16 січня 2017 р. Справа 804/326/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить:
- стягнути суму податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету податкову заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 43 603,18 грн. (р/р 33215815700023, код бюджетної класифікації 18010900, УДКС України у Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, код ЗКПО 38031632, банк одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012.
Вивчивши матеріали позову, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 КАС України, тому підлягає залишенню без руху.
Відповідно до пункту 3 частини першої ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.
За правилами ч.3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Разом із позовною заявою позивач звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Проте, підстави обґрунтування клопотання не зазначив.
Дослідивши матеріали позову та заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Як вбачається з позовної заяви, встановлених законом підстав для відстрочення сплати судового збору Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вказано не було.
Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.)
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав в Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області для відстрочення сплати судового збору за звернення із даним позовом.
Суд звертає увагу, що з 01 вересня 2015 року набрав законної чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484/VIII від 22.05.2015 року, згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", в тому числі щодо ставок судового збору.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір", в редакції, чинній на момент звернення до суду.
З урахуванням внесених змін до Закону України " Про судовий збір " за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто не менше 1 378,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який позивач не сплатив становить - 1 378,00 грн.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.106 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.108 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Позивачу встановити строк до 06 лютого 2017 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, сплаченого в установленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду з вимогами майнового характеру у сумі 1 378,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.В. Турлакова