ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 лютого 2017 року № 826/16589/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Балась Т.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві
Третя особа Головне управління Державної фіскальної служби України у м.Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дїі
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - ГУ ДКС України в м. Києві, відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної фіскальної служби України у м.Києві (далі - ГУ ДФС України у м. Києві, третя особа) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дїі (з урахуванням змін до адміністративного позову).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачами допущено стосовно ОСОБА_1 протиправна бездіяльність, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 826/22969/15, якою позивача поновлено на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві та зобов'язано виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте відповідачі не виконали таке судове рішення.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав, а саме, що відкладення безспірного списання коштів здійснювалося виключно на підставі п. 11 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), разом з тим представник відповідача зазначив, що після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання коштів, ГУ ДКС України у м. Києві будуть вжиті всі необхідні заходи щодо виконання виконавчого листа виданого у справі № 826/22969/15.
Представником третьої особи подано до суду письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що оскільки Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м.Києві було подано до суду заяву про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015 у справі № 826/22969/15, що в свою чергу унеможливлювало безспірне списання коштів за виконавчим листом, а тому у діях Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві відсутня протиправна бездіяльність.
В судовому засіданні 16.01.2017 року з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом оголошено про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2014 у справі №826/10884/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, задоволено частково позов ОСОБА_1, скасовано наказ №442-о «По особовому складу податкової міліції» від 04.07.2014, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві з 08.07.2014.
Також постановлено стягнути з Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.07.2014 по 21.11.2014 включно в сумі 34 099,10 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. Постанова суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 6 437,19 грн. підлягала негайному виконанню.
В той же час, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, Начальника Головного управління ДФС у м. Києві Демченко Людмили Дмитрівни, виконуючого обов'язки начальника управління ДФС у м. Києві Зеніна Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій щодо відмови у поновленні позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві, визнання протиправною бездіяльності щодо поновлення позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві, зобов'язання невідкладно поновити позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві та стягнути середній заробіток за період з 27.11.2014 по 03.11.2015 в сумі 77 246 грн., визнання протиправним та скасування наказу від 25.09.2015 №805-о, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015 в адміністративній справі № 826/22969/15 позов задоволено частково, стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 27.11.2014 по 25.09.2015 в сумі 64 371, 9 грн., зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві перевести ОСОБА_1 з посади начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві на рівнозначну посаду в Головне управління ДФС у м. Києві, відмовлено в задоволенні решти позовних вимог та зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві протягом місяця з дня набрання даної постанови законної сили подати звіт про виконання судового рішення, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 залишена без змін.
Разом з тим, 07.04.2016 з метою належного виконання постанови суду від 10.12.2015 в адміністративній справі № 826/22969/15 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві із заявою про виконання судового рішення.
12.04.2016 відповідач звернувся листом № 9-08/1020/4393 до ГУ ДФС України в м. Києві про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету і рахунків, з яких необхідно здійснити списання коштів на виконання виконавчого листа.
ГУ ДФС України в м. Києві листом від 14.04.2016 № 8859/10/26-15-05-02-55 повідомив про подання до Окружного адміністративного суду м. Києва заяви про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015 в адміністративній справі № 826/22969/15, а також долучив до заяви відповідну копію заяви з відміткою суду про її одержання.
Однак, як зазначає позивач, останній не отримав жодної відповіді на свою заяву від 07.04.2016.
19.05.2016 представник позивача звернулася із адвокатським запитом до начальника ГУ ДКС України в м. Києві про надання інформації щодо вжиття заходів по примусовому виконанню виконавчого документа № 826/22969/15 від 01.04.2016 та надання інформації щодо причин невиконання судового рішення.
31.05.2016 представник позивача отримала відповідь на адвокатський запит, зі змісту якого вбачалося, що ГУ ДКС України в м. Києві здійснено відкладення списання коштів по виконавчому листі № 826/22969/15 від 01.04.2016, відповідно до п. 11 Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2011, у зв'язку із зверненням ГУ ДФС України у м. Києві до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
05.08.2016 представник позивача звернулася із адвокатським запитом до начальника ГУ ДКС України в м. Києві про надання інформації щодо вжитих заходів по примусовому виконання виконавчого листа № 826/22969/15 від 01.04.2016.
Одночасно з цим, 05.08.2016 представник позивача повторно звернулася із адвокатським запитом до голови Державної казначейської служби України про проведення перевірки причин невиконання посадовими особами ГУ ДКС України у м. Києві судового рішення по справі № 826/22969/15, зобов'язання усунути допущені порушення чинного законодавства та надання письмової відповіді про результати проведення такої перевірки та вжитих заходів.
Однак, як зазначає позивач, не отримав жодної відповіді на заяву від 05.08.2016.
12.08.2016 на адресу відповідача надійшла копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відмову у задоволенні заяви представника Головного управління ДФС у м. Києві про роз'яснення постанови від 10.12.2015 №826/22969/15.
У зв'язку із викладеним вище, 18.08.2016 листом № 9-08/1359-9632 ГУ ДФС України в м. Києві було повторно направлено повідомлення про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету і рахунків, з яких необхідно здійснити списання коштів на виконання виконавчого листа.
26.08.2016 листом № 9-08/1371-9872 ГУ ДФС України в м. Києві була направлена вимога про вжиття заходів по безспірному списанню коштів.
ГУ ДФС України в м. Києві листом від 22.08.2016 № 18876/10/26-15-05-02-6 повідомило, що звернулось 19.08.2016 до суду з новою заявою про роз'яснення судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист у зв'язку із існуванням загрози подвійного списання коштів, через те, що стягувачу вже частково виплачені кошти за період вказаний у виконавчому листі, а тому безспірне списання коштів було повторно відкладено ГУ ДКС України в м. Києві на підставі п. 1 п. 11 Порядку № 845.
Задля недопущення затримки виконання судового рішення, ГУ ДКС України в м. Києві звернулося до третьої особи із вимогою від 21.09.2016 № 5-08/1988/10981 про надання документів, що підтверджують часткове виконання виконавчого документа виконавчого документа або документів щодо сплати стягувачу коштів середнього заробітку за період після 27.11.2014.
Листом від 26.09.2016 № 21063/10/26-15-05-02-61 третя особа повторно надала копію заяви про роз'яснення судового рішення з відміткою суду про її отримання, а тому безспірне списання коштів було повторно відкладено ГУ ДКС України в м. Києві на підставі п. 1 п. 11 Порядку № 845.
Вважючи дії відповідача щодо неналежного та несвоєчасного виконання рішення суду про безспірне списання коштів, позивач звернувся до Окружного адмінстративного суду міста Києва з позовом за захистом власних прав та інтересів.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 3 Порядку N 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 4 Порядку N 845 на органи Казначейства покладено обов'язок, зокрема, вживати заходи до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розглядати письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
Відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку N 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно з п. 28 Порядку № 845 орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.
Відповідно до пункту 11 Порядку N 845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;
2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;
4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.
Відповідно до п. 31 Порядку N 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 47 Порядку N 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства:
документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
Судом встановлено, що на виконанні у ГУ ДКС України в місті Києві виконавчий документ від 01.04.2016 року № 826/22969/15 знаходиться з 07.04.2016 року.
Відповідно до пункту 8 Порядку N 845, органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
При цьому, як встановлено судом відповідачем вчинялись усі необхідні дії на виконання постанови суду, зокрема, направлялись листи про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету і рахунків, з яких необхідно здійснити списання коштів на виконання виконавчого листа, вимога про вжиття заходів по безспірному списанню коштів від 26.08.2016 року тощо.
У випадку повідомлення третьої особи про перше звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, яке відбулось у квітні 2016 року, відкладення відповідачем виконавчих дій було цілком обгрунтованим, разом з тим ГУ ДФС України в м. Києві направляючи повторну заяву про роз'яснення судового рішення навмисно перешкоджало вчиненню необхідних дій по безспірному списанню коштів, у зв'язку з чим виконавчі дії було повторно відкладено ГУ ДКС України в м. Києві на підставі п. 1 п. 11 Порядку № 845.
Задля недопущення затримки виконання судового рішення, ГУ ДКС України в м. Києві звернулося до третьої особи із вимогою від 21.09.2016 № 5-08/1988/10981 про надання документів, що підтверджують часткове виконання виконавчого документа або документів щодо сплати стягувачу коштів середнього заробітку за період після 27.11.2014.
Листом від 26.09.2016 № 21063/10/26-15-05-02-61 третя особа повторно надала копію заяви про роз'яснення судового рішення з відміткою суду про її отримання, а тому безспірне списання коштів було повторно відкладено ГУ ДКС України в м. Києві на підставі п. 1 п. 11 Порядку № 845.
З матеріалів справи вбачається, що листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2016 ГУ ДФС у м. Києві у відповідь на заяви про роз'яснення судового рішення, повідомлено, що матеріали вказаної справи направлено за належністю до Вищого адміністративного суду України. Направлення матеріалів справи до суду касаційної інстанції виключає можливість розгляду заяв щодо роз'яснення судового рішення до моменту повернення адмністративної справи № 826/22969/15 до суду першої інстанції.
Згідно з пунктами 11, 12 Порядку № 845, відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання, тобто відповідач сприймав факт звернення до суду із заявою про роз'яснення як безумовну підставу для відкладення безспірного списання коштів.
Станом на час розгляду справи рішення за наслідком розгляду заяви ГУ ДФС України в м. Києві від 25.08.2016 року відповідно до норм чинного законодаства України не прийнято.
З наведеного вбачається, що Головне управління ДКС України в м. Києві під час розгляду та опрацювання заяв позивача та адвокатських запитів його уповноваженого представника щодо виконання виконавчого листа, діяв виключно з дотриманням положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні постанови суду від 10.12.2015 року у справі № 826/22969/15.
Одночасно з цим, щодо позовної вимоги про зобов'язання негайно провести необхідні дії з виконання постанови, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 відмовлено в задоволенні заяви представника Головного управління ДФС у м. Києві про роз'яснення постанови від 10.12.2015 №826/22969/15, яка залишена без змін також Київським апеляційним адміністративним судом.
Не дивлячись на це, третьою особою подається до суду повторна заява про роз'яснення судового рішення, яка зареєстрована 25.08.2016 (відповідно до відбитку печатки Окружного адміністративного суду м. Києва). За наслідком досліження заяви від 25.08.2016 та ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016, якою відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, судом встановлено, що заяви є аналогічними, оскільки представником третьої особи в обох заявах визначено як підставу для роз'яснення судового рішення саме незрозумілість періоду затримки виконання судового рішення з 27.11.2014 по 25.09.2015.
Отже, суд приходить до висновку про зловживання ГУ ДФС України в м. Києві процесуальним правом в частині неодноразового звернення в межах адміністративної справи № 826/22696/15 із заявами про роз'яснення судового рішення, що перешкоджає виконанню зазначеного судового рішення та порушує права позивача.
Пунктом 5 Порядку № 845 серед інших прав, якими наділені органи Казначейства під час виконання виконавчих документів, визначено, зокрема, у підпункті 2 право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.
Таким чином, дія пункту 11 Порядку № 845 щодо відкладення безспірного списання коштів в обов'язковому випадку застосовується при зверненні із такою заявою безпосередньо органів Казначейства, у випадку коли рішення суду виконати неможливо без його роз'яснення.
Отже не виключено, що пункт 11 Порядку № 845 щодо відкладення безспірного списання коштів може стосуватись і подання такої заяви боржником, але не в тому випадку, коли останній зловживає своїми процесуальними правами, як встановлено у даному випадку при розгляді конкретної справи.
Аналізуючи положення Порядку № 845 та вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що відкладення дій по безспірному списанню коштів не є в даному випадку обов'язковим, оскільки по-перше звернення, при чому повторне, із заявою про роз'яснення рішення, ініційовано боржником, а по-друге, для органів Казначейства не було потреби звертатись із заявою про роз'яснення рішення суду, що підтверджує той факт, що воно є чітким та зрозумілим.
Суд вбачає за необхідне зазначити, що ст. 10 КАС України передбачено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом (ч. 1). Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ч. 2).
Тобто, принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., заява №14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р., заява №17748/91, п. 38).
Між тим, у ситуації, що склалась, суд вважає за доцільне зауважити, що дії учасників процесу мають не лише за формою, а й за змістом відповідати цілям і завданням правосуддя та нормам права, тобто бути добросовісними. При цьому у будь-якому разі зробити остаточний висновок про кваліфікацію поведінки суб'єкта як зловживання процесуальним правом і застосування відповідальності належить суду.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд зазначає, що відповідачем повністю доведено, що ним були вчинені всі необхідні дії по виконанню судового рішення, а відтак суд не визнає обгрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та в цій частині відмовляє у задоволенні позову. Водночас, суд вбачає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві негайно провести необхідні дії з виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015 у справі № 826/22696/15 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 27.11.2014 по 25.09.2015 в сумі 64 371,90 грн., з метою належного захисту порушених прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що виконавчий лист у справі 826/22696/15 в частині стягнення середнього заробітку не виконаний протягом тривалого часу, що порушує гарантоване Конституцією України право, суд вбачає наявними підстави для зобов'язання Головне управління ДКС у м. Києві протягом місяця з дня набрання даної постанови законної сили подати звіт про виконання судового рішення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статями 69, 70, 71, 158-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві негайно провести необхідні дії з виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 826/22696/15 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 27.11.2014 по 25.09.2015 в сумі 64 371,90 грн.
3. Зобов'язати начальника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подати протягом місяця з дня набрання даної постанови законної сили звіт про виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.П. Балась