі розгляду даної справи і про необхідність припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Доводи позивача щодо відсутності відповідача у реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, спростовуються імперативними приписами ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII, якою списання заборгованості поставлено в залежність лише від факту набрання чинності вказаним вище Законом. Інших умов (у тому числі, на які послався позивач) зазначена норма не містить.
З боку ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” основну суму боргу погашено до подання даного позову і набрання чинності Законом № 1730-VIII, тому предмет реструктуризації в розумінні Закону № 1730-VIII - відсутній, заборгованість для врегулювання погашена.
Таким чином, спірну заборгованість списано в зв'язку з набранням чинності Законом №1730-VIII 30.11.16., тому провадження по справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.
Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”.
Так, частиною 1 статті 7 вказаного Закону (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015р.) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За таких обставин, судовий збір в сумі 28828,45 грн., сплачений ПАТ «НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 4005094 від 01.07.2016 р. підлягає поверненню позивачу за його письмовою заявою.
Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі № 908/2114/16 припинити.
За наявності письмової заяви ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - видати ухвалу на повернення із державного бюджету України Публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) суми 28828 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 45 коп. судового збору сплаченого платіжним дорученням № 4005094 від 01.07.2016 р.
Ухвала набирає чинності з дати її прийняття.
Головуючий суддя М.В. Мірошниченко
Суддя Н.Г. Зінченко
Суддя К.В. Проскуряков