Ухвала
іменем україни
20 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Арбат-Ленд», управління Держкомзему в Васильківському районі Київської області, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа - Застугнянська сільська рада Васильківського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року,
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. Позов ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6, шляхом відновлення меж земельної ділянки № 40, відповідно до даних кадастрового плану та зовнішніх меж земельної ділянки, встановлених в державному акті на право власності на землю від 13 травня 2010 року на ім'я ОСОБА_6 У решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2011 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області суду від 30 вересня 2011 року залишено без змін.
У листопаді 2014 року ОСОБА_4, який є спадкоємцем померлого ОСОБА_5, звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину заявник посилався на висновок судової земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2014 року № 4924/14-41.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року, у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції..
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України передбачено, що підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У п. п. 3, 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Постановляючи оскаржувані ухвали, суди прийняли до уваги вищенаведене та дійшли обґрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2011 року немає, оскільки висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2014 року № 4924/14-41 у справі № 362/6614/13-ц не є нововиявленою обставиною у справі у розумінні ст. 361 ЦПК України. Заявнику під час розгляду справи було відомо про невідповідність меж спірних земельних ділянок, тому встановлені висновком експерта в іншій справі обставини не спростовують факти, покладені в основу рішення суду від 30 вересня 2011 року.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук А.В. Маляренко
О.В. Ступак
Колегія суддів:
