61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
20.02.2017 Справа № 905/3578/16
Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галлаор» с. Мирне Слов'янський район Донецька область
до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» м. Київ
про визнання недійсним договір іпотеки № 2 від 20.04.2012 року, укладений між ПАТ «Укргазбанк» до ТОВ «Галлаор»; зобов'язання приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зняти заборону реєстровий № 1997 від 20.04.2012 на предмет іпотеки та зобов'язати виключити запис про заборону відчуження з ДРРП та виключити відповідні записи з Єдиних та державних реєстрів про іпотеку та заборону відчуження, які були внесені відповідно до договорів іпотеки № 2 від 20.04.2012 року.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №19 від 04.07.2016р.
від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №269 від 24.06.2015р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галлаор» с. Мирне Слов'янський район Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» м. Київ про визнання недійсним договір іпотеки № 2 від 20.04.2012 року, укладений між ПАТ «Укргазбанк» до ТОВ «Галлаор»; зобов'язання приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зняти заборону реєстровий № 1997 від 20.04.2012 на предмет іпотеки та зобов'язати виключити запис про заборону відчуження з ДРРП та виключити відповідні записи з Єдиних та державних реєстрів про іпотеку та заборону відчуження, які були внесені відповідно до договорів іпотеки № 2 від 20.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛЛАОР» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №2 без оформлення заставної, за умовами якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлові будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору «Юний ленінець», що знаходяться за адресою: Донецька область. Місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вулиця Куйбишева, будинок номер 79 (сімдесят дев'ять), розташований не земельній ділянці земель Святогірської міської ради площею 62876 кв. м., кадастровий номер 1414170500:01:001:0055. Як зазначає позивач, що в порушення норм Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» сторони при укладенні іпотечного договору не врахували положення ч.6.ст.15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», щодо того, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку не може бути об'єктом звернення стягнення за борговим зобов'язаннями, не може передаватися у заставу.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує Конституцією України, ст. ст. 3,4, 13, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2016 порушено провадження по справі №905/3578/16 та призначено судове засідання на 20.02.2017р.
20.02.2017р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -
20.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКГАЗБАНК» (іпотекодержатель), в особі директора Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, виданої Головою Правління АБ «Укргазбанк» ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛЛАОР» (іпотекодавець), в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі статуту ТОВ «Галлаор» уклали договір іпотеки №2 без оформлення заставної.
Цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №2063/3-Ю від 20.04.2012 року ( а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, надалі - позичальник, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 19 вересня 2014 року повернути кредит у розмірі 4000000,00 (чотири мільйони) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 19,00 (дев'ятнадцять) % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,00 (двадцять чотири) % річних, при настанні умов, передбачених п.п.3.10. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 22,00 (двадцять два) % річних, комісії, а також штрафи та пені у розміру і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем (позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.(п.1.1. договору)
Згідно з п.1.2. договору, за даним договором застава іпотекодавцем не видається.
Відповідно до п.2.1. договору, предметом іпотеки є: нерухоме майно- нежитлові будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору «Юний ленінець», що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вулиця Куйбишева, будинок номер 79 (сімдесят дев'ять), розташований на земельній ділянці земель Святогірської міської ради площею 62876 кв.м, кадастровий номер 1414170500:01:001:0055.
На цій земельній ділянці знаходиться: спальний корпус №3 цегляний, загальною площею 954,3 кв.м - А-3; спальний корпус №2 цегляний, загальною площею 954,3 кв.м - Б-3; спальний корпус №1 цегляний, загальною площею 954,3 кв.м - В-3; спальний корпус №4, цегляний, загальною площею 229,6 кв.м - Г-1; спальний корпус №5 цегляний, загальною площею 233,7 кв.м - Д-1; адміністративно-господарський корпус цегляний, загальною площею 521, 5 кв. м- Є-1; клуб-їдальня цегляна, загальною площею 1717,7 кв.м - Ж-2; їдальня цегляна, загальною площею 130,2 кв.м - З; приймальний медичний корпус цегляний, загальною площею 373,0 кв.м - И-2; котельня цегляна, загальною площею 125,6 кв.м - К-1; кладова цегляна, загальною площею 63,3 кв.м - Л; трансформаторна підстанція цегляна, загальною площею 37,00 кв.м - М; насосна цегляна, загальною площею 12,4 кв.м-Н; вхідна арка цегляна, загальною площею 2,9 кв.м - С; вбиральня на 2 очка цегляна загальною площею 10,1 кв.м -Т; альтанка металева - П; альтанка металева -П1; альтанка металева - П2; альтанка металева - П3, альтанка металева - П4; альтанка металева -П5; альтанка металева - П6; альтанка металева - П7; пожежно-питне водоймище - Р; склад цегляний, загальною площею 52,2 кв.м. - О; замощення №1-4; паркан №5; башта №6, загальною площею 6372, 1кв.м.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі -продажу нерухомого майна від 23.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 за №635 23.02.2011 року, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за 4343233, витяг з Державного реєстру правочинів № 9615285 23.02.2011р., право власності зареєстроване Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ 22.04.2011 року, витяг про Державну реєстрацію прав №29773367 від 22.04.2011р. номер запису 60 в книзі 2, реєстраційний номер № 13079067.
Згідно з рішенням Святогірської міської ради № 14- XIV-6 від 30.11.2011р. «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ «ГАЛЛАОР» рекомендовано у місячний термін укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою. Вищевказаний договір №2324 укладено 20.12.2011року із ДП «Укр НДІІНТВ».
Загальна вартість предмету іпотеки згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №33605050 від 26.03.2012р. виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ, номер запису 60 в книзі 2, реєстраційний номер:13079067, становить 15808232,20 грн ( п'ятнадцять мільонів вісімсот вісім тисяч двісті тридцять дві гривні 20 копійок).
Відповідно довідці №49 від 20.04.2012 року, виданій ТОВ «ГАЛЛАОР», балансова вартість предмету іпотеки станом на 01.04.2012 року становить 15737887,20 грн (п'ятнадцять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 20 копійок).
Ринкова вартість предмету іпотеки станом на 06.03.2012р. становить 18897000 грн ( вісімнадцять мільйонів вісімсот дев'яносто сім тисяч гривень) згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, зробленого ТОВ «Консалтінгова компанія «УВЕКОН».
Згідно п.2.2. договору, за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 15810000,00 (п'ятнадцять мільйонів вісімсот десять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ (надалі - заставна вартість предмета іпотеки), у тому числі:
- Вартість нерухомого майна (будівлі, споруди) 15810000,00 (п'ятнадцять мільйонів вісімсот десять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ.
Відповідно до п. 3.3.12. договору, іпотекодавець зобов'язаний до укладення цього договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем основного зобов'язання за кредитним договором та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.
Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань (п.7.1. договору).
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами і доповненнями)" зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Отже, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Наведеними нормами встановлено принцип свободи договору. Такий принцип полягає, насамперед, у свободі укладення договору і визначенні його умов. Свобода договору виявляється, зокрема, у наданні сторонам договору широкого розсуду при визначенні конкретних його умов.
Наведеними нормами визначено також, що зміст договору - це ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін. Зміст договору визначається угодою сторін. При цьому, ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін. Сторони договору поставки можуть на власний розсуд визначати спосіб встановлення ціни у договорі, якщо законодавець не встановив імперативних норм для формування такої ціни.
Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Крім того, іпотека є окремим видом забезпечення виконання зобов'язань, що регулюється спеціальним Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент укладення договору іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до частини 1 ст.18 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладання договору, Іпотечний договір укладається між одним або декількома
іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:
для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
Згідно з частини 2, 3 статті 18 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладання договору, У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку.
Відповідно до частини 1 та 6 статті 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» передбачено, що дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності можуть функціонувати як юридичні особи або не мати статусу юридичної особи і перебувати у складі підприємств, установ та організацій як їх філіали чи структурні підрозділи і обов'язково заносяться до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку не може бути об'єктом звернення стягнення за борговими зобов'язаннями, не може передаватися у заставу.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні спірного договору дотримались вимог чинного законодавства, зокрема визначили вид та найменування нерухомого майна, його місцезнаходження, загальну площу, реєстраційні дані, правовстановлюючі документи та вартість нерухомого майна, встановлену суб'єктом оціночної діяльності.
Наведених даних щодо предмету іпотеки достатньо для подальшої його ідентифікації та містить всі його реєстраційні дані.
Посилання позивача на те, що Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Юний ленінець» був внесений до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку не підтверджується наявними документами, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, нерухоме майно яке є предметом іпотеки за оскаржуваним договором, зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності.
Також, відповідачем було надано заяву про застосувати строку позовної давності. Проаналізувавши заяву, судом встановлено наступне.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Положеннями п. 2.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Оскільки права та охоронювані законом інтереси відповідача, про захист яких він просить у заяві не порушено, і суд відмовляє відповідачу у задоволені заяви в зв'язку з недоведеністю і необґрунтованістю, питання порушення строку позовної давності за даних обставин не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що спірний договір іпотеки №2 без оформлення заставної від 20.04.2012р., відповідає вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а волевиявлення учасників цього правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, договір вчинено у формі, встановленій законом.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, в зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 43, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Галлаор» с. Мирне Слов'янський район Донецька область до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» м. Київ про визнання недійсним договір іпотеки № 2 від 20.04.2012 року, укладений між ПАТ «Укргазбанк» до ТОВ «Галлаор»; зобов'язання приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зняти заборону реєстровий № 1997 від 20.04.2012 на предмет іпотеки та зобов'язати виключити запис про заборону відчуження з ДРРП та виключити відповідні записи з Єдиних та державних реєстрів про іпотеку та заборону відчуження, які були внесені відповідно до договорів іпотеки № 2 від 20.04.2012 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.Ю. Філімонова
Дата складання повного тексту рішення 23.02.2017 року.
Надруковано 3 примірника:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу