м. Вінниця
21 лютого 2017 р. Справа № 802/200/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представник позивача: ОСОБА_1
представника 3-ої особи: Дмитрук Ю.Д.
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: Атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції у Віннницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування висновку
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) до Атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - атестаційна комісія, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення (висновку), оформленого відомостю- протоколом засідання від 12.01.2017 року та внесене у розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: " 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийнято стосовно ОСОБА_3.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07.11.2015 р. наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №2 о/с від 07 листопада 2015 року його призначено на посаду старшого інспектора Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Згідно відповідного наказу ГУНП у Вінницькій області наказано провести атестування серед поліцейських управління, на підставі якого атестаційною комісією №12 проведено тестування ОСОБА_3
За результати атестування, комісією прийнято рішення, оформлене протоколом від 29 вересня 2016 року, про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся із позовом до суду про його скасування, за наслідком розгляду якого Вінницьким окружним адміністративним судом винесено постанову про задоволення позову та, відповідно, скасовано оскаржуване рішення.
Разом з тим, незважаючи на дане рішення суду, ГУНП у Вінницькій області створено атестаційну комісію №16 та проведено повторне атестування ОСОБА_3, за наслідком якого прийнято рішення про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З таким висновком атестаційної комісії позивач не погоджується, вважаючи, що відсутні правові підстави проводити його атестування. Крім того, вказує, що при прийнятті рішення атестаційною комісією не взято до уваги та не враховано його позитивні характеристики, показники службової діяльності, рівень спеціальної, теоретичної підготовки. За таких обставин вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся із цим позовом до суду.
В ході підготовчого провадження, судом ухвалою від 02.02.2017 р. прийнято рішення про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ГУНП у Вінницькій області.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник третьої особи в задоволенні позову просила відмовити, зазначивши, що комісією були досліджені атестаційний лист та інші матеріали, зібрані на особу, яка проходить атестування, членами комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції, на які позивач не зміг правильно відповісти та надати обґрунтування.
Представником третьої особи також наголошено, що позивач при проведенні тестування, за тестом на знання законодавчої бази отримав 36 із 60 можливих та на тестування на загальні навички 33 із 60 можливих, що свідчить про недостатній рівень знань законодавчої бази.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою. Разом з тим, подав заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволені позову. На обґрунтування своєї позиції вказав, що наказом ГУ НП у Вінницькій області №1552 від 12.12.2016 р. з метою визначення перспектив службової кар'єри у разі призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність, а також для вирішення питання про звільнення з поліції через службову невідповідність, створено атестаційну комісію №16 ГУ НП України у Вінницькій області та затвердженої її персональний склад.
Наказом № 39 від 12.01.17 р. затверджено списки працівників, які виносяться на розгляд комісії, серед яких, визначено позивача.
За результатом проведеної атестації комісією прийнято рішення, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність. Таке рішення прийнято за результатом всебічного розгляду матеріалів та проведеної співбесіди.
Як вказує відповідач, у комісії наявні дискреційні повноваження при прийнятті рішень за наслідком проведеної атестації, а тому суд фактично не може втручатися в реалізацію повноважень колегіального органу при наданні оцінки відповідного рішення.
Згідно частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи належне повідомлення відповідача та положення вищенаведеної норми, суд прийняв протокольне рішення про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Згідно наказу начальника ГУНП у Вінницькій області від 07.11.2015р. №2 о/с ОСОБА_3 призначено старшим інспектором Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", з метою підготовки до оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ № 1465 від 17 листопада 2015 року, наказано, зокрема, керівникам структурних та територіальних підрозділів ГУНП у Вінницькій області:
- скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестуванню;
- скласти атестаційні листи стосовно поліцейських;
- підготовити для надання на засідання атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими.
29 вересня 2016 р. атестаційною комісією проведено співбесіду із ОСОБА_3, за наслідком якої та з урахуванням результатів тестування прийнято рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00037516.0060387 від 29.09.2016 р. щодо невідповідності ОСОБА_3, займаній посаді та таким, що підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Не погоджуючись із таким рішенням ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду, за наслідком розгляду якого Вінницьким окружним адміністративним судом 19.12.2016р. у справі № 802/1862/16-а прийнято постанову, залишену без змін 16.02.17 р. судом апеляційної інстанції. якою позов задоволено та, відповідно, визнано протиправним і скасовано рішення атестаційної комісії № 12 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом № 15.00037516.0060387 від 29 вересня 2016 року.
Разом з цим, згідно наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1552 від 12 грудня 2016 року створено атестаційну комісію №16 та затверджено її персональний склад.
Наказом ГУНП у Вінницькій області №39 від 12.01.2017 р. затверджено списки працівників ГУНП у Вінницькій області, які 12 січня 2017 року виносяться на розгляд атестаційної комісії №16, виходячи з підстав, визначених пунктом 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та на виконання вказівок керівництва Національної поліції України.
12 січня 2017 року атестаційною комісією проведено співбесіду із ОСОБА_3, за наслідком якої та з урахуванням результатів тестування прийнято рішення, оформлене відомістю - протоколом від 12.01.2017 р. щодо невідповідності ОСОБА_3, займаній посаді та таким, що підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Під час проведення атестування відповідно до вищевказаного протоколу, членами атестаційної комісії було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, витяг з протоколу здачі заліків зі службової підготовки за 2016 рік, посвідчення учасника бойових дій, довідку про проходження служби, довідку про стягнення.
Не погоджуючись з обов'язком проходити атестацію та, відповідно, рішенням атестаційної комісії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України № 580-VIII від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 580-VIII, призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Із положень статті 49 Закону № 580-VIII випливає, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою. Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Частиною першою статті 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.
Так, відповідно до статті 57 Закону № 580-VIII, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками, рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
В свою чергу, правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються, також положеннями Закону України "Про професійний розвиток працівників" № 4312-VI від 12 січня 2012 року (далі - Закон № 4312-VI).
Так, в розумінні статті 1 Закону № 4312-VI, атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.
Положеннями частин першої, третьої статті 13 Закону № 4312-VI передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
Більш детально, порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри регламентується Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України №1465 від 17.11.2015р. (далі - Інструкція №1465).
Відповідно до пункту 3 розділу І "Загальні положення" Інструкції №1465, атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Із аналізу вищевказаних норм випливає, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Також, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Щодо самої процедури проведення атестації, то слід зазначити про наступне.
Пунктом 2 розділу І Інструкції №1465 визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
Зокрема, розділом ІV Інструкції №1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Згідно пункту 1 Порядку №1465, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають:
1) створення атестаційних комісій;
2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню;
3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії;
4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії;
5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.
Відповідно до пунктів 3, 11 розділу IV Інструкції №1465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
За змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані:
1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції;
2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського;
3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції;
4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:
1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками;
2)дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;
3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;
4) володіння іноземними мовами;
5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;
6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;
7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;
8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;
9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків:
1) займаній посаді відповідає;
2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;
4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції №1465, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Зміст викладених положень Інструкції свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.
Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
В свою чергу, Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
Згідно з пунктами 20-23 Інструкції №1465, усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Оцінюючи позицію позивача щодо неправомірності включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, суд зазначає про наступне.
Як зазначалось вище, Закон № 580-VIII встановлює вичерпний перелік підстав для атестування поліцейських, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Крім того, кожна із зазначених підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Як видно із змісту Наказу ГУНП у Вінницькій області №39 від 12 лютого 2016 року "Про затвердження списків працівників ГУНП у Вінницькій області", підставою для затвердження списків працівників ГУНП у Вінницькій області стало наступне: «з метою оцінки її ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспектив її службової кар'єри, у разі призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність, для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, а також на виконання вказівок керівництва Національної поліції України в частині переведення в постійний штат працівників поліції, відносно яких ухвалами судів скасовані рішення атестаційних комісій про їх невідповідність займаним посадам».
Разом з тим, суд наголошує, що наведена вище підстава не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII та не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною другою статті 57 зазначеного Закону.
В свою чергу, представником третьої особи в судовому засіданні надано усні пояснення та зазначено, що підставою для проведення атестації саме позивача стала необхідність переведення його в постійний штат та на іншу посаду. Однак, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач виявив бажання переводитись на іншу посаду, як не надано доказів, які б підтверджували необхідність вирішення питання про його звільнення через службову невідповідність.
Слід зазначити, що проведення атестації поліцейських з підстав переведення в постійний штат не передбачено чинним законодавством, що не заперечувалось представником третьої особи в судовому засіданні.
Окремо суд вказує, що конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, судом не встановлено, відповідних доказів підтверджуючих дану обставину суду не надано.
Аналізуючи доводи позивача, щодо неврахування атестаційною комісією при прийнятті оскаржуваного рішення, показників службової діяльності, суд вказує на наступне.
Як видно із відомості - протоколу засідання атестаційної комісії від 12 січня 2017 року, комісія не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності та професійних якостей, не врахувала відсутність діючих дисциплінарних стягнень та наявність заохочень тощо.
Висновок (рішення) комісії є немотивованим та не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, у висновку відсутні відомості про те, в чому саме проявляється службова невідповідність позивача займаній посаді.
Навпроти із атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження атестаційної комісії слідує протилежне, зокрема, що позивач характеризується виключно позитивно, безпосередній начальник позивача вважає його таким, що відповідає займаній посаді.
Так, згідно висновку прямого керівника - т.в.о.начальника ГУНП у Вінницькій області Ю.В.Педоса - ОСОБА_3 займаній посаді відповідає (зворотній бік атестаційного листа).
Крім того, відомість - протокол атестаційної комісії не містить мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, посилань на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про її низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про несумісність особи позивача посаді, яку він займає.
Досліджені судом матеріали не дають підстав для висновку, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, а саме, що позивач неналежним чином виконує свої посадові обов'язки, має низькі результати службової діяльності та професійних якостей, незадовільну фізичну підготовку.
Стосовно посилань представника третьої особи на незадовільні результати тестування, як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача, суд зазначає, що згідно положень Інструкції № 1465 результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Суд звертає увагу, що позивач при проходженні тестування пройшов мінімальний бар'єр за тестом на знання законодавчої бази встановлений вимогами Інструкції №1465, зокрема, набрав за тестом на знання законодавчої бази 36 із 60 можливих балів та на тестування на загальні навички 33 із 60 можливих, а також на те, що результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Окремо суд, вважає за необхідне зазначити, що процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.
Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" у рішенні ЄСПЛ від 27 вересня 2010 року зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Проте з матеріалів даної справи, не є можливим встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач та, які обставини в сукупності призвели до прийняття оскаржуваного рішення про службову невідповідність.
Крім того, для вирішення спору та оцінки оскаржуваних рішень суд також врахував вимоги Європейської соціальної хартії, обов'язок з дотримання якої Україна взяла на себе відповідно до Закону України від 14 вересня 2006 року №137-V "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії" (переглянутої) та якої не дотримався відповідач.
Так, відповідно до її положень, кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає. Працюючі жінки у разі материнства мають право на особливий захист. Усі працівники мають право на захист у випадках звільнення. Кожна людина має право на захист від бідності та соціального відчуження. (пункти 8, 24, 30 ч. І вказаної Хартії).
Відповідно до статті 20 ч.ІІ Європейської соціальної хартії, з метою забезпечення ефективного здійснення права на рівні можливості та рівне ставлення у вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі Сторони зобов'язуються визнавати це право і вживати відповідних заходів для забезпечення його застосування або для сприяння його застосуванню у таких галузях:
a) працевлаштування, захист від звільнення та професійна реінтеграція;
b) професійна орієнтація, підготовка, перепідготовка та перекваліфікація;
c) умови працевлаштування і праці, включаючи винагороду;
d) професійний ріст, включаючи просування по службі.
Статтею 24 частини ІІ вказаної Хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов'язуються визнати:
a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби;
b) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу.
За таких обставин, враховуючи відсутність підстав, визначених Законом, для проведення атестації позивача та неврахування атестаційною комісією всіх критеріїв, за якими оцінюється особа, суд доходить висновку, що рішення відповідача щодо невідповідності займаній посаді є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація на яку посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати у даній справі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області оформлене відомістю-протоколом засідання від 12.01.2017 р., прийняте стосовно ОСОБА_3
Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул.Театральна, 10, м. Вінниця, 21000).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна