Ухвала
01 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоЛуспеника Д.Д.,
суддів:Гулька Б.І.,Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Свалявської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 -ОСОБА_8 - на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року,
У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_9, яка залишила заповіт на її ім'я. Разом з тим, їй не було відомо про існування заповіту, що знайшовся лише 10 січня 2015 року під час перегляду речей спадкодавця. Першого робочого дня - 12 січня 2015 року - вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто із пропуском шестимісячного строку для вчинення відповідної дії.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Визначено ОСОБА_6 додатковий строк - два місяці з моменту набрання рішення суду законної сили - для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов, суди виходили із того, що строк для прийняття спадщини після ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, закінчився 10 січня 2015 року; ОСОБА_6 заповіт на своє ім'я знайшла тільки 10 січня 2015 року, тобто в останній день закінчення строку для прийняття спадщини, з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася першого ж робочого дня - 12 січня 2015 року. На підставі встановлених обставин суди дійшли висновку про те, що позивач строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин.
Колегія суддів погоджується із такими висновками.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Встановивши, що строк для прийняття спадщини за заповітом пропущено ОСОБА_6 у зв'язку із відсутністю відомостей про існування заповіту, що свідчить про поважність причин пропуску цього строку, суди дійшли обґрунтованого висновку про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди із висновком судів щодо їх оцінки.
За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик