22.02.2017 Справа № 904/11666/16
За позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив", м. Дніпро
про стягнення 100 000,00 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19 від 17.02.2017, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.01.2017, представник.
Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося 07.12.2016 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" заборгованості у сумі 100 000,00 грн., з яких: штраф у сумі 50 000,00 грн., пеня у сумі 50 000,00 грн.
Крім того, позивач просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Офпродив" виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення договорів "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" у відповідність до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 "Про затвердження Порядку формування тарифів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
Позовні вимоги вмотивовані ухиленням відповідача від виконання рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к у справі № 128-01/08.15 у частині сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26а, який знаходиться на обслуговуванні (експлуатації) Товариства, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.
За несвоєчасну сплату штрафу позивач нарахував відповідно до розрахунку, вказаного у позові (з уточненням № 02-08.1/31 від 10.01.2017) пеню за період: з 07.07.2015 по 10.02.2016 - 20250,00 грн.; з 11.03.2016 по 29.06.2016 - 83 250,00 грн.; з 08.07.2016 по 01.12.2016 - 109500,00 грн. Усього - 213 000,00 грн.
З урахуванням приписів частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахована пеня позивачем обмежена розміром штрафу та заявлена до стягнення у сумі 50 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 15.12.2016 було порушено провадження у справі з призначенням розгляду справи у судовому засіданні на 18.01.2017, після чого розгляд справи відкладався на 25.01.2017, 08.02.2017 та 22.02.2017 у межах продовженого відповідно до ухвали господарського суду від 08.02.2017 за клопотанням представника відповідача строку розгляду справи до 28.02.2017 включно.
У відзиві на позов, поданому до суду 25.01.2017, відповідач просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к, посилаючись на те, що він не є особою, яка надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26а.
Відповідач зазначає, що починаючи з 01.05.2016 послуги з обслуговування (експлуатації) будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 26а, надає Товариство з обмеженою відповідальністю "Таскана Плюс".
У судовому засіданні 08.02.2017 представник відповідача подав клопотання від 07.02.2017 про долучення до справи доказів на підтвердження розірвання договорів про надання послуг з утримання житлового будинку, споруд та прибудинкової території із власниками квартир та місць паркінгу житлового будинку № 26а по вул. Петра Запорожця у м. Києві, у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Офпродив" виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к.
Разом з тим представник відповідача подав заяву про відстрочку виконання судового рішення до 25.01.2018, посилаючись на відсутність достатніх грошових коштів для негайного виконання судового рішення. На підтвердження зазначеному надав:
- копію довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" № 170124SU09512011 від 24.01.2017 про залишок коштів ТОВ "Офпродив": на рахунку № 26002000933703 - 513,93 грн.; на рахунку №26008050004664 - 475,26 грн.;
- довідку ТОВ "Офпродив" про залишкову балансову вартість основних засобів товариства станом на 24.01.2017 на суму 1565,77 грн.;
- довідку ТОВ "Офпродив" про дебіторську заборгованість його контрагентів перед ним на загальну суму 10 263 574,19 грн.
Визначений строк відстрочки виконання судового рішення відповідач обгрунтовує тривалістю у часі претензійно-позовної роботи, судового та примусового виконавчого проваджень (а.с. 183 - 188 том 1).
У судовому засіданні 22.02.2017 представник відповідача надав додаткові докази в обгрунтування заяви про відстрочку виконання судового рішення, а саме:
- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31 грудня 2016 року;
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2016 року.
При цьому представник відповідача підтримав заяву про відстрочку виконання судового рішення до 25.01.2018.
У зв'язку з правовою позицією відповідача позивач звернувся 21.02.2017 до суду із заявою № 02-08.1/711 від 17.02.2017 про зменшення розміру позовних вимог, внаслідок чого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" штраф у сумі 50000,00 грн. та пеню у сумі 50 000,00 грн. із зарахуванням останніх у дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на р/р 31112106700008, МФО 80512, код за ЄДРПОУ 37989253 УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпро. При цьому судовий збір у сумі 1500,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Разом із вказаною заявою позивач подав письмове клопотання № 02-08.1/714 від 17.02.2017 про заміну позивача у справі - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України на його правонаступника - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Обгрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилається на розпорядження Антимонопольного комітету України № 36-рп від 26.10.2015 щодо припинення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444) шляхом приєднання до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 21602826) та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із записом 10741120011028575 від 08.02.2017 про припинення за рішенням засновників Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444) з відомостями про його правонаступника - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ, Солом'янський район, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 21602826).
У судовому засіданні 22.02.2017 представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог та заявлене клопотання про процесуальне правонаступництво, а також, керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", подав письмове клопотання про повернення судового збору у сумі 1378,00 грн., сплаченого з позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії.
Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення представник позивача заявив категоричне заперечення з огляду на відсутність для цього достатніх правових підстав.
У судовому засіданні 22.02.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
16 вересня 2015 року адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 128-01/08.15 прийнято рішення № 134/01-р/к "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким адміністративна колегія постановила:
1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (ідентифікаційний код 32914246) протягом періоду з 01.02.2014 по 01.10.2014 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26а, який знаходиться на обслуговуванні (експлуатації) Товариства, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.
2. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (ідентифікаційний код 32914246), які полягають в укладенні з власниками (наймачами) квартир у будинку по вул. Петра Запорожця, 26а договорів "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", редакція яких не відповідає типовому договору, затвердженому Постановою № 529, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах території міста Києва, який знаходиться на обслуговуванні (експлуатації) Товариства, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.
3. За вчинене порушення, викладене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (ідентифікаційний код 32914246) штраф у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (ідентифікаційний код 32914246) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення договорів "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" у відповідність до Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", про що повідомити Відділення у двомісячний строк.
При цьому у рішенні зазначено, що згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем вимог рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к у справі № 128-01/08.15.
За частиною першою статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За розпорядженням Антимонопольного комітету України № 36-рп від 26.10.2015 постановлено припинити Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444) шляхом приєднання до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 21602826).
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується вчинений у ньому запис 10741120011028575 від 08.02.2017 про припинення за рішенням засновників Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444). Його правонаступником є Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ, Солом'янський район, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 21602826).
За таких обставин клопотання позивача про заміну позивача у справі - Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444) на його правонаступника - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 21602826) підлягає задоволенню.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив (частина друга статті 25 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею першою Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частини друга, третя, сьома статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (частина восьма статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Копію рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к у справі № 128-01/08.15 було направлено відповідачу листом від 17.09.2015 за вих. № 26-01/3162 (а.с. 15 том 1).
Зазначене рішення було отримане відповідачем 24.09.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15 том 1).
Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.09.2015 № 134/01-р/к у справі № 128-01/08.15, відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним вказаного рішення.
Ухвалою господарського суду від 26.11.2015 (суддя Прокопенко Л.В.) подану позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/29870/15.
Рішенням господарського суду від 06.01.2016 у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 16 - 19 том 1).
Вказане судове рішення було оскаржено відповідачем до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі №910/29870/15 апеляційну скаргу відповідача прийнято до розгляду, за результатом якого постановою від 10.03.2016 оскаржуване судове рішення було залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі № 910/29870/15, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який ухвалою від 30.06.2016 касаційну скаргу прийняв до провадження, а постановою від 07.07.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 у справі № 910/29870/15 залишив без змін (а.с. 25 - 28 том 1).
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (пункт 20.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").
За порушення строків сплати штрафу Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідачу нарахована пеня за період: з 07.07.2015 по 10.02.2016 - 20250,00 грн.; з 11.03.2016 по 29.06.2016 - 83 250,00 грн.; з 08.07.2016 по 01.12.2016 - 109 500,00 грн. Усього - 213 000,00 грн.
При цьому за один день прострочки сплати штрафу позивач вірно визначив пеню у сумі 750,00 грн. (50000 х 1,5% = 750,00).
Приймаючи до уваги порядок нарахування пені, визначений статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та строки судового провадження у господарській справі № 910/29870/15, загальна сума сума пені буде складати 219 750,00 грн., а саме:
з 07.01.2016 по 10.06.2016 - 26250,00 грн. (35 х 750,00 = 26250,00);
з 11.03.2016 по 29.06.2016 - 83 250,00 грн.;
з 08.07.2016 по 01.12.2016 - 110 250,00 грн. (147 х 750,00 = 110 250,00).
Усього: 219 750,00 грн. (26250,00 + 83250,00 + 110250,00 = 219 750,00).
Враховуючи застосоване позивачем законодавче обмеження щодо розміру стягнення пені та визначення її у сумі 50 000,00 грн., допущена ним арифметична помилка не впливає на позовні вимоги в частині стягнення пені.
За таких обставин штраф і пеня, що заявлені до стягнення, є законними. Доказів їх сплати відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про відстрочку виконання рішення на строк до 25.01.2018 суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення по справі господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження неможливості виконати судове рішення у період бажаної для Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" відстрочки за рахунок власної підприємницької діяльності відповідач суду не надав, у той час як він не знаходиться у стані припинення і відповідно до статті 84 Цивільного кодексу України є правоздатним господарюючим суб'єктом, що має на меті отримання прибутку.
Крім того, відповідачем не наведено доказів неможливості прийняття ним заходів щодо сплати штрафу та пені з використанням інших правових механізмів, одним із яких є розстрочка виконання судового рішення, яка більш дієво демонструє серйозність намірів щодо сплати боргу.
За таких обставин відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що його скрутний фінансовий стан є винятковим випадком, що робить неможливим або ускладнює виконання судового рішення.
Отже, з підстав та умов надання відстрочки виконання судового рішення вбачається, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтування на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв'язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.
Враховуючи викладене, правові підстави для надання відстрочки виконання судового рішення відсутні. Однак право відповідача на звернення до суду з черговою аналогічною заявою, обгрунтованою належними та допустимими доказами, чинним законодавством не обмежене і згідно з пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позову - 07.12.2016) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
При цьому судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено з 1 січня 2016 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1378 гривень.
З урахуванням ціни позову після його уточнення судовий збір повинен складати 1500,00 грн. (100000,00 х 1,5% = 1500,00). Під час звернення з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2878,00 грн. за платіжним дорученням № 283 від 01.12.2016 (а.с. 10 том 1).
Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 1378,00 грн. (2878,00 - 1500,00 = 1378,00).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин клопотання позивача про повернення судового збору у сумі 1378,00 грн. підлягає задоволенню.
За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у сумі 1 500,00 грн. покладається на відповідача.
Пунктом 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 (із змін. і доп.) "Про судове рішення" встановлено, що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).
Керуючись статтями 4, 25, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Замінити позивача у справі - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444) на його правонаступника - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 21602826).
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (49038, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, ідентифікаційний код 32914246) у дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 на р/р 31112106700008, МФО 805012, код за ЄДРПОУ 37989253 УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпро штраф у сумі 50000,00 грн., пеню у сумі 50000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (49038, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, ідентифікаційний код 32914246) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 21602826) судовий збір у сумі 1500,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Київському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 21602826) судовий збір у сумі 1378,00 грн., надмірно сплачений у складі судового збору у сумі 2878,00 грн. за платіжним дорученням № 283 від 01.12.2016, про що винести ухвалу.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Офпродив" (49038, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1, ідентифікаційний код 32914246) у заяві про відстрочку виконання судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.02.17.
Суддя ОСОБА_3