Ухвала
іменем україни
08 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Євграфової Є.П., Коротуна В.М.,
Мазур Л.М., ПисаноїТ.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голопристанського міськрайонного управління юстиції Гуріної Ірини Олегівни, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс», за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2016 року,
У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голопристанського міськрайонного управління юстиції Гуріної І.О.(далі - ВДВС Голопристанського МРУЮ), заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» (далі - ТОВ «Херсонавтотранс»).
На обґрунтування зазначеної скарги посилалась на те, що рішенням Голопринстанського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року, її зобов'язано усунути перешкоди ТОВ «Херсонавтотранс» у користуванні земельною ділянкою, яка розташована по вул. Приморська, б/н, територія бази відпочинку «Дружба» у с. Більшовик Голопристанського району. Ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання вказаних судових рішень до закінчення касаційного провадження. Проте, державним виконавцем ВДВС Голопристанського МРУЮ ГуріноюІ.О. виконавче провадження не було зупинено, 17 та 21 березня 2015 року проведено виконання судового рішення від 07 вересня 2015 року, в ході якого знищенні будиночки відпочинку належні боржнику. ОСОБА_3 зазначала, що не була належним чином повідомлена державним виконавцем про дату та час проведення виконавчих дій. Також заявник посилалась на те, що постановою державного виконавця від 11 березня 2016 року з неї стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 43 826 грн 40 коп., з якою вона не згодна, оскільки ця постанова ухвалена в порушення вимог ч. ч. 2,3 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», а стягнута сума не є витратами на проведення виконавчих дій.
Враховуючи викладене, заявник просила визнати незаконними дії, акти та постанови державного виконавця ВДВС Голопристанського міськрайонного управління юстиції у Херсонській області Гуріної І.О., які мали місце в межах виконавчого провадження № 50234290 з 10 березня по 21 березня 2016 року; визнати незаконними дії державного виконавця зі складання постанови від 11 березня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 43 826 грн 40 коп.
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2016 року, у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій й передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2016 року державним виконавцем державної ВДВС Голопристанського МРУЮ Херсонської області, на підставі виконавчого листа від 07 вересня 2015року № 654/2663/15-ц, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50234290 на виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2015 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року, про зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ТОВ «Херсонавтотранс» у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: Голопристанський район, с. Більшовик, вул. Приморській, б/н, територія бази відпочинку «Дружба», шляхом демонтажу трьох будинків відпочинку.
Боржнику наданий семиденний строк для самостійного виконання судового рішення.
Судами встановлено, що станом на 25 лютого 2016 року рішення боржником добровільно не було виконано.
Відповідно до положень ст. ст. 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Встановлено, що листами державного виконавця від 09 та 15 березня 2016 року боржник ОСОБА_3 повідомлялася про день, час та місце вчинення виконавчих дій.
За положеннями ч. 2 ст. 75 Закону, якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організує виконання відповідно до повноважень наданих йому законом.
З актів державного виконавця від 14 березня 2016 року встановлено, що ОСОБА_3 разом з невідомими особами чинила перешкоди державному виконавцю по проведенню запланованих виконавчих дій.
17 березня 2016 року в призначений час боржник не з'явилася на територію бази відпочинку «Дружба», виконавчі дії були розпочаті у її відсутність. Після демонтажу одного спірного будиночку, боржник разом з невідомими особами прибула на місце проведення виконавчих дій та перешкоджала діям державного виконавця.
Згідно з актом від 21 березня 2016 року виконавчі дії щодо звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу трьох садових будинків проведено у присутності представника стягувача.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Судами встановлено, що ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ТОВ «Херсонавтотранс» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зупинено виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 вересня 2015 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року до закінчення касаційного провадження.
Як на підставу заявлених вимоги ОСОБА_3 посилалась на те, що після постановлення ухвали про зупинення виконання судових рішень державний виконавець не мала права вчиняти виконавчі дії, складати акти та виносити постанови в межах виконавчого провадження.
Разом із цим, правильними є висновки судів про те, що матеріали справи не містять об'єктивних даних про обізнаність державного виконавця чи ВДВС, під час вчинення спірних виконавчих дій, про постановлення ухвали від 09 лютого 2016 року про зупинення виконавчого провадження.
З наданого суду супровідного листа ВССУ до ухвали від 09 лютого 2016 року встановлено, що копія ухвали була направлена сторонам у справі та суду першої інстанції 23 березня 2016 року, тобто після вчинення державним виконавцем оскаржуваних виконавчих дій.
Отже, за відсутності у державного виконавця інформації щодо зупинення судом виконавчого провадження суди обґрунтовано вважали, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень.
Крім того, відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 09 березня 2016 року до участі у проведенні виконавчих дій залучено найману особу-підрядника ТОВ «Будексперт-ЮГ» для демонтування трьох будинків відпочинку (розділ ІІ п. 2.5 - 2.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень).
Згідно з локальним кошторисом ТОВ «Будексперт-ЮГ» на будівельні роботи, загальний розмір вартості проведення робіт по демонтажу спірних будинків становило 43 826 грн 40 коп.(а.с. 41-43).
Пунктом 1.1 договору підряду від 11 березня 2016 року № 5/10-07 підрядник (ТОВ «Будексперт-ЮГ») зобов'язався на власний ризик та за власні кошти, з використанням власного інструменту, транспорту та механізмів виконати роботи з демонтажу будинків відпочинку, а замовник (ТОВ «Херсонавтотранс») прийняти та оплатити результати роботи.
Того ж дня, постановою державного виконавця саме з боржника ОСОБА_3 стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 43 826 грн 40 коп.
Отже, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи про те, що стягнуті з ОСОБА_3 кошти не є витратами виконавчого провадження, оскільки суперечать вимогам ст. 41 ч. 1-3 Закону.
Крім того, на виконання ч. 4 ст. 10 ЦПК України представнику ОСОБА_3 було роз'яснено право на звернення із позовом до суду у разі заподіяння майнової (немайнової) шкоди правам та інтересам скаржника вчиненням дій по демонтажу будиночків відпочинку.
Отже, за наведених обставин, відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що на час вчинення оспорюваних виконавчих дій та винесення відповідних актів, постанов, за відсутності інформації про зупинення виконавчого провадження, державний виконавець ВДВС Голопристанського МРУЮ діяла в межах наданих їй повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, ухвали постановлено з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Є. Червинська
Судді: Є.П. Євграфова
В.М.Коротун
Л.М. Мазур
Т.О.Писана