14 лютого 2017 року м. Київ К/800/30264/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Вербицька О.В.
Судді: Бухтіярова І.О.
Цвіркун Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року
у справі № 2а-14516/11/1370
за позовом Приватного підприємства "Елекс"
до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство "Елекс" (далі - позивач, ПП "Елекс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ у Стрийському районі Львівської області) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 22.09.2011 р. №0000552303, №0000562303.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року залишено без змін.
У касаційній скарзі Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Стрийська ОДПІ), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Стрийському районі Львівської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Елекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт від 09 вересня 2011 року № 2071/23-3/31755120.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з податку на прибуток на суму 82088,00 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 73003,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2011 р.: №0000562303, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 91253,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 73003,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18250,00 грн.; №0000552303, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 103500,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 82800,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20700,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2010 р. ПП «Елекс» укладено договір № 10-014 з ДП «Видавничий дім «Укрпол» ТОВ «Укрпол ЛТД» для проведення електропостачання об'єктів даного підприємства за адресою: м. Стрий, вул. Промислова. На його виконання 09.06.2010 р. ПП «Елекс» укладено договір № 10-001/СД з субпідрядником ПП «Сервіс доріг».
Крім того, 02.06.2010 р. ПП «Елекс» укладено договір № 02/06 з ДП «Львівенергорембуд» щодо прокладення кабелю марки КЛ-бкВ від Л-13 до ТП 1202 в м. Львові. На його виконання 11.06.2010 р. укладено договір підряду № 10-002/СД з субпідрядником ПП «Сервіс доріг».
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач придбав у ПП «Версант» черв'ячну передачу до ямобура на базі а/м ГАЗ-66.
Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, довідками про вартість виконаних робіт, актами прийняття виконаних будівельних робіт, податковими накладними, видатковою накладною та платіжними дорученнями тощо.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.
Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.
Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочину, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді І.О. Бухтіярова
Ю.І. Цвіркун