15 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Закропивного О.В., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства банку «БІГ Енергія» про стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2016 року,
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 22 січня 2007 року між нею та відкритим акціонерним товариством банком «БІГ Енергія» (далі - ВАТ «БІГ Енергія») був укладений договір № 707/07/038, відповідно до умов якого нею на депозитний рахунок розміщений банківський вклад у сумі 978 102 грн 34 коп., строком із 22 січня 2007 року по 22 січня 2009 року, з процентною ставкою за користування коштами 16,9 % річних.
У зв'язку з неповерненням вкладу у визначений сторонами строк рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2014 року з банку на її користь стягнуто 1 592 387 грн 61 коп.
Враховуючи те, що відповідач безпідставно користується її грошовими коштами, просила стягнути з нього на її користь інфляційні втрати за період із 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 1 105 840 грн 04 коп.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2016 року, ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 2, 36, 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що 24 лютого 2010 року Національним Банком України прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «БІГ Енергія», а тому задоволення вимог ОСОБА_4, як кредитора банку, повинно здійснюватися виключно в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегія погоджується з такими висновками.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язань.
У правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 20 січня 2016 року № 6-2001 цс 15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів, роз'яснено, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Судами встановлено, що постановою правління Національного Банку України від 24 лютого 2010 року № 97 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 1 березня 2010 року ВАТ «БІГ Енергія».
28 січня 2014 року між ВАТ «БІГ Енергія», товариством з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» (далі - ТОВ «Брокінвестгруп») та Національним Банком України укладено тристоронній договір про передавання в управління непроданих активів № 33-Л (а.с. 16).
Із письмового повідомлення ТОВ «Брокінвестгруп» від 12 серпня 2016 року (а.с. 64) вбачається, що ОСОБА_4 включена в реєстр за № 85 із акцептованою сумою до виплати 1 352 037 грн 95 коп., яка віднесена до 4 черги по відшкодуванню кредиторської заборгованості, та за № 872 з акцептованою сумою 578 831 грн 59 коп., яка віднесена до 7 черги по відшкодуванню кредиторської заборгованості.
Отже, рішення судів про відмову у стягненні з відповідача інфляційних втрат є законними та обґрунтованими з урахуванням запровадження в банку ліквідаційної процедури.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
О.В. Закропивний С.П. Штелик