Справа № 815/7515/16
23 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі АК № 13 ГУ НП в Одеській області), за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області оформлений протоколом від 03 березня 2016 року та який зазначено в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, яким лейтенант поліції ОСОБА_1 визнаний таким, що «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28 листопада 2016 року № 1605 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 (М-220085), інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора Захарівського (колишнього Фрунзівського) відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 листопада 2016 року по день фактичного поновлення на службі виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення у 235,24 грн. з відрахуванням всіх обов'язкових податків, платежів та зборів; постанову суду в частині поновлення на посаді звернути до негайного виконання, а в частині стягнення заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.
Позивач проходить службу в органах внутрішніх справ України з 2004 року, в органах поліції працює з 07 листопада 2015 року, призначений на посаду інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП в Одеській області з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції..
Наказом ГУ НП в Одеській області №133 від 29.01.2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління національної поліції в Одеській області прийнято рішення про проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області, створення в ГУ НП Одеській області атестаційних комісій № 1-10.
Рішенням (висновком) АК № 13 ГУ НП в Одеській області від 03.03.2016 року, що зазначене в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, визначено: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність».
Зазначений висновок позивачем було оскаржено до Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 1, проте скарга була визнаною такою, що не підлягає розгляду.
Наказом ГУНП в Одеській області № 1605 о/с від 28.11.2016 року позивача було звільнено за п.5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) на підставі висновку атестації від 03.03.2016 року.
На думку позивача, атестування та звільнення його зі служби в поліції було здійснене безпідставно.
Позивач та представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у адміністративному позові та письмових поясненнях.
Відповідач, ГУ НП в Одеській області до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином та своєчасно про дату, час і місце судового розгляду. 16.02.2017 року представник відповідача, через канцелярію суду, надав письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких ГУ НП вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач, АК № 13 ГУ НП в Одеській області до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином та своєчасно про дату, час і місце судового розгляду, жодних клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно наказу ГУ НП в Одеській області № 133 від 29.01.2016 року призначено проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 19.02.2016 року та утворення атестаційних комісій.
Наказом ГУ НП в Одеській області від 18.02.2016 року №285 «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУ НП в Одеській області», з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар'єри поліцейських, затверджений персональний склад АК № 13 ГУ НП в Одеській області, яким в подальшому і було проведено атестацію ОСОБА_1
Голова комісії - підполковник поліції ОСОБА_2, головний інспектор Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. Члени комісії: ОСОБА_3, представник ТОВ Телерадіокомпанія «РІО»; ОСОБА_4 представник ГО «ВО Автомайдан». Секретар комісії - ОСОБА_5, інспектор батальйону 4 Управління патрульної поліції у м. Одеса Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
03.03.2016 року АК № 13 ГУ НП в Одеській області проведено атестацію позивача, за результатами якої прийнято рішення, зазначене в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
З відповідним висновком атестаційної комісії позивач ознайомлений 10.03.2016 року, про що свідчить підпис із зазначенням прізвища та ініціалів позивача в розділі ІV атестаційного листа.
В розділі V атестаційного листа «Висновок апеляційної атестаційної комісії» зазначено, що скарга не розглянута у зв'язку з недостатньою кількістю балів.
Судом встановлено, що АК № 13 ГУ НП в Одеській області - є спеціальним органом з питань проведення атестування поліцейських, який створено відповідно до п.п.2 п.2 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 року № 1465 (далі - Інструкція), до компетенції якого входить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.
Відповідно до п. п. 4 п. 1, п. п. 2 п. 2, п. п. 2 п. 3 Розділу ІІ Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування передбачають розміщення на офіційному веб-сайті МВС України, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії.
У Національній поліції України створюються атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.
До складу атестаційних комісій органів поліції входять голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України.
До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.
Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.
Як зазначено вище, наказом ГУ НП в Одеській області створено та затверджено персональний склад АК № 13 ГУ НП в Одеській області.
Однак, судом встановлено, що оголошення про набір до атестаційних комісій на офіційних сайтах МВС України (www.mvs.gov.ua), Національної поліції України (www.npu.gov.ua), ГУ НП в Одеській області (www.od.npu.gov.ua) не розміщувались.
Відповідачем, ГУ НП в Одеській області, суду не надано документально підтверджених доказів такого розміщення.
Тобто, склад комісії був затверджений без дотримання встановленого п.п.4 п.1 Розділу ІІ, пп.3 Розділу VI Інструкції порядку.
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про професійний розвиток працівників", атестаційна комісія формується з висококваліфікованих фахівців та представника виборного органу первинної профспілкової організації.
МВС України продовжено на 2016 рік дію галузевої угоди, яка укладена на 2012-2014 роки з Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ, до складу якої входять атестовані працівники міліції, що перейшли на службу до органів Національної поліції України.
Завданням цієї профспілкової організації є захист трудових та соціальних прав атестованих працівників органів внутрішніх справ, які входять до її складу в якості членів професійної спілки. Тобто, вказаний орган повинен захищати права працівників органів внутрішніх справ будь-якими визначеними законом способами, в тому числі шляхом участі представника цієї профспілкової організації у складі атестаційних комісій.
Натомість, до складу АК № 13 ГУ НП в Одеській області, в порушення наведеної норми закону, не був включений представник профспілкової організації для забезпечення захисту прав поліцейських, з якою у МВС України укладена галузева угода.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції, член атестаційної комісії повинен бути відведений, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, член атестаційної комісії повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких атестаційна комісія може прийняти рішення.
Суд, ознайомившись з протоколами атестаційних комісій ОП № 15.00004336.0027739 від 03.03.2016 року встановив відсутність відомостей про доведення позивачу складу членів комісії, роз'яснення права на відвід членам комісії, голові та секретарю.
Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Однією з гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.
Пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено проведення атестації усіх без будь-яких виключень працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.
Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.
Що ж до наявності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України "Про Національну поліцію", суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", передбачені підстави проведення атестації поліцейського у окремих випадках, а саме: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до даних атестаційного листа позивача, атестація ОСОБА_1 проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у ч.2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Таким чином, судом встановлено відсутність індивідуальних підстав для проведення атестування позивача.
Крім того, суд вважає, що проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а12 та від 17.02.2015 року по справі №21-8а15 зроблений висновок про те, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема,Законом України "Про міліцію", Законом України "Про державну податкову службу", "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", а тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, при цьому, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції, тобто, Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням висновків Верховного Суду України, вважає можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників".
Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Враховуючи, що ОСОБА_1 працював в органах поліції з 07.11.2015 року, проведення атестації позивача у березні 2016 року суперечить вищезазначеним вимогам законодавства.
Відповідно до п. 10, 15, 16, 20 Розділу ІV Інструкції, атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості.
Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, рівень теоретичних знань та професійних якостей, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень, наявність дисциплінарних стягнень, результати тестування, результати тестування на поліграфі (у разі проходження) та на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до протоколу АК № 13 ГУ НП в Одеській області ОП №15.00004336.0027739 від 03.03.2016 року членами комісії, під час проведення атестації, досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел. Також, в протоколах зазначено, що членами комісії поставлені питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
Зазначені в протоколах документи, які наявні в матеріалах справи, не містять фактів неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем, низьких показників службової діяльності, негативних оцінок з професійної і фізичної підготовки, недбалого відношення позивача до службових обов'язків. Позивач за період служби має 5 заохочень, 2 дисциплінарних стягнення, діючі дисциплінарні стягнення сувора догана та попередження про неповну посадову відповідність, заборони передбачені ч.ч. 3,4 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 не застосовуються. Позивач зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим працівником. За результатами атестування АК № 13 ГУ НП в Одеській області дійшла висновку: " 4 - займані посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
На думку суду, висновки комісії є необґрунтованим. Відповідачем до суду не надано доказів, які б містили обґрунтування рішення атестаційної комісії щодо службової невідповідності позивача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.28 розділу IV Інструкції, керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Атестаційний лист підписаний у березні 2016 року, проте позивача звільнено з посади наказом від 28 листопада 2016 року, що значно перевищує встановлений Інструкцією 15-денний термін.
Враховуючи викладене, вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області оформлений протоколом від 03 березня 2016 року та який зазначено в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, яким лейтенант поліції ОСОБА_1 визнаний таким, що «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» підлягає задоволенню.
Оскільки наказ від 28.11.2016 року № 1605 о/с прийнято на підставі висновку АК № 13 ГУ НП в Одеській області від 03.03.2016 року, який на думку суду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Одеській області від 28.11.2016 року № 1605 о/с в частині звільнення зі служби в майора поліції ОСОБА_1 та в частині поновлення ОСОБА_1 на службі.
Відповідно до частини другої ст. 235 Кодексу законів про працю України, при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Вбачаючи, що звільнення позивача відбулося 28.11.2016 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, що передували звільненню.
Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно із пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно пункту 8 зазначеної постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки від 16.01.2017 року, заробітна плата позивача за останні два місяці становила: 4940,00 грн. у вересні 2016 року та 4940,00 грн. у жовтні 2016 року.
Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складає (4940,00 грн. + 4940,00 грн.): (30 днів + 31 день) = 161 грн. 97 коп. Час вимушеного прогулу позивача становить 88 днів з дня звільнення по день постановлення рішення, як акту справедливості, що поновлює порушенні права позивача. Сума стягнення за час вимушеного прогулу становить: 161,97 грн. х 88 = 16893,36 грн.
Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з відповідача середньомісячне грошове забезпечення позивача у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254, 256 КАС України, суд,-
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області оформлений протоколом від 03 березня 2016 року та який зазначено в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, яким лейтенант поліції ОСОБА_1 визнаний таким, що «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28 листопада 2016 року № 1605 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 (М-220085), інспектора Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора Захарівського (колишнього Фрунзівського) відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28.11.2016 року по день поновлення на службі у сумі 16893,36 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні тридцять шість копійок).
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині зобов'язання ГУНП в Одеській області виплатити середньомісячне грошове забезпечення позивача, у межах суми стягнення, за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя Н.В.Бжассо