Ухвала
іменем україни
08 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Кафідової О.В.,
УмновоїО.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - відділ опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - на рішення апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року,
У липні 2013 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2006 року в рівних частках з кожного по 88 209, 37 доларів США, що еквівалентно 665 092 грн 49 коп., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування своїх позовних вимог банк зазначав, що 10 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, останній отримав кредит на суму 400 000 доларів на термін до 10 серпня 2017 року зі сплатою 14,05 % річних.
Зазначав, що позичальник за вказаним кредитним договором помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті останнього залишились невиконані зобов'язання за тілом кредиту та зі сплати відсотків на загальну суму 249 628,13 доларів США.
Також позивач вказував на те, що 04 березня 2013 року на адресу Першої одеської державної нотаріальної контори було направлено листа з вимогою до спадкоємців померлого про необхідність погашення боргу за вказаним кредитним договором, що станом на 11 червня 2013 року становить 249 628,13 доларів США.
Посилаючись на те, що позивачами вказана вимога виконана не була, просив позов задовольнити.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2006 року у розмірі 128 586 грн 19 коп. у рівних частках з кожного за рахунок вартості одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_5 майна - земельної ділянки площею 0,0636 га за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільська рада, масив «Мале-1», СТ «Схід», вартістю 28 595 грн, та автомобіля марки Subaru Forester, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартісю 99 991 грн 19 коп.
У задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 10 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 400 000 доларів США на термін до 10 серпня 2017 року зі сплатою 14,05 % річних.
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника.
Позичальник за кредитним договором ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть від 20 жовтня 2011 року
Після смерті позичальника залишились невиконані зобов'язання за кредитним договором усумі 249 628,13 доларів США.
04 березня 2013 року банк направив на адресу Першої одеської державної нотаріальної контори листа з вимогою до спадкоємців померлого про необхідність погашення боргу за вказаним кредитним договором, що станом на 11 червня 2013 року становить 249 628,13 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - сумі 247 643,26 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01 жовтня 2011 року по 18 жовтня 2011 року - 1 984,87 доларів США.
Вказана вимога про погашення боргу була перенаправлена Першою одеською державною нотаріальною конторою за місцем знаходження спадкової справи, до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, яка листами від 19 березня 2013 року та від 21 травня 2013 року повідомила банк, що свідоцтво про право на спадщину були видані 16 серпня 2012 року та 21 травня 2013 року на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів про повідомлення спадкоємців про необхідність задоволення майнових вимог банку одноразовим платежем.
Крім того, банком пропущено строк пред'явлення вимог до спадкоємців.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що банк звернувся з вимогою до спадкоємців у межах строку, передбаченого ЦК України.
При цьому апеляційним судом зазначено, що інформація про наявність претензій кредитора була доведена до відома спадкоємців, проте останні вимоги банку в добровільному порядку не виконали.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вони є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За положеннями ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Крім того, положення ст. 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредитора, а має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов'язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов'язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.
Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця.
Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Скасовуючи рішення районного суду та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, визнаючи невмотивованим висновок суду першої інстанції про те, що банк дізнався про смерть ОСОБА_5 в листопаді 2011 року, виходив з того, що банку стало відомо про смерть боржника в листопаді 2012 року, оскільки матеріали справи не містять доказів протилежного, а звертаючись до нотаріуса із заявою про наявність майнових прав, банк зазначив саме листопад 2012 року.
Як вбачається зі спадкової справи, 16 серпня 2012 року ОСОБА_3 від свого імені та від імені малолітніх дітей звернулася із заявою про прийняття спадщини.
16 серпня 2012 року нотаріусом були видані свідоцтва про право на спадщину в рівних частках на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 та на автомобіль марки Subaru Forester, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, по 1/3 частини кожній.
21 травня 2013 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,036 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
21 травня 2013 року приватним нотаріусом були видані свідоцтва про право на спадщину в рівних частках на зазначену земельну ділянку, при цьому вартість спадкового майна складає 28 595 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2014 року визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, врахувавши, що спадковою масою, на яку видані свідоцтва про право на спадщину та в межах вартості якого можуть відповідати спадкоємці за боргами спадкодавця, є автомобіль, вартістю 99 991 грн 19 коп, та земельна ділянка, вартістю 28 595 грн, а отже, з відповідачів на користь банку підлягає стягненню загальна сума вартості успадкованого майна в рівних частках.
За таких обставин, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року, оскільки воно є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С. Висоцька
Судді: Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кафідова
О.В. Умнова
І.М. Фаловська