16.02.2017 Справа № 904/105/17
За позовом Приватного підприємства "Промсільгоспкомплект", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 166 773, 65 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01-48/16 від 01.12.16 р., адвокат;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 5 від 12.01.17 р., представник.
Приватне підприємство "Промсільгоспкомплект" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 138 609, 60 грн., що складають суму заборгованості за договором № КЗГО/1-16П (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 04.01.2016 р., 9 979, 89 грн. пені, 14 367, 65 грн. інфляції грошових коштів, 3 816, 51 грн. річних, 15 000, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому з позовними вимогами в частині штрафних санкцій не погоджується, в зв"язку з тим, що розрахунок річних та інфляції грошових коштів позивачем навмисно завищені, з огляду на те, що останнім, при розрахунку, невірно визначені періоди прострочення, а також не враховано те, що 2016 рік був високосним, а отже, кількість днів у році становить 366.
Не погоджується відповідач і з нарахованою сумою пені в задоволенні якої просить відмовити, при цьому посилаючись на статтю 233 Господарського кодексу України, якою передбачені підстави зменшення її розміру.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
04.01.2016 року між приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (Покупець) та приватним підприємством "Промсільгоспкомплект" (Постачальник) укладено договір № КЗГО/1-16П (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів), відповідно до п.1.1. якого Постачальник (позивач у даній справі) зобов"язується передати, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим договором.
Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов договору (п.п.2.1., 3.2., 4.1., 5.2), кількість, номенклатура ресурсів, терміни поставки, ціна, строки оплати поставлених ресурсів, вказуються у Специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору.
04.01.2016р. сторони підписали Специфікацію № 1, відповідно до якої узгодили поставку ресурсів:
- втулка (кр.3502.05.02.022) у кількості 2 шт. загальною вартістю 66 120,00 грн.;
- втулка (кр.3502.05.02.006) у кількості 2 шт. загальною вартістю 49 388,00 грн.
Загальна сума по специфікації складає 138 609,60 грн. з урахуванням ПДВ -23 101,60 грн.
Згідно умов вказаної вище Специфікації, ресурси поставляються на склад Покупця, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року протягом 2-х робочих днів з дати підписання даної Специфікації (п.2, 4).
Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача на суму 138 609,60 грн., у т.ч. ПДВ - 23 101,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 05.01.16 р., копія якої залучена до матеріалів справи (а.с. 17) та виставив на оплату рахунок № 1 від 05.01.16р. (арк.спр.18).
Згідно п. 5.1 договору, оплата ресурсів здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до підписаної Сецифікації (п.5), оплата ресурсів здійснюється з відстрочкою платежу 30 календарних днів за фактом відвантаження.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів погашення заборгованості з оплати поставлених ресурсів в сумі 138 609,60 грн., відповідач, на момент розгляду спору не надав.
З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку, сума річних за період прострочення з 05.02.2016р. по 05.01.2017р. складає 3816,51 грн., інфляція грошових коштів з березня по грудень 2016 року складає 14 367,65 грн.
Зазаначені вище суми підлягають до примусового стягнення.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення зобов"язання, сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені, у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідному періоді (п.7.2 договору).
Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за загальний період з 05.02.16 р. по 05.08.16 р. складає 9979,89 грн. та підлягає до примусового стягнення.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката, що складають суму 15 000,00 грн.
Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Таким чином, зазначена вище стаття Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування у якості судових витрат сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Позивач надав документи, які свідчать про його витрати, пов'язані з отриманням адвокатських послуг по складанню позовної заяви та участю адвоката у судових засіданнях (договір про надання правової допомоги № 48/16 від 01.12.16р., платіжне доручення № 1763 від 28.12.16р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0703)
Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення, та розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення.
Як вбачається із наданих позивачем документів, вартість послуг по підготовці позовної заяви та матеріалів склала 15000 грн.
Вказана сума винагороди явно завищена, оскільки спір стосується стягнення вартості товару, підготовка позовної заяви за таким спором не потребує значної витрати часу.
З огляду на викладене господарський суд вважає, що розмір витрат, пов'язаний з оплатою послуг адвоката необхідно обмежити до 7500 грн.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір", передбачені підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається із матеріалів справи, ціна позову склала 166 773,65 грн., а отже до сплати за подання даного позову, підлягав судовий збір в сумі 2501,60 грн., в той час як вбачається із платіжного доручення № 1765 від 28.12.2016р. позивачем сплачено судовий збір в сумі 2694,93 грн.
Тобто, останнім судовий збір сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на викладене, зайво сплачений судовий збір в сумі 193,33 грн. підлягає поверненню, в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Заперечення відповідача до уваги не приймаються, з огляду на те, що судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування інфляції грошових коштів, річних та з"ясовано, що їх розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та з врахуванням зауважень, викладених відповідачем у відзиві.
Більш того, при перевірці розрахунку річних встановлено, що їх сума складає 3817,60 грн., в той час як позивачем заявлено до стягнення -3816,51 грн.
Розрахунок пені також відповідачем здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а посилання відповідача на статтю 233 Господарського кодексу України до уваги не приймаються, з огляду на те, що вказана стаття передбачає підстави для зменшення розміру пені, а не для її відмови.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
При цьому, в силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем вимоги, відповідач не надав.
Керуючись статтями 526, 625, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Заводська,1, оф.24, п/р 26009962489765, в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 31550176) на користь приватного підприємства "Промсільгоспкомплект" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.К.Маркса,49, оф.310-А, п/р 26003039218201 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351 005, код ЄДРПОУ 24600911) 138 609 (сто тридцять вісім тисяч шістсот дев"ять гривень) 60 коп. основного боргу, 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять гривень) 51 коп. річних, 14 367 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят сім гривень) 65 коп. інфляції грошових коштів, 9979 (дев"ять тисяч дев"ятсот сімдесят дев"ять гривень) 89 коп. пені, 2501 (дві тисячі п"ятсот одна гривня) 60 коп. судового збору, 7500 (сім тисяч п"ятсот гривень) витрат на послуги адвоката.
В решті вимог, щодо покладення на відповідача витрат на послуги адвоката відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено: 22.02.2017р.
Суддя ОСОБА_3