22 лютого 2017 року Справа № 916/2686/15
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Студенця В.І.,
суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,
за участю представників сторін позивача - Конопліцький І.В. відповідача - не з'явився,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду
від та на рішення від17.11.2016 Господарського суду Одеської області 14.12.2015
у справі № 916/2686/15
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
простягнення 69 629 679,68 грн.,
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (далі - КП "Теплопостачання міста Одеси") про стягнення 39 378 303,26 грн. основного боргу, 18 000 137,10 грн. інфляційних втрат, 1 344 281,12 грн. - 3% річних та 10 351 430,49 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2015 порушено провадження у справі №916/2686/15 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 69 629 679,68 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області (колегія суддів у складі: Шаратов Ю.А. - головуючий суддя, судді Желєзна С.П., Гуляк Г.І.) від 14.12.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Теплопостачання міста Одеси" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 39 933 830,97 грн. основного боргу, 17 862 992,10 грн. інфляційних втрат, 1 337 046,16 грн. - 3% річних, 3 100 000, 00 грн пені та 73 080, 00 грн. судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Колоколов С.І. - головуючий суддя, судді Разюк Г.П., Принцевська Н.М.) від 17.11.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 та рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні 7 251 430,49 грн. пені скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з КП "Теплопостачання міста Одеси" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 7 251 430, 49 грн пені; в іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно було застосовано норми матеріального права, а саме ст. 551 ЦК України, ст. 224 ГК України та норми процесуального права -ст.ст. 43, 83 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2017 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено на 22.02.2017.
На адресу суду 15.02.2017 від КП "Теплопостачання міста Одеси" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволені касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а судові рішення ухвалені у даній справі залишити без змін.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.01.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Теплопостачання міста Одеси" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу№1937/14-БО-23, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
На виконання своїх зобов'язань за договором, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня-грудня 2014 поставило відповідачу природний газ в обсязі 18 455, 447 тис.куб.м. на загальну суму 88 025 258, 91 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, який підписаний сторонами без зауважень та застережень. Водночас, КП "Теплопостачання міста Одеси" повністю не розрахувалось за отриманий у вказаний період природний газ, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 39 378 303,56 грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати вартості отриманого природного газу стало підставою для подання даного позову, предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення 39 378 303, 56 грн основного боргу, 18 000 137, 10 грн інфляційних втрат, 1 344 281, 12 грн - 3% річних та 10 351 430, 49 грн пені.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши умови виконання сторонами своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №1937/14-БО-23 та встановивши, що відповідачем належним чином не було виконання зобов'язання по оплаті отриманого природного газу, стягнули з відповідача 39 378 303, 56 грн основного боргу, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 17 862 992, 10 грн інфляційних втрат та 1 337 046, 16 грн - 3% річних, а також штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 3 100 000, 00 грн.
ПАК "НАК "Нафтогаз України" не оскаржує судові рішення у даній справі в частині стягнення з відповідача 39 378 303, 56 грн. основного боргу, 17 862 992, 10 гр. інфляційних втрат та 1 337 046, 16 грн - 3% річних, то колегія суддів вважає судові рішення в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають залишенню без змін.
Касаційна скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стосується правомірності зменшення судами попередніх інстанцій розміру пені, що підлягає до стягнення з відповідача за порушення ним своїх зобов'язань за договором.
Колегія суддів, за встановлених судами обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про зменшення пені, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 83 ГПК України закріплено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011).
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з порушення ним зобов'язання за договором, судами попередніх інстанцій було встановлено наступні обставини.
КП "Теплопостачання міста Одеси" придбаний у позивача за договором купівлі-продажу природний газ використовувався ним відповідно до умов договору виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Довідкою про фінансовий стан КП "Теплопостачання міста Одеси" від 07.08.2015 № 05/21-54 підтверджується факт наявності збитків у відповідача внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів, сума яких, за відсутності держаних дотацій на різницю в тарифах для бюджетних та промислових підприємств, становить 270 600 000,00 грн.
Дефіцит грошових коштів для проведення відповідачем поточних розрахунків обумовлений виконанням вимог Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 444), відповідного до якого, сплачені споживачами теплової енергії кошти за встановленими нормативами перераховуються гарантованому постачальникові природного газу за встановленими нормативами, внаслідок чого КП "Теплопостачання міста Одеси" фактично обмежене у вільному розпорядженні цими коштами.
Відповідно до Довідки про фінансовий стан КП "Теплопостачання міста Одеси" від 07.08.2015 № 05/21-54 протягом січня-липня 2015 року за встановленими нормативами на адресу НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Одеська ТЕЦ" було скеровано більш ніж 70% надходжень.
Судами попередніх інстанцій встановлено часткову сплату відповідачем суми основного боргу на момент звернення позивача до суду, а також встановлено відсутність доказів настання для позивача негативних наслідків, зокрема, у вигляді збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань саме за договором від 29.01.2014 в матеріалах справи відсутні.
У позивача відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 року (Форма 2) і Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2014 (Форма 1) вбачається наявність збитків, довгострокових (кредитів банків) та значних поточних зобов'язань у вказаному періоді.
Задовольняючи частково клопотання КП "Теплопостачання міста Одеси" про зменшення пені, суди попередніх інстанцій врахували заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 17 862992,10 грн. інфляційних втрат та 1 337 046,16 грн. - 3% річних, які задоволені судом; ненавмисний характер порушення відповідачем зобов'язання; вжиття відповідачем заходів до виконання зобов'язання, неспіврозмірність розміру стягуваної неустойки наслідкам прострочення зобов'язання.
Виходячи з наведеного, з врахуванням фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх висновком щодо наявності правових підстав для зменшення заявленого розміру пені до 3 100 000,00 грн.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи ПАТ "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/2686/15 - без змін.
Головуючий - суддя Студенець В.І.
Судді: Васищак І.М.
Грек Б.М.