14.02.2017 Справа № 907/100/17
За позовом Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону, м. Ужгород в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
ДО Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів в особі Відокремленого підрозділу Ужгородського військового лісництва, м. Перечин
ПРО стягнення суми 20093,87грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 03.01.2017 року №7/09;
від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 05.05.2016 року №2330;
від прокуратури - ОСОБА_3 - прокурор військової прокуратури Ужгородського гарнізону.
Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону, м. Ужгород звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів в особі Відокремленого підрозділу Ужгородського військового лісництва, м. Перечин про стягнення суми 20093,87грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.02.2017р.
Представник позивача та прокурор заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять приєднати до матеріалів справи належним чином засвідчені докази з приводу існуючих між сторонами правовідносин. Зазначають про порушення відповідачем вимог Лісового кодексу України та норм чинного законодавства та завдання шкоди природним ресурсам.
Відповідач, вимог ухвал суду від 03.02.2017р. не виконав, витребуваних судом письмових пояснень по суті спору не подав, його уповноважений представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 14.02.2017 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2016 року Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі наказу №181 від 07.04.2016р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів в Ужгородському військовому лісництві Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова.
Перевіркою виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, а саме пошкодження 5 дерев породи бук та 1 дерева породи дуб до ступеня неприпинення росту, пошкодження 2 дерев породи бук до ступеня припинення росту, незадовільне та несвоєчасне очищення місць рубок від порубкових решток на лісовій площі 0,25 га та незаконну рубку 2 дерев на лісосіці.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок виявлених порушень, в розмірі 20093,87грн. Звертаючись з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми коштів в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 19 Лісового кодексу України на постійних лісокористувачів покладено обов'язки з забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживання інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Організація лісового господарства відповідно до ст. 34 Лісового кодексу України має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.
Згідно зі ст.ст. 45, 46 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування передбачає, зокрема, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
При цьому, за приписами статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку позивачем та прокурором доведено, а відповідачем належними та допустимими засобами не спростовано доводів про порушення вимог лісового законодавства, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів в особі Відокремленого підрозділу Ужгородського військового лісництва (89200, м. Перечин, пров. Червоноармійський, 5, код ЄДРЮОФОПГО 22999043) на користь Державної екологічної інспекції в Закарпатській області (88018, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРЮОФОПГО 34888559) суму 20093,87 грн. (Двадцять тисяч вісімнадцять грн. 87 коп.) шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
3. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів в особі Відокремленого підрозділу Ужгородського військового лісництва (89200, м. Перечин, пров. Червоноармійський, 5, код ЄДРЮОФОПГО 22999043) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1600,00грн. (ОСОБА_3 тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 22.02.2017р.
Суддя О.Ф. Ремецькі