15 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Євтушенко О.І., ІзмайловоїТ.Л., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, пені, 3 % річних та моральної шкоди,
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», подану представником ОСОБА_5, на рішення Малинського районного суду Житомирської області від
29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від
01 вересня 2016 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, пені,
3 % річних та моральної шкоди.
ОСОБА_4 на обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належить автомобіль «ToyotaTundra», державний номерний знак НОМЕР_1, який 02 березня 2013 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження на суму 82 155 грн
26 коп.
При цьому, зазначав, що 21 лютого 2013 року між ним та ПрАТ «СГ «ТАС» було укладено договір добровільного страхування зазначеного автомобіля, проте останній відмовився виплатити страхове відшкодування. Відтак, ОСОБА_4 просив стягнути на його користь 82 155 грн 26 коп. страхового відшкодування, 3 035 грн 21 коп. пені за кожен день прострочки у його виплаті, 2 494 грн 69 коп. 3 % річних за користування чужими коштами та 20 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від
29 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі
64 634 грн 95 коп., пеню в розмірі 1 299 грн 16 коп. та 3 % річних в розмірі 1 067 грн 80 коп., всього стягнуто 67 001 грн 91 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 вересня
2016 року рішення Малинського районного суду Житомирської області від
29 березня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ПрАТ «СГ «ТАС» - ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ПрАТ «СГ«ТАС» неправомірно відмовлено ОСОБА_4 у виплаті страхової суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 21 лютого 2013 року КП/21 № 002841 ОСОБА_4 здійснив добровільне страхування належного йому транспортного засобу «Toyota Tundra», державний номерний знак НОМЕР_1, на умовах визначених ПрАТ «СГ «ТАС» та сплатив останньому 16 785 грн 30 коп. страхової премії (а. с. 8-12, 13 т. 1).
Пунктами 9.1. та 9.2. зазначеного договору передбачено, що страховим випадкомє передбачена договором подія, яка відбулась і з настанням якої виникає обовязок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування позивачу або іншій визначеній договором особі. Страховим випадком за договором є настання збитків позивача, що спричинені пошкодженням, втратою застрахованого транспортного засобу внаслідок настання ризику, який застрахований за цим договором.
Пункт 9.4. передбачає серед усіх інших ризиків ризик «дорожньо-транспортна пригода» - подія, що сталась під час руху застрахованого транспортного засобу або іншого транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки позивачу.
Згідно постанови Малинського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення
№ 283/649/13-п ОСОБА_6 02 березня 2013 ркоу о 13 год. 20 хв. керуючи вищевказаним автомобілем не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на сніжний вал і дорожній знак «Поворот ліворуч» та був визнаний винним за ст. 124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження (а. с. 133 т. 1).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та протоколу огляду транспортного засобу, в дорожньо-транспортну пригоду потрапив автомобіль «Toyota Tundra», державний номерний знак НОМЕР_1, належний
ОСОБА_4 (а. с. 126, 128, 129 т. 1).
Протоколом огляду транспортного засобу встановлено, що автомобіль, який потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, має номер шасі 219789, і співпадає із номером зазначеним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та належить ОСОБА_4 (а. с. 129, 132 т. 1).
04 березня 2013 року в порядку, встановленому договором добровільного страхування, позивачем було повідомлено ПрАТ «СГ «ТАС» про настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язанийу разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Пунктом 5 частини 1 статті 989 ЦК України визначено, що страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
За змістом ст. 26 ЗУ «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) встановив, що ПрАТ «СГ «ТАС» не правомірно було відмовлено ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому, судами попередніх інстанцій вірно вираховано розмір пені та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, а доводи скаржника щодо пропуску річного строку щодо стягнення пені не заслуговують на увагу, оскільки судами розмір пені стягнуто за період з 06 вересня 2013 року по день звернення до суду - 26 березня 2014 року, тобто за 201 день
(6 місяців та 17 днів).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Малинського районного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 01 вересня 2016 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», подану представником ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від
29 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від
01 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, пені, 3 % річних та моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О.І. Євтушенко Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова