Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м.Харків
23 лютого 2017 р. Справа № 820/578/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо розгляду скарги на порушення прав субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж;
- зобов'язати відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянути скаргу на порушення прав субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж в порядку ст. 21 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та за результатами розгляду прийняти рішення яке є обов'язковим до виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником нежитлового приміщення літ. А-25, будинку АДРЕСА_1 згідно витягу про державну реєстрацію прав НОМЕР_1 від 13.07.2012 року. 01.10.2015 року без складення актів відключення як зі сторони ТОВ «Жилсервіс Плюс» так АК «Харківобленерго» було припинене електропостачання в нежитлове приміщення літ. А-25, будинку АДРЕСА_1. До теперішнього часу нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, б літ. А-25, будинку АДРЕСА_1 до електричних мереж не приєднані. 29.11.2016 року в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в порядку ст. 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», позивачем подана скарга на порушення прав субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж. Позивач зазначає, що вказана скарга не була розглянута на комісії, що не відповідає вимогам ст. 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Замість рішення комісії, відповідач направив відповідь від 30.12.2016 року №7224/20.2/9-16, яка не захистила права субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж через те, що вона не є обов'язкова до виконання АК «Харківобленерго».
Позивач у судове засідання, не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. У письмових запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства, в межах наданої компетенції та у визначені Законом України «Про звернення громадян» строки, листом від 30.12.2016 № 7224/20.2/9-16 Комісією було надано вичерпну відповідь на скаргу ОСОБА_1, яка надійшла до Комісії 29.11.2016. Отже, твердження ОСОБА_1 щодо бездіяльності Комісії щодо розгляду скарги позивача від 28.11.2016 не відповідають дійсним обставинам справи. Розгляд скарги ОСОБА_1 від 28.11.2016 не потребував прийняття окремого рішення, оскільки господарська діяльність ТОВ «Жилсервіс Плюс» Комісією не регулюється, про що було повідомлено позивачу у відповіді. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ст. ст. 122 та 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі документів.
Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративного позову а також подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення літ. А-25, будинку АДРЕСА_1 згідно витягу про державну реєстрацію прав НОМЕР_1 від 13.07.2012 року.
З пояснень позивача вбачається, що 01.10.2015 року без складення актів відключення як зі сторони ТОВ «Жилсервіс Плюс» та АК «Харківобленерго» було припинене електропостачання в нежитлове приміщення літ. А-25, будинку АДРЕСА_1. До теперішнього часу нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, б літ. А-25, будинку АДРЕСА_1 до електричних мереж не приєднані.
29.11.2016 року в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в порядку ст. 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», позивачем подана скарга на порушення прав субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж.
Позивач зазначає, що вказана скарга не була розглянута на комісії, що не відповідає вимогам ст. 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Замість рішення комісії, відповідач направив відповідь від 30.12.2016 року №7224/20.2/9-16, яка не захистила права субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж через те, що вона не є обов'язкова до виконання АК «Харківобленерго», з огляду на що позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Діяльність відповідача врегульована Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII.
Відповідно до положень ст.1 вказаного закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор, НКРЕКП), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики - діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП, основними завданнями Регулятора є, зокрема, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів.
Статтею 21 Закону про НКРЕКП передбачено, що Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальній: послуг, а також вирішує спори, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань:
1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;
2) дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов;
3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;
4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.
Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Вирішення спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому, статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Судом встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства, в межах наданої компетенції та у визначені Законом України «Про звернення громадян» строки, листом від 30.12.2016 № 7224/20.2/9-16, копія якого міститься в матеріалах справи, Комісією було надано вичерпну відповідь на скаргу ОСОБА_1.
При цьому, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 28.11.2016, позивача було повідомлено, зокрема, про те, що згідно з інформацією, наявною в НКРЕКП, нежитлове приміщення Позивача (салон краси за адресою: АДРЕСА_1, літ. А-25, далі - об'єкт Позивача) було приєднане та підключене до внутрішньобудинкових електричних мереж ТОВ «Жилсервіс Плюс». Договірна потужність на даний об'єкт повинна бути визначена згідно з проектною документацією об'єкта архітектури (багатоквартирного житлового будинку).
Водночас, відповідно до інформації, наданій у скарзі ОСОБА_1 від 28.11.2016, балансоутримувач (в особі директора ТОВ «Жилсервіс Плюс» - Владимирової О.Ф.) не надає технічної документації (однолінійна схема, проект) на вказаний об'єкт позивача та не погоджує величину дозволеної потужності на об'єкт позивача, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не має можливості звернутися до АК «Харківобленерго» для укладення договору про постачання електричної енергії на нежитлове приміщення (салон краси).
При цьому, згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається НКРЕКП.
Отже, ТОВ «Жилсервіс Плюс» не є ліцензіатом НКРЕКП.
Таким чином, повноваження щодо контролю за здійсненням господарської діяльності ТОВ «Жилсервіс Плюс» не відносяться до компетенції НКРЕКП.
Водночас, позивачу було роз'яснено, що за захистом своїх прав щодо безперешкодного користування своїм майном (нежитловим приміщенням), які порушується з боку ТОВ «Жилсервіс Плюс», зокрема, в частині укладення договору про постачання електричною енергією, позивач має право звернутись до суду для захисту порушеного права.
Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що враховуючи положення пункту 6 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону, НКРЕКП протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом буде розроблений та затверджений Порядок вирішення спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, бездіяльність (відсутність діяльності, пасивність) з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб має місце у тому випадку, коли вони зобов'язані були прийняти рішення або вчинити дію протягом визначеного законодавством строку, але цього не зробили, і це призвело до порушення прав і свобод фізичних та/чи юридичних осіб.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності під час розгляду скарги позивача на порушення прав субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відносно позовної вимоги про зобов'язання відповідача розглянути скаргу на порушення прав субспоживача на доступ/приєднання до електричних мереж в порядку ст. 21 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та за результатами розгляду прийняти рішення яке є обов'язковим до виконання, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, відповідно до статті 21 Закону про НКРЕКП Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
При цьому, скарга позивача від 28.11.2016 стосується того, що ТОВ «Жилсервіс Плюс» не надає технічної документації (однолінійну схему, проект) на об'єкт позивача та не погоджує величину дозволеної потужності на об'єкт Позивача, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не має можливості звернутися до АК «Харківобленерго» для укладення договору про постачання електричної енергії на нежитлове приміщення (салон краси).
Листом НКРЕКП від 30.12.2016 № 7224/20.2/9-16 позивача було повідомлено про те, що повноваження щодо контролю за здійсненням господарської діяльності ТОВ «Жилсервіс Плюс» не відносяться до компетенції НКРЕКП, оскільки ТОВ «Жилсервіс Плюс» не є ліцензіатом НКРЕКП.
Враховуючи викладене вище, розгляд скарги ОСОБА_1 від 28.11.2016 не потребував прийняття окремого рішення, оскільки господарська діяльність ТОВ «Жилсервіс Плюс» Комісією не регулюється.
Таким чином, з наведеного у скарзі питання, відповідач не наділений повноваженнями приймати рішення, яке є обов'язковим для ТОВ «Жилсервіс Плюс». З огляду на що вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та як наслідок відсутність підстав для їх задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 41, 71, 94, 122, 128, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Полях Н.А.