Справа № 819/625/14-a
25 січня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Ходачкевич Н.І.
при секретарі судового засідання Косюк О.П.
за участю:
представника позивача Кузів П.Г.
представника відповідача Вонятівська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Державне підприємство "Бучацьке лісове господарство" до Бучацька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь, -
Державне підприємство "Бучацьке лісове господарство" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013 року №0002851700/179 яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн. (в т.ч. 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:
ДП «Бучацьке лісове господарство» вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є не об'єктивними та не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення - протиправні.
Так, щодо податкового повідомлення-рішення №0002851700/179, яким підприємству нараховано грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн. (в т.ч. 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції), представник позивача зазначив, що визнає застосування штрафних санкцій, проте з донарахуванням основного платежу не погоджується оскільки вважає, що воно призведе до повторного нарахування такого податку та суперечить нормам ст. 54 ПК України.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000652200/183, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції), представник позивача вважає, що воно було винесене безпідставно, оскільки при проведенні перевірки аналізувався лише дохід підприємства не включаючи витрат.
На підставі зазначеного, в судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування встановлено, що в результаті допущених порушень податкового законодавства, позивачем занижено задекларовані показники та не включено до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств безнадійну кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності. Крім того, перевіркою встановлено, що підприємством не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб.
Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Бучацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт від 14.10.2013 року №136/22/00993030 (далі - Акт).
Перевіркою встановлено, що в порушення пп.135.4.1 п.135.1, пп.135.4.2 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, ст.149 Податкового кодексу України, ДП "Бучацьке лісове господарство" занижено задекларовані показники, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 305 391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5 570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21 368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278 453 грн. За дане порушення контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу донараховане грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, підприємством не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб, під час виплати доходу на користь іншого платника податків в сумі 722 733,41 грн. На підставі такого висновку, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179 яким позивачу донараховане грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн. (в т.ч. 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року № 0000652200/183 та від 20.11.2013 року № 00002851700/179 в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 722 733,41 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015 року - скасовано а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року дану адміністративну справу зупинено та призначено судово-бухгалтерську експертизу.
20 жовтня 2016 року на адресу суду надійшов висновок експерта від 19.10.2016 року №408/16-22.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.
Враховуючи вище викладене та дослідивши обставини справи суд звертає увагу на наступне:
Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн., з яких: 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до акту перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000652200/183 від 21.11.2013 року стало порушення підприємством пп.135.4.1 п.135.1, пп.135.4.2 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, ст.149 Податкового кодексу України, що полягало в заниженні задекларованого суб'єктом господарювання доходу від операційної діяльності.
Перевіркою встановлено, що на формування цих показників впливало: здійснення операцій з надання послуг в лісовому господарстві і лісництва та лісозаготівель; сума безповоротної фінансової допомоги; позитивне значення курсових різниць; доходи від реалізації інших оборотних активів; не включення до декларації безнадійної кредиторської заборгованості, що, на думку Бучацької ОДПІ, призвело до заниження податку на прибуток в сумі 305 391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5 570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21 368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278 453 грн.
Згідно з п. 135.1. ст.135 Податкового Кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до положень пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового Кодексу України, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Згідно з пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
ДП "Бучацьке лісове господарство" не погоджується із таким висновком та вказує на те, що при проведенні перевірки аналізу піддається лише дохід підприємства, а витрати підприємства з метою їх оподаткування податком на прибуток перевіряючими не аналізувалися.
Судом досліджувались первинні документи по ДП «Бучацьке лісове господарство», а саме:
- аналізи рахунків бухгалтерського обліку ДП «Бучацьке лісове господарство» за 2012 рік №№231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 239, 911, 912, 92, 93, 942, 943, 945, 949, 951, 952;
- оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку ДП «Бучацьке лісове господарство» за 2012 рік №№231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 239, 911, 912, 92, 93, 942, 943, 945, 949, 951, 952;
- податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2012 року, перше півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, 2012 рік;
- акт податкової перевірки ДП «Бучацьке лісове господарство» за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 рік;
- розрахунок штрафних санкцій за результатами податкової перевірки;
- первинні документи, щодо фактичних витрат лісгоспу при здійснення фінансово-господарської діяльності в 2012 році (податкові накладні, акти виконаних робіт, нагромаджувальні відомості, аналізи рахунків бухгалтерського обліку, оборотно-сальдові відомості).
На підставі вищезазначених документів, судом встановлено, що загальна сума доходів ДП «Бучацьке лісове господарство» за 2012 рік склала: від реалізації готової продукції - 13 689 723 грн., від реалізації товарів - 42 131 грн., від реалізації робіт, послуг - 299 286 грн., від реалізації інших оборотних активів - 876 330 грн., від операційної діяльності - 106 876 грн., від реалізації фінансових інвестицій - 56 грн., від звичайної діяльності - 2 210 грн., інші фінансові доходи - 20 грн., від купівлі-продажу валюти - 43 571 грн., від операційної курсової різниці - 16 282 грн., доходи майбутніх періодів - 105 579 грн., від простроченої кредиторської заборгованості - 101 750 грн.
Таким чином, загальна сума доходів ДП «Бучацьке лісове господарство» за 2012 рік згідно первинних документів складає 15 283 814 грн., що на 338 802 грн. менше ніж визначено перевіркою контролюючого органу. Така сума виникла за рахунок завищення доходу від купівлі-продажу іноземної валюти у сумі 491 095 грн. та не включення до доходів сум від реалізації товарів у сумі 42 131 грн., доходів від реалізації фінансових інвестицій у сумі 56 грн., від операційної курсової різниці в сумі 4 527 грн. та доходи майбутніх періодів на суму 105 579 грн.
Загальна сума витрат ДП «Бучацьке лісове господарство», згідно податкових накладних, актів виконаних робіт, нагромаджувальних відомостей, аналізів рахунків бухгалтерського обліку, оборотно-сальдових відомостей, які використані в господарській діяльності підприємства за 2012 рік складає 16 266 201,73 грн.
Крім того, згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи від 19.10.2016 року №408/16-22 загальна сума доходів позивача за 2012 рік згідно первинних документів у відповідності до положень Податкового кодексу України підтверджується 15 283814 грн. Відповідно до декларації з податку на прибуток ДП «Бучацьке лісове господарство» задекларовано доходів за 2012 рік на суму 14 194 895 грн., що на 1 088 919 грн. менше, ніж документально підтверджено. А загальна сума витрат за 2012 рік - 16 266201,73 грн. Відповідно до декларації з податку на прибуток позивача задекларовано витрат за 2012 рік на суму 13 953068 грн., що на 2 313133,73 грн. менше, ніж документально підтверджено.
Таким чином, висновок контролюючого органу щодо заниження ДП "Бучацьке лісове господарство" задекларованих показників, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є неправомірний, а відтак податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183 - підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179, яким позивачу донараховане грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн., з яких: 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Судом встановлено, що підставою для прийняття цього повідомлення-рішення є висновок в акті перевірки про порушення ДП "Бучацьке лісове господарство" пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, а саме, підприємством не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб, під час виплати доходу на користь іншого платника податків в сумі 722 733,41 грн.
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Щодо даного порушення позивачем зазначено, що несплата податку на дохід фізичних осіб під час виплати доходу на користь іншого платника, зумовлена вкрай важким фінансовим становищем підприємства в періоді, що перевірявся, зокрема оподаткований дохід нараховувався, але не виплачувався платнику податку.
Підпунктом 168.1.5 п.168.1 ст.168 передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п.54.2 ст.54 ПК грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Разом з тим, судом встановлено, що на час розгляду справи у ДП «Бучацьке лісове господарство» відсутня заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, у зв"язку з його сплатою, що підтверджується довідкою Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області за №2242 від 23.11.2016 року.
Щодо застосування штрафних санкцій, згідно п.127.1 ст.127 ПК України, слід зазначити наступне:
Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно з пп. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України.
Положення ст. 127 ПК України встановлено як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Аналогічна правова позиція висловлено у постановах Верховного суду України від 10.11.2015 року у справі № 813/6793/13-а та від 22.03.2016 року у справі № 813/6774/13-а.
Встановлені обставини, свідчать саме про несвоєчасність перерахування податку з доходів фізичних осіб, тобто прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність фактів несплати (неперерахунку) податку з доходів фізичних осіб до/або виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення передбаченого ст. 127 ПК України, а тому вважає безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій згідно згаданої вище статті.
Відтак, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179 - підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Як встановлено статтею 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відтак податкові повідомлення-рішення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області №0000652200/183 від 21.11.2013 року та №0002851700/179 від 20.11.2013 року - підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Позов задоволити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Бучацької об'єднаної податкової інспекції від 21.11.2013р. №0000652200/183 та від 20.11.2013р. №0002851700/179.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 30.01.2017р.
Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.
копія вірна
Суддя Ходачкевич Н.І.