20.02.2017 Справа № 904/8538/16
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпро, про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 у справі:
за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпро
про стягнення 217600,00 грн
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача (стягувача): завідувач юридичного сектору Дніпропетровського обласного територіального відділення ОСОБА_1, довіреність № 300-122/02-26 від 23.03.2016;
від відповідача (заявника, боржника): представник ОСОБА_2, довіреність від 15.08.2016.
Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (далі - відповідач), у якій заявив вимогу про стягнення штрафу у розмірі 108800,00 грн та пені у сумі 108800,00 грн з зарахуванням їх у дохід загального фонду Державного бюджету України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2017, позов задоволено повністю.
З метою примусового виконання рішення 21.11.2016 судом було видано відповідні накази.
07.02.2017 боржник (відповідач) подав до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду від 03.11.2016 строком на 12 місяців, згідно графіку щомісяця, починаючи з лютого 2017 року, сума до сплати становитиме 18405,33 грн.
Обґрунтовуючи заяву відповідач послався на скрутне фінансове становище та відсутність можливості сплатити одразу заборгованість у повній сумі.
Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
20.02.2017 відповідач (заявник) надав до суду доповнення до заяви про розстрочку виконання рішення разом з графіком розстрочення платежів.
Оцінивши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про надання розстрочки виконання рішення такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю чи приватному виконавцю.
Підпунктом 7.1.2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 передбачено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно з пп. 7.2 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За твердженнями відповідача, ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" має намір добровільно здійснювати погашення суми боргу в повному обсязі. Проте, на даний час в останнього склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарській діяльності Товариства, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.09.2016 за 3 квартали; звітом про фінансові результати за 9 місяців 2016 року; балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2016 за 2016 рік; звітом про фінансові результати за 2016 рік. Відповідно до вищевказаних бухгалтерських документів збиток відповідача за 9 місяців складає 196 595,00 грн; за 2016 рік - 221 242,00 грн.
Судом встановлено, що наведені документи свідчать про наявність скрутного фінансового становища підприємства та, як наслідок - неможливості одразу повного виконання рішення господарського суду від 03.11.2016 у справі № 904/8538/16, оскільки стягнення такої суми може призвести до арешту рахунків та майна підприємства, що загрожує блокуванню його господарської діяльності та може призвести до повного невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредиторами, до виникнення заборгованості по сплаті податків та зборів, по виплаті заробітної плати працівникам, а в подальшому взагалі до банкрутства.
З огляду на викладене, беручи до уваги той факт, що боржник має намір в добровільному порядку погасити заборгованість, то таким чином надання розстрочки надасть можливість відповідачу уникнути блокування його господарської діяльності та банкрутства, а як підсумок, можливість на виплату боргу за рішенням господарського суду від 03.11.2016 у справі № 904/8538/16.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та розстрочення виконання рішення на строк 12 місяців, рівними платежами на суму 18133,33 грн щомісячно, починаючи з лютого місяця 2017 року відповідно до графіка, викладеного у доповненні до заяви.
Слід зазначити, що розстрочення виконання рішення надається боржнику на суму 108800,00 грн штрафу та 108800,00 грн пені, що у загальній сумі складає 217600,00 грн, але відповідачем у графіку зазначено розстрочку на 12 місяців у рівній сумі на кожний місяць по 18133,33 грн, що у загальній сумі становить 217599,96 грн, тобто відповідач 0,04 грн не включив до графіку у суму розстрочки, тож суд вважає за доцільне включити останні до періоду першого місяця лютого 2017 року. Стосовно ж судового збору у сумі 3264,00 грн, то він підлягає сплаті в загальному порядку без врахування розстрочки.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 у справі № 904/8538/16 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 у справі № 904/8538/16 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 14-А, ідентифікаційний код 35112619) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) штраф у сумі 108800,00 грн та пеню у сумі 108800,00 грн (всього - 217600,00 грн) наступним чином:
- до 28.02.2017 сплатити 18 133,37 грн;
- до 31.03.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 30.04.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 31.05.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 30.06.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 31.07.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 31.08.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 30.09.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 31.10.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 30.11.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 31.12.2017 сплатити 18 133,33 грн;
- до 31.01.2018 сплатити 18 133,33 грн.
3. Виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 №904/8538/16 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом п'яти днів до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя ОСОБА_3