про повернення позовної заяви
23.02.2017 Справа № 904/1545/17
Суддя Васильєв О.Ю. , розглянувши матеріали
За позовом: Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Нікополь
До: Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, м. Марганець (відповідач-1) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Марганець( відповідач-2 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - 1: Міський еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді Марганецької міської ради, м. Марганець
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - 2: Відділ освіти Марганецької міської ради, м. Марганець
Про: визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії
Перший заступник керівника Нікопольської міської прокуратури, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави, в якому просить визнати недійсним договір оренди міського комунального майна №002/15-2 від 01.03.2015 - нежитлового приміщення загальною площею 80, 8 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1, для здійснення виробничої діяльності (виготовлення меблів), що знаходиться на балансі відділу освіти Марганецької міської ради, вартістю 67 999 грн., укладений між виконавчим комітетом Марганецької міської ради та ФОП ОСОБА_1. Крім того, прокурор просить зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити і повернути з подальшим підписанням акту приймання - передачі відділу освіти Марганецької міської ради нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 80, 8 кв.м, вартістю 67 999 грн, розташоване за адресою:АДРЕСА_1
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням прокурора на невідповідність оспорюваного договору вимогам Закону України «Про освіту» та ч.5 ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» стосовно заборони використання комунального майна не за цільовим призначенням.
Звертаючись з даним позовом, прокурор зазначив, що: " ... оскільки виконавчий комітет Марганецької міської ради в даному випадку належним чином не здійснює захист законних інтересів держави, уклавши договір оренди зазначеного приміщення Міського еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді виконавчого комітету Марганецької міської ради на новий строк всупереч вимогам чинного законодавства не за його цільовим призначенням , це завдає шкоди державним інтересам щодо ефективного та сталого розвитку системи загальної середньої освіти та забезпечення якісного виховання і навчання дітей. У зв'язку з чим, перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури звертається з даним позовом до суду в порядку представництва інтересів держави..". Одночасно прокурор в своїй позовній заяви зазначає, що орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній.
Згідно положень ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Частиною 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За змістом положень частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Тобто, виходячи з приписів наведених вище норм чинного законодавства, з метою обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, прокурор має довести факт порушення або загрози порушення інтересів держави, а також навести докази не здійснення або неналежного здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, зазначити про відсутності такого органу, або про відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду.
У випадку ж невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва господарські суди повинні повернути такі заяви на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Відповідно до приписів ст.2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. (ч.2. ст.10 Закону). Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. (ч.1, 2 ст.11 Закону). Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. (ч.1, 3 ст.16 Закону).
Згідно приписів статті 29 Закону (поміж-іншим) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч.1, 5 ст.60 Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Таким чином ( з урахуванням вищезазначених приписів ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"), зазначення прокурором у позові саме про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, слід визнати безпідставним (оскільки цим органом - є Марганецька міська рада Дніпропетровської області), в зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п.3 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.Ю.Васильєв