22 лютого 2017 р. Справа № 903/129/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії, м. Луцьк
до відповідача: Державної установи «Луцький слідчий ізолятор», м. Луцьк
про стягнення 58 641 грн. 99 коп.
Суддя Кравчук А. М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №13/18-278 від 30.12.2016 року
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 16.02.2017 року
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.
Суть спору: 09.02.2017 року до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ПАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії до Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» про стягнення 60 131 грн. 59 коп., з яких 42 599 грн. 78 коп. заборгованості за активну електроенергію, 12 424 грн. 44 коп. пені, 3 564 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 1 542 грн. 39 коп. 3% річних та судових витрат по справі.
Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про постачання електричної енергії № 529-0036000 від 08.02.2006 року зобов'язань по оплаті поставленої електричної енергії.
Відповідач у відзиві № СІ 427/18 від 20.02.2017 року, заяві № СІ 427/18 від 21.02.2017 року та представник у судовому засіданні позовні вимоги визнає, просить відстрочити виплату боргу по мірі надходження коштів з Державного бюджету, застосувати строки позовної давності до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, в межах повноважень наданих довіреністю №13/18-280 від 03.01.2017 року, директор Луцької філії ПАТ "Волиньобленерго" подав заяву №02-12/469 від 22.02.2017 року про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем 08.02.2017 року (до порушення провадження у справі) боргу за активну електроенергію в сумі 1 489 грн. 60 коп., згідно якої просить стягнути з відповідача 41 110 грн. 18 коп. боргу за активну електроенергію, 12 424 грн. 44 коп. пені, 3 564 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 1 542 грн. 39 коп. 3% річних.
Згідно п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Зменшення позовних вимог, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийняте судом, тому має місце нова ціна позову - 58 641 грн. 99 коп..
Крім того, позивач у клопотанні від 22.02.2017 року та представник у судовому засіданні провадження у справі в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 925 грн. 33 коп. просить припинити у зв'язку з частковою оплатою 09.02.2017 року. Позовні вимоги з врахуванням зменшення суми боргу підтримала. Заяву відповідача про застосування строків позовної давності не заперечила, оскільки таке право визначене ЦК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) (п. 1-1 ПКЕЕ).
Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п. 1-1 ПКЕЕ).
Частиною 2 ст. 275 ГК України та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
08.02.2006 року між Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" та Луцьким слідчим ізолятором № 2 управляння Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області (перейменований в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор» згідно наказу МЮУ від15.12.2016 року № 3679/109/5) укладено договір про постачання електричної енергії № 529-0036000 (а. с. 10-15).
Згідно п. п. 1, 2.2.3, 4.2.1, 8.1, 8.4, 8.5, 10.5 договору постачальник постачає електричну енергію, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 3 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії". За внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком. Оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 2 "Порядок розрахунків". Виписка рахунку-фактури за використану електричну енергію, пеню, реактивну електроенергію та надбавки проводяться постачальником протягом трьох робочих днів після останнього дня розрахункового періоду. Остаточний розрахунок по всіх платежах проводиться протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунків. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії від 08.02.2006 року визначено наступний порядок розрахунків: відповідно до визначеної згідно п. 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку. За власним бажанням споживач може здійснювати оплату електроенергії до отримання рахунку (а. с. 16).
Згідно ст. 17 ЗУ "Про електроенергетику" розрахунок за договорами електропостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору постачальник за період з 01.09.2014 року по 31.01.2017 року поставив електроенергії на загальну суму 772 800 грн. 18 коп., що підтверджується рахунками з відмітками споживача про отримання, банківською карткою підприємства за період з 01.09.2014 року по 01.02.2017 року (а. с. 19-46).
В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати виконав частково на суму 732 615 грн. 33 коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за отриману електричну енергію складає 40 184 грн. 85 коп..
Провадження у справі на суму 925 грн. 33 коп. слід припинити у зв'язку з оплатою відповідачем 09.02.2017 року після подання позовної заяви до господарського суду Волинської області.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З нарахованих за період з 25.10.2014 року по 30.01.2017 року 24 509 грн. 32 коп. пені позивач просить стягнути з відповідача 12 424 грн. 44 коп. за період з 24.07.2015 року по 31.01.2017 року, оскільки відповідачем 30.11.2015 року здійснено часткове її погашення в сумі 12 084 грн. 88 коп. за період з 19.09.2014 року по 19.02.2016 року, що підтверджується випискою по рахунку ПАТ "Волиньобленерго" (а. с. 36-46).
Відповідно до визначеної згідно п. 3 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії від 08.02.2006 року величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що рахунки, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача 12 424 грн. 44 коп. пені, вручені відповідачу під розписку з зазначенням дати отримання. Дата отримання співпадає з датою рахунків, крім березня 2016 року.
Пеня нарахована в межах передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України 6-ти місячного строку з врахуванням 3-х операційних днів для оплати, вихідних та святкових днів, крім: рахунку № 529-0036000/3/1 від 16.03.2016 року, який вручений 22.03.2016 року, термін оплати 25.03.2016 року, прострочка нарахування пені з 26.03.2016 року, нараховано з 22.03.2016 року До стягнення за рахунком за період з 26.03.2016 року по 28.03.2016 року підлягає 152 грн. 92 коп. (42 283 грн. 91 коп. х44%:365х3 дні). У стягненні 202 грн. 91 коп. слід відмовити; рахунку № 529-0036000/4/1 від 19.04.2016 року, який вручений 19.04.2016 року, термін оплати 22.04.2016 року, прострочка нарахування пені з 23.04.2016 року, нараховано з 22.04.2016 року До стягнення за рахунком за період з 23.04.2016 року по 24.04.2016 року підлягає 63 грн. 59 коп. (30 536 грн. 78 коп. х38%:365х2 дні). У стягненні 31 грн. 52 коп. слід відмовити. Всього не підлягають стягненню 234 грн. 43 коп. пені у зв'язку з помилкою визначення періоду нарахування. До стягнення підлягає 12 190 грн. 01 коп. пені.
Проте, вдповідач у клопотанні №СІ 427/18 від 21.02.2017 року просить суд застосувати строки позовної давності до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 256 ЦКУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦКУ).
Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ.
Нормою ч. 3 ст. 267 ЦКУ встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
З врахуванням застосування строків позовної давності, починаючи з 09.02.2016 року підставними та підлягають до стягнення 4 870 грн. 01 коп. пені.
У стягненні 7 554 грн. 43 коп. пені слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем 3 564 грн. 98 коп. інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 542 грн. 39 коп. 3% річних.
Підставними та підлягають задоволенню 1 525 грн. 98 коп. 3% річних.
У позові на суму 16 грн. 41 коп. річних слід відмовити у зв'язку з помилкою визначення періоду нарахування по рахунку № 529-0036000/3/1 від 16.03.2016 року, який вручений 22.03.2016 року, термін оплати 25.03.2016 року, прострочка нарахування пені з 26.03.2016 року, нараховано з 22.03.2016 року До стягнення за рахунком за період з 26.03.2016 року по 28.03.2016 року підлягає 10 грн. 47 коп. (42 283 грн. 91 коп. х3%:365х3 дні). У стягненні 13 грн. 90 коп. слід відмовити; по рахунку № 529-0036000/4/1 від 19.04.2016 року, який вручений 19.04.2016 року, термін оплати 22.04.2016 року, прострочка нарахування пені з 23.04.2016 року, нараховано з 22.04.2016 року До стягнення за рахунком за період з 23.04.2016 року по 24.04.2016 року підлягає 5 грн. 02 коп. (30 536 грн. 78 коп. х3%:365х2 дні). У стягненні 2 грн. 51 коп. слід відмовити. Всього не підлягає задоволенню 16 грн. 41 коп. річних.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 393 грн. 44 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» (м. Луцьк, вул. Нестора Бурчака, 3, код ЄДРПОУ 08562683) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512, п/р 260353021457 для боргу за активну електроенергію, п/р 260033011457 для інфляції, річних, пені, судового збору у філії - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 303398)
- 40 184 грн. 85 коп. боргу за активну електроенергію, 4 870 грн. 01 коп. пені, 3 564 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 1 525 грн. 98 коп. 3% річних, 1 393 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 51 539 грн. 26 коп. (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять грн. 26 коп. ).
3. У позові на суму 7 570 грн. 84 коп. відмовити.
4. Провадження у справі на суму 925 грн. 33 коп. припинити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
повний текст рішення
складений 23.02.2017 року
Суддя А. М. Кравчук