22 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2288/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,
представника позивача - Голубенка В.П.,
представника відповідача - Пахомової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства "Астрагал" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
12 грудня 2016 року Селянське фермерське господарство "Астрагал" (надалі по тексту також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі по тексту також - відповідач) про визнання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, орієнтовною площею 44,5841 га - протиправною, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, орієнтовною площею 44,5841 га (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.02.2017).
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав про відсутність законних підстав для відмови СФГ "Астрагал" у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також дотриманням позивачем усіх передбачених законодавством умов для надання такого дозволу.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відмовляючи в задоволенні розглянутого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: НОМЕР_1, орієнтовною площею 44,5841 га, відповідач виходив з того, що відповідно до статті 134 Земельного кодексу України в редакції від 03.04.2016 право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства набувається на конкурсних засадах (земельних торгах).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 03 грудня 2014 року, 31 березня 2015 року, 21 жовтня 2015 року, 18 листопада 2015 року С(Ф)Г "Астрагал" зверталось до Головного управління Держземагенства у Полтавській області та його правонаступника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, орієнтовна площа 44,5841 га.
Вищевказані клопотання відповідачем залишено без відповіді, що стало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі № 816/106/16 позовні вимоги голови селянського (фермерського) господарства "Астрагал" ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держегокадастру в Полтавській області щодо ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва селянським (фермерським) господарством "Астрагал", яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, орієнтовна площа 44,5841 га. Зобов'язано Головне управління Держегокадастру у Полтавській області розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва селянським (фермерським) господарством "Астрагал", яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, орієнтовна площа 44,5841 га. В іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с. 73-75/.
Постанова набрала законної сили 23.04.2016 року.
30.05.2016 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням від 25.05.2016 №13 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, орієнтовною площею 44,5841 га /а.с. 63-65/.
За результатами розгляду даного клопотання, 14.07.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області листом № 19-16-7777.3-5410/2-16 відмовлено в його задоволенні, оскільки відповідно до статті 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельної ділянки повинна здійснюватися за результатами проведення земельних торгів відповідно до статті 124 Земельного кодексу України /а.с. 78/.
Позивач вважає, що відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №19-16-7777.3-5410/2-16 від 14.07.2016, порушує його права та інтереси щодо одержання у користування земельну ділянку розташовану за межами населеного пункту на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, в зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Із пояснень представника відповідача, судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, прийшло до висновку про відсутність підстав для надання СФГ «Астрагал» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що повідомлено позивача листом від №19-16-7777.3-5410/2-16 від 14.07.2016, оскільки відповідно до статті 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельної ділянки повинна здійснюватися за результатами проведення земельних торгів відповідно до статті 124 Земельного кодексу України.
Питання передачі в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності регулюються Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
Договором оренди землі від 20.07.2004 року підтверджено, що земельна ділянка, розташована за межами населених пунктів на території Манжеліївської сільської ради, Глобинського району, Полтавської області, сільськогосподарського призначення, площею 254,66 га, перебувала у СФГ "Астрагал" на правах оренди до 22.07.2009 року.
Даний договір зареєстровано у Глобинському РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель внесено запис від 20.07.2004 за №040455300003 /а.с. 68-72/.
Згідно положень частини першої та другої статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Як пояснив представник позивача в ході розгляду справи, що у строк, передбачений вказаним договором, позивач повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк. Відтак, позивач мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
18 грудня 2012 СФГ «Астрагал» уклав додаткову угоду до договору оренди землі від 20.07.2004 за №040455300003, за умовами якої сторони за взаємною згодою домовилися поновити договір на 5 років.
Разом із тим, внаслідок вибуття з користування СФГ "Астрагал" частини орендованої ним земельної ділянки в результаті визнання права власності на земельну ділянку (пай) із земель резервного фонду в розмірі 4,95 га за ОСОБА_4 та надання дозволу учаснику АТО ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2 га із земель резервного фонду, змінились межі та площа земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка перебуває у користуванні позивача на правах оренди.
Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції від 30.10.2014) для отримання земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства у заяві до уповноваженого органу громадяни зазначають: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції від 31.03.2016) встановлено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
За змістом частини 3 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною десятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
За приписами частини першої, другої та третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З 03.04.2016 набрав чинності Закон України від 18.02.2016 №1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", яким до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України внесено зміни, відповідно до яких, з переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) або права на них, виключено право передачі громадянам земельних ділянок для ведення, зокрема, фермерського господарства.
Тобто, з 03.04.2016 передача земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснюється не в порядку статті 123 Земельного кодексу України, а шляхом проведення торгів, а тому підстави для задоволення спірного клопотання позивача з 03.04.2016 відповідач не мав.
Твердження позивача щодо подання до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства в оренду у зв'язку з поновлення договору оренди, а відтак передача в оренду даної земельної ділянки, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного Кодексу, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20.07.2004 між Глобинською районною державною адміністрацією та СФГ «Астрагал» укладено договір оренди землі, предметом якого є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради, площею 1,8 га, у тому числі лісосмуга - 1,8 га.
Пунктами 8, 43 договору передбачено, що він укладається на п'ять років, починаючи з дати реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк.
У грудні 2012 року між Глобинською районною державною адміністрацією та позивачем укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 20.07.2004 №040455300003, щодо поновлення дії вказаного договору оренди землі на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
У п.п. 4 додаткової угоди, сторони прийшли до згоди, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту державної реєстрації.
Згідно з частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.
За приписами пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Згідно з ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції чинній до 01.01.2013) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Разом з тим, у додатковій угоді відсутня назва органу державної реєстрації, яким зареєстровано договір та не зазначено дату та номер запису про здійснення реєстрації договору у Державному реєстрі земель, інформація про її реєстрацію в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутня.
Таким чином, вказана додаткова угода від 18.12.2009 до договору оренди землі від 20.07.2004 зареєстрована у встановленому порядку не була, а тому спірна земельна ділянка після закінчення дії договору від 20.07.2004 не належала позивачу на праві оренди.
Крім того, із клопотання позивача від 25.05.2016 №13 не вбачається прохання СФГ «Астрагал» щодо вирішення відповідачем питання про поновлення договору оренди землі від 20.07.2004, а лише про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, орієнтовною площею 44,5841 га.
Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, що надана листом від 14.07.2016 за вих. №19-16-7777.3-5410/2-16 та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства в оренду, задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Селянського фермерського господарства "Астрагал" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 23 лютого 2017 року.
Суддя І.Г. Ясиновський