іменем україни
20 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В.,Леванчука А.О., Ступак О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 липня 2016 року,
У лютому 2016 року ПАТ «АКБ «Капітал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було укладено між 3 червня 2013 року за № 1/25/P3GK/07-07-11/0300, посилаючись на те, що відповідач не виконує умови договору, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 7629,42 грн.
Рішенням Октябрьського районного суду м. Полтави від 13 травня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «АКБ «Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 4678,83 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту 1453,56 грн; заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами 427,56 грн; заборгованості по сплаті за користування щомісячної комісії за обслуговування рахунку 376,49 грн; пені за прострочення основної суми заборгованості 2065,16 грн; пені за несплачені відсотки 356,06 грн. Стягнуто також судові витрати в сумі 1378 грн.
В решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 28 липня 2016 року, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судового збору скасовано і у задоволені цієї частини позову відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ «Про судоустрій статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту, сплаті відсотків, сплаті щомісячної комісії; пені за прострочення кредиту та пені за несплачені відсотки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд виходив із того, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору.
В судовому засіданні встановлено, що 3 червня 2013 року між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту № 1/25/Р3GK/07-07-11/0300 згідно якого банк надав позичальнику кредит.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував у нього станом на 27 січня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 7629,42 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Посилання відповідача на неможливість сплачувати кошти в зв'язку з закриттям представництва банку в його населеному пункті не заслуговують на увагу, в зв'язку з тим, що останній припинив виплати задовго до закриття відділення.
В цій частині позову, рішення судів є законними та обґрунтованими.
Разом з тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судового збору, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_4 має ІІ групу інвалідності, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.
Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В. Маляренко А.О. Леванчук О.В. Ступак