61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
14.02.2017р. Справа №905/73/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро, код ЄДРПОУ 40081237
до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, код ЄДРПОУ 34032208
про стягнення 76580 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_2 - за дов.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар про стягнення штрафу у розмірі 76580 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагонах №68403922, №67855460, №60709607, визначена Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у накладних №51556181, №51537678 не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 76580 грн.
Відповідач у відзиві №129 від 26.01.2017р. проти позовних вимог заперечив з посиланням на те, що зважування та завантаження вантажу у вагони здійснювалось на 200-тонних механічних вагах, тоді як, переважування на станції ОСОБА_1 вчинено на 150-ти тонних вагонних вагах без урахування похибки та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі виведена шляхом простих арифметичних дій. Також, за твердженням відповідача, до позову не додано актів загальної форми, які могли б бути підставою для складання комерційних актів.
Крім того, у відзиві №129 від 26.01.2017р. Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» просило зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу до однієї провізної плати та розгляд справи здійснити без участі власного представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 14.02.2017р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статтею 37 вказаного Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно із п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг», «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно із ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2011р. Міністерства транспорту України, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Як свідчать матеріали справи, 09.10.2016р., 08.10.2016р. Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької зализниці було направлено за залізничними накладними №51556181, №51537678, зокрема, у вагонах №68403922, №67855460, №60709607 вантаж - вугілля кам'яне (вантажоодержувач - Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська»).
Крім того, вказані накладні містили наступні відомості:
- маса вантажу: у вагоні №68403922 - 66000 кг, у вагоні №67855460 - 60200 кг, у вагоні 60709607 - 56100 кг (п.24 накладних №51556181, №51537678, відомості вагонів);
- спосіб визначення маси - на вагонних вагах (200 т) заводські номери №0049, №0047 (п.26 накладних №51556181, №51537678);
- ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) - вантажовідправником (п.28 накладних №51556181, №51537678).
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначених накладних підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відтак, з оформленням та підписанням накладних №51556181, №51537678 Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» засвідчило, зокрема, що маса вантажу (нетто) у вагоні №68403922 становила 66000 кг, у вагоні №67855460 - 60200 кг, у вагоні 60709607 - 56100 кг.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, що визначена відповідачем у накладних №51556181, №51537678 маса вантажу у вагонах №68403922, №67855460, №60709607 не відповідала дійсній масі вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ч.1 ст.129 вказаного Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Як встановлено судом на підставі актів загальної форми №5011 від 09.10.2016р., №5015 від 10.10.2016р., №5014 від 10.10.2016р. станції ОСОБА_1 залізниці, при проходженні вагонів через вказану станцію залізницею були проведені контрольні переваження вагонів №68403922, №67855460, №60709607, за результатами яких виявлені невідповідності фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладних №51556181, №51537678.
Одночасно, за змістом комерційного акту РА №015641/213 від 09.10.2016р. за результатами контрольного переваження на 150Т електронних вагонних вагах №89 станції ОСОБА_1 залізниці Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» (повірка 18.05.2016р.) виявилось, що у вагоні №67855460 вага брутто становить 87300 кг, тара - 21800 кг, нетто - 65500 кг, що більше ваги, зазначеної у накладній, на 5300 кг. Навантаження вантажу у вагоні нижче бортів вагона 50-70 см, на поверхні вантажу нанесене маркування повздовжньою смугою жовтого кольору по всій довжині вагону, окреслення вантажу без порушень, виїмки та заглиблення відсутні; двері та люки закриті. У технічному стані вагон справний.
За даними комерційного акту РА №015644/216 від 11.10.2016р. за результатами контрольного переваження на 150Т електронних вагонних вагах №89 станції ОСОБА_1 залізниці Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» (повірка 18.05.2016р.) виявилось, що у вагоні №68403922 вага брутто становить 84680 кг, тара - 21700 кг, нетто - 62980 кг, що менше ваги, зазначеної у накладній, на 3020 кг. Навантаження вантажу у вагоні нижче рівня бортів вагона 0,3 - 1 м, вантаж маркований повздовжньою смугою жовтого кольору по всій довжині вагона, окреслення вантажу без порушень, виїмки та заглиблення відсутні; двері та люки закриті. У графі 20 перевізного документа зазначено вугілля кам'яне, вологість вантажу 6,8%, поверхня вантажу нижче рівня бортів, вантаж промаркований повздовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по всій довжині вагона. У технічному стані вагон справний.
За змістом комерційного акту РА №015643/215 від 11.10.2016р. за результатами контрольного переваження на 150Т електронних вагонних вагах №89 станції ОСОБА_1 залізниці Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» (повірка 18.05.2016р.) виявилось, що у вагоні №60709607 вага брутто становить 77760 кг, тара - 23900 кг, нетто - 53860 кг, що менше ваги, зазначеної у накладній, на 2240 кг. Навантаження вантажу у вагоні нижче рівня бортів вагона 0,3 - 1 м, вантаж маркований повздовжньою смугою жовтого кольору по всій довжині вагона, окреслення вантажу без порушень, виїмки та заглиблення відсутні; двері та люки закриті.
У графі 20 перевізного документа зазначено вугілля кам'яне, вологість вантажу 6,8%, поверхня вантажу нижче рівня бортів, вантаж маркований повздовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по всій довжині вагона. У технічному стані вагон справний.
Наразі, відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №89 станції ОСОБА_1 залізниці Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень», повірка вказаних ваг здійснювалась 18.05.2016р., ваги були визнані придатними для застосування.
За висновками суду, вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, внаслідок чого приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, фактичній масі вантажу.
Крім того, судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантажених засобами відправника вагонах, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладних саме відправником. При цьому, відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційних актах.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №68403922, №67855460, №60709607 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладних №51556181, №51537678.
Твердження відповідача про те, що до позову не додано актів загальної форми, які могли б бути підставою для складання комерційних актів, судом до уваги не приймаються, виходячи з того, що акти загальної форми №5011 від 09.10.2016р., №5015 від 10.10.2016р., №5014 від 10.10.2016р., на підставі яких були складені комерційні акти №015641/213 від 11.10.2016р., №015644/216 від 11.10.2016р., №015643/215 від 11.10.2016р., надані представником позивача до матеріалів справи у судовому засіданні 14.02.2017р.
Одночасно, в силу норм ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
За приписами п.п.2, 3 Правил складання актів, які затверджені наказом №334 від 28.05.2002р. Міністерства транспорту України, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин:
- невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах;
- у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
- псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
- повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Разом з цим, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності:
- утрати документів, прикладених відправником до накладної;
- затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства;
- неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача;
- неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу;
- подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані;
- відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками;
- пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань;
- відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами);
- самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними;
- затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил;
- в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
За таких обставин, приймаючи до уваги зміст вказаних положень законодавства, виходячи з того, що спір у справі виник через невідповідність маси вантажу, визначеної відправником, дійсній масі вантажу, наявність або відсутність обставин складання акту загальної форми у даному випадку не є вирішальним, оскільки факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах, має підтверджуватись комерційним актом.
Посилання відповідача на те, що зважування та завантаження вантажу у вагони здійснювалось на 200-тонних механічних вагах, тоді як, переваження на станції ОСОБА_1 залізниці вчинено на 150-ти вагонних тонних вагах без урахування похибки та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі виведена шляхом простих арифметичних дій, також не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
За приписами п.3.18 роз'яснення №04-5/601 від 29.09.2008р. Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100 - 150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.
У п.26 «Спосіб визначення маси» накладних №51556181, №51537678 зазначені вагонні ваги (200 т) заводські №0049, №0047. За змістом комерційних актів №015641/213 від 09.10.2016р., №015644/216 від 11.10.2016р., №015643/215 від 11.10.2016р., переважування вантажу на станції ОСОБА_1 залізниці здійснювалось на електронних 150-ти тонних електронних вагонних вагонних вагах вказаної станції, що повністю узгоджується з приписами наведених вище норм та роз'яснень.
Відповідно до п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
За змістом відомостей вагонів накладних №51556181, №51537678, провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №68403922 склала 5151 грн, №67855460 - 5083 грн, №60709607 - 5014 грн.
Дослідивши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що сума штрафу за неправильно зазначену масу вантажу за відправками у вагонах №68403922, №67855460, №60709607 становить 76240 грн виходячи з наступного розрахунку:
- вагон №68403922: 5151 грн (провізна плата відповідно до накладної №51556181) *5 = 25755 грн;
- вагон №67855460: 5083 грн (провізна плата відповідно до накладної №51537678) *5 = 25415 грн;
- вагон №60709607: 5014 грн (провізна плата відповідно до накладної №51556181) *5 = 25070 грн.
Разом з цим, суд зауважує, що при здійсненні розрахунку позовних вимог позивач припустився помилки та зазначив, що провізна плата у вагоні №68403922 становила 5219 грн, тоді як вірним є 5151 грн (відомості накладної №51556181). Вказані обставини призвели до безпідставного завищення заявленої до стягнення суми на 340 грн.
Як зазначалось, у відзиві №129 від 26.01.2017р. Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» просило зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу до однієї провізної плати.
Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами п.6 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
З урахуванням вищенаведеного, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагонів №68403922, №60709607 не перевищувало його вантажопідйомність та не загрожувало безпеці руху на залізниці, з огляду на те, що фактична маса вантажу у вагоні №67855460 більше ваги, визначеної у накладній №51537678, на 5300 кг, беручи до уваги наявність підвищеного навантаження на рухомий склад за цією відправкою, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшення штрафу за неправильно зазначено масу вантажу у вагонах №68403922, №60709607 до трьох провізних плат.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на наявність помилки у розрахунку позивача, враховуючи висновки суду щодо наявності підстав для зменшення штрафу, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 55910 грн.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
За приписами п.4.7 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Згідно з п.4.3 вказаної постанови, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За таких обставин, судовий збір в сумі 1378 грн, сплачений Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» на підставі платіжного доручення №107/2824 від 01.12.2016р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м.Дніпро до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар про стягнення штрафу у розмірі 76580 грн, задовольнити частково.
Зменшити розмір стягуваної суми штрафу до 55910 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька обл., м.Вугледар, вул.Магістральна, буд.4, код ЄДРПОУ 34032208) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» (49602, м.Дніпро, ОСОБА_3, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 55910 грн, а також судовий збір в сумі 1378 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
У судовому засіданні 14.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 20.02.2017р.
Суддя Ю.О.Паляниця