Ухвала іменем україни
01 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоЧервинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року,
У червні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 жовтня 2013 року о 9 год. 15 хв. у м. Дніпропетровську ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1, виконуючи маневр обгону на крутому повороті з обмеженою видимістю, допустив зіткнення з автомобілем Audi А6, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить їй на праві приватної власності, під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку. Під час дорожньо-транспортної пригоди належний їй автомобіль отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим їй була заподіяна значна матеріальна і моральна шкода.
Відповідно до постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року ОСОБА_7 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - ТДВ «СК «Провіта»).
Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності від 18 жовтня 2013 року по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю Audi А6, державний номерний знак НОМЕР_2, вартість матеріальної шкоди на момент проведення оцінки з урахуванням фізичного зносу складає 170 020 грн 73 коп.
Страховий ліміт за його страховим полісом складав 50 000 грн та франшиза 500 грн. Страхова компанія перерахувала їй на відшкодування матеріальної шкоди 24 875 грн.
Посилаючись на те, що страхова компанія не сплатила у повному розмірі страхове відшкодування у межах страхового ліміту, просила на відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди стягнути 25 125 грн матеріальної шкоди з ТДВ «СК «Провіта» і 120 770 грн 73 коп. матеріальної шкоди та 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_7
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська
від 11 червня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 141 820 грн 73 коп., з яких: 120 770 грн 73 коп. - майнова шкода, 20 000 грн - моральна шкода; 1 050 грн - витрати.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Додатковим рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2015 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру суми, стягнутої на користь ОСОБА_6
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 98 000 грн та 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, виходив з того, що розмір завданої позивачеві матеріальної шкоди повністю підтверджено висновком автотоварознавчої експертизи від 18 жовтня 2013 року, складеним судовим експертом ОСОБА_9. При цьому суд дійшов висновку про те, що позивачеві спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню з підстав, передбачених ст. 23 ЦК України.
Змінивши рішення районного суду в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди на користь позивача, апеляційний суд виходив з того, що відповідач повинен сплатити на користь позивача різницю між вартістю ремонтних робіт у розмірі 147 500 грн, яку вона сплатила ПП «Надяра», і страховою виплатою у розмірі 49 500 грн.
Такі висновки є правильними та відповідають обставинам у справі.
Судами встановлено, що 16 жовтня 2013 року о 9 год. 15 хв. у м. Дніпропетровську ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1, виконуючи маневр обгону на крутому повороті з обмеженою видимістю, допустив зіткнення з автомобілем Audi А6, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить позивачеві на праві приватної власності, під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку.
Відповідно до постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року дорожньо-транспортна пригода сталася із вини ОСОБА_7, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення.
Згідно з полісом № АС/0345967 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 лютого 2013 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована ТДВ «СК «Провіта». Страховий ліміт складав 50 000 грн та франшиза - 500 грн (а. с. 171, т. 2).
11 квітня 2014 року між ТДВ «СК «Провіта» та ОСОБА_6 було укладено угоду про визначення розміру та способу здійснення страхового відшкодування без проведення експертизи пошкодженого автомобіля. Згідно з умовами вказаної угоди сторони визначили розмір страхового відшкодування у розмірі 25 000 грн та домовилися, що з моменту підписання цієї угоди жодна сторона не матиме претензій з приводу розміру та способу здійснення страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 16 жовтня 2013 року.
Відповідно до виписки з особистого рахунку позивача від 24 квітня 2014 року № 690353 в ПАТ КБ «ПриватБанк» страхова компанія перерахувала позивачу 24 875 грн на відшкодування матеріальної шкоди згідно з договором страхування від 02 лютого 2013 року.
Для встановлення суми матеріальної школи, спричиненої відповідачем, позивачем була проведена оцінка транспортного засобу фізичною особою - підприємцем судовим експертом ОСОБА_9, який на підставі свідоцтва суб'єкта оціночної діяльності від 26 квітня 2013 року № 415 (т. 1 а. с. 19).
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, спричиненого автомобілю Audi А6 Quattro, державний номерний знак НОМЕР_2, складеного судовим експертом ОСОБА_9. від 18 жовтня 2013 року № ZU171013, вартість матеріальної шкоди на момент проведення дослідження складає 170 020 грн 73 коп.
18 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ПП «Надяра» (виконавцем) було укладено договір № 343, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобовязання по ремонту автомобіля Audi А6 Quattro, державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с. 148, т. 1), вартість ремонту відповідно до рахунку від 18 жовтня 2013 року № 343 (а. с. 150-151, т. 1) становить 147 500 грн, які позивачка сплатила відповідно до квитанції від 18 жовтня 2013 року (а. с. 115, т. 1).
Крім того, за клопотанням відповідача у справі було призначено автотоварознавчу експертизу.
Згідно з висновком судового експерта-автотоварознавця Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ від 15 травня 2015 року № 1056-15 визначити вартість ремонту автомобіля Audi А6 Quattro, державний номерний знак НОМЕР_2, не має можливості по причині відсутності в ньому обсягів ремонтних робіт з відновлення або характеру і обсягу пошкоджень.
Так, згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Крім того, у п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.
У пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судами встановлено, що на момент розгляду справи автомобіль позивача Ауді А6 Quattro, державний номерний знак НОМЕР_2, повністю відновлено. Вартість ремонтних робіт з відновлення вказаного автомобіля згідно з укладеним з ПП «Надяра» договором склала 147 500 грн.
Не погоджуючись з розміром відновлювального ремонту та вказуючи про те, що його завищено, відповідач будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів чи спростування фактично понесених позивачем витрат на відновлення автомобіля суду не надав.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням встановлених у справі обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, взявши до уваги розмір фактично понесених позивачем витрат на проведення ремонтних робіт з відновлення належного позивачу на праві приватної власності автомобіля Audi А6 Quattro, державний номерний знак НОМЕР_2. При цьому суд зменшив розмір стягнутої на користь позивача моральної шкоди, керуючись принципами розумності та справедливості.
Із матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що апеляційним судом при розгляді скарги допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Є. Червинська
Судді: І.М. Завгородня В.М. Коротун Л.М. Мазур Т.О. Писана