Ухвала
08 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоЛуспеника Д.Д.,
суддів:Журавель В.І.,Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - на заочне рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року,
У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 30 січня 2008 року між банком та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 061-2008-115, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 88 405 доларів США на строк до 10 серпня 2036 року. Виконання зобов'язань за кредитом забезпечено порукою ОСОБА_7.
Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 09 квітня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 83 248 доларів 57 центів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 09 квітня 2015 року становить 1 957 198 грн 86 коп., із яких: 540 доларів 94 центи США - прострочене тіло кредиту, 74 740 доларів 18 центів США - сума дострокового стягнення кредиту, 7 901 долар 63 центи США - проценти, 65 доларів 82 центи США - підвищені проценти. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути вказану суму із солідарних боржників.
Заочним рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року, позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором у розмірі 83 248 доларів 57 центів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21 травня 2015 року становить 1 769 032 грн 10 коп. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Вирішуючи спір про стягнення кредитної заборгованості, суд першої
інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що 30 січня 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 061-2008-115, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 88 405 доларів США на строк до 10 серпня 2036 року. Виконання зобов'язань за кредитом забезпечено порукою ОСОБА_7.
Встановленими обставини отримання ОСОБА_6 кредитних коштів у розмірі 88 405 доларів США за договором від 30 січня 2008 року суд вважав з урахуванням умов кредитного договору (п. 2.1.3., 2.3.) про те, що видача кредиту за цим договором проводиться на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1; на підставі оцінки меморіального ордера, де рахунком одержувача кредиту вказано № НОМЕР_1; оцінки виписки з особового рахунку позичальника та обставин внесення ОСОБА_6 сум на погашення кредиту за договором № 061-2008-115 від 30 січня 2008 року шляхом зарахування на вказаний поточний рахунок № НОМЕР_1 (підтверджується заявами про переказ готівки).
Таким чином, обставини щодо видачі ОСОБА_6 кредиту за договором № 061-2008-115 від 30 січня 2008 року та щодо їх розміру встановлені судами із дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303 ЦПК України, доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки доказів у справі.
За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 заперечувала правильність проведених банком нарахувань боргу.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215, 303, 315-316 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведення розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).
Апеляційний суд доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив; не з'ясував, у рахунок погашення яких прострочених окремих зобов'язань, що входять до змісту кредитного зобов'язання (основна сума
кредиту, проценти, пеня тощо), зараховано сплачені позичальником кошти та чи знаходиться визначений банком порядок черговості платежів у відповідності із погодженими умовами кредитного договору.
Допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили встановлення обсягу кредитного зобов'язання ОСОБА_6 та належну перевірку обґрунтованості вимог банку, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого ним судового рішення із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик