"02" лютого 2017 р. м. Київ К/800/30305/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
при секретарі Головко О.В.,
за участю представника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - Піддубняка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови та рішення,
У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило:
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2014 року № 110010000/2014/20088;
- визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2014 року № 110010000/2014/600265/1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» було задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року скасовано. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2014 року № 110010000/2014/20088 прийняту Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби, та рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2014 року № 110010000/2014/600265/1.
У касаційній скарзі Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року та залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року.
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» подало заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 17.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупцем) та компанією «Sibuglemet Impex Limited», Кіпр (продавець) було укладено контракт № SІ-DМ/01-2014/14-0767-12, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити енергетичне/коксуюче вугілля для переробки на власних виробничих потужностях
Згідно із пунктом 1.2 зазначеного контракту марка вугілля, кількість, ціна, строки (періоди) відвантаження, поставки узгоджуються сторонами у відповідних додатках до контракту.
Розділом 3 контракту визначено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки DAP («поставка в пункт»), станція призначення «Правда», Придніпровської залізниці, м. Дніпродзержинськ, Україна, відповідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Найменування станції відправки, станції призначення, вантажоотримувача і вантажовідправника узгоджуються в додатках до цього контракту.
10.09.2014 року для здійснення митного оформлення товару позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 110010000/2014/021641, відповідно до якої митну вартість товару було визначено за ціною договору (основний метод) на рівні 0,098дол.США/кг.
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом були подані наступні документи:
- контракт від 17.04.2014 року № SI-DM/01-2014/14-0767-12;
- додаткову угоду від 17.04.2014 року № 1;
- додаткову угоду від 28.07.2014 року № 4;
- додаток (специфікація) до контракту від 21.08.2014 року № 4;
- рахунок-інвойс від 26.08.2014 року № 488-14;
- рахунок-інвойс від 26.08.2014 року № 487-14, залізничні накладні 28 шт.;
- рахунки-фактури виробника 19 шт.;
- лист Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» щодо транспортних витрат від 08.09.2014 року № 062Д/1498;
- дистриб'юторський контракт від 18.07.2013 року № 18/07/13;
- сертифікат якості від 22.08.2014 року № 001780 та від 23.08.2014 року № 001786;
- копію декларації країни відправлення від 20.08.2014 року № 10006063/200814/0012710.
За результатами перевірки митним органом встановлено розбіжності у поданих документах, а саме: в контракті від 17.04.2014 року № SI-DM/01-2014/14-0767-12, інвойсах № 487-14 та № 488-14 від 26.08.2014 року, дистриб'юторському контракті № 18/07/13 від 18.07.2013 року, додатку до нього № 73 від 18.07.2014 року та рахунках - фактурах ОАО «Междуречье» вказано різну вартість поставленого товару, крім того у рахунках-фактурах ОАО «Междуречье» відсутні номери, дати складання та зазначення угоди, за якою імпортується вантаж, а також разом з інвойсом №488-14 від 26.08.2014 року відсутні печатки та штампи російських митних органів, не надано документів стосовно відносин ОАО «Междуречье» та ОАО «Сибуглемет», а також надані документи не містять в повному обсязі відомостей щодо включення до ціни товару транспортної складової, яка враховувала б усі понесенні позивачем витрати від місця виробництва товару до місця призначення.
У зв'язку з наявними розбіжностями відповідачем повідомлено позивача про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
18.09.2014 року на вимогу митного органу декларантом було надано експертний висновок від 16.09.2014 року № ГО-4256.
Також, листом від 18.09.2014 за вих. № 062Д/1548 позивач відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
18.09.2014 року митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600265/1 за другорядним методом 2б, що ґрунтується на раніше визначеній митним органом митної вартості подібних (аналогічних) товарів, відповідно до якого митна вартість скоригована до 0,11 дол./США за 1 кг, та видав картку відмови в митному оформлені товарів № 110010000/2014/20088.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із частиною 3 статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно із частиною 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наданих рахунків вартість вугільного концентрату марки «АОМСШ» складає 91,00 дол. США/т (умови постачання СРТ Правда). Зазначена вартість вказана також в декларації країни експорту від 14.08.2014 року № 10006063/2014/0012710. Відповідно до зазначеної митної декларації, умови постачання - СРТ Правда «Перевезення оплачене до...». Визначена контрактом ціна товару заявлена декларантом як митна вартість (лист від 09.09.2014 року № 062Д/1515), але надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення з урахуванням різних умов постачання.
Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.
Однак, позивачем стосовно розбіжностей щодо ціни визначеної на різних умовах постачання та відсутності обов'язкових відміток митних органів держав СНД пояснень не надано. З урахуванням вищезазначеного та положень Інкотермс суд погоджується з відповідачем, що до заявленої декларантом митної вартості товару на умовах поставки DAP-станція «Правда» не в повному обсязі включено транспортну складову, а саме страхування вантажу відповідно до дійсних умов постачання, що підтверджені декларацією країни експорту.
Окрім того, за інформацією офіційного сайту Холдингу «Сибуглемет», РФ www.sibuglemet.ru міжнародна компанія Холдинг «Сибуглемет» включає вугільнодобуваючі підприємства, в т.ч. ОАО «Междуречье», проте документів стосовно відносин між ОАО «Сибуглемет» та ОАО «Междуречье» позивачем не надано.
Надана митна декларація країни експорту містить відомості про поставку вугілля марки АОМСШ на адресу ПАТ «ДМКД» за контрактом № 18/07/13 від 18.07.2013 (між ОАО «Сибуруглемет» та «Sibuglemet Impex Limited»), розрахована ціна якого складає 91 дол./тонну на умовах СРТ - Правда.
Враховуючи рівень ціни 98 дол./тонну на умовах поставки DAP Правда, що визначений зовнішньоекономічним контрактом від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12, торгівельна надбавка компанії «Sibuglemet Impex Limited» складає 7 дол./тонну.
Відповідно до наданого до митного оформлення додатку № 73 до вказаного посередницького договору № 18/07/13 між ОАО «Сибуруглемет» та «Sibuglemet Impex Limited)) (Кіпр), ціна партії вугілля марки АОМСШ, що постачається визначена на рівні 97 дол./тонну на умовах поставки СРТ - Правда.
З урахуванням торгівельної надбавки, ціна вугілля марки АОМСШ, що постачається за зовнішньоекономічним контрактом від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12, обчислюється на рівні 104дол./тонну, що не відповідає заявленій позивачем вартості товару 98дол./тонну.
В обґрунтування заявленої ціни позивачем до митного органу наданий висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 16.09.2014 року № ГО-4256 на підтвердження того, що ринкова вартість товару «вугільного концентрату марки АОМСШ ГОСТ Р51586-2000», отриманого за контрактом від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12 складає 98,00 USD/мт.
Проте, висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 16.09.2014 року № ГО-4256 щодо ринкової вартості виробів «вугільного концентрату марки АОМСШ ГОСТ Р51586-2000» не дає можливості визначення митної вартості товару, оскільки досліджується та оцінюється в сукупності з іншими документами, наданими в обґрунтування обраного позивачем методу визначення митної вартості та не може вважатися беззаперечним та переконливим доказом щодо спрямованості виключно доказової бази, наданої позивачем при обранні методу визначення ціни «за ціною контракту».
Отже, зважаючи на встановлені митним органом розбіжності у поданих документах до митного оформлення та не спростовані позивачем у ході судового розгляду справи, судом встановлено, що саме вищевказані розбіжності і призвели до неможливості здійснення митним органом числового значення митної вартості та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору у відповідності до вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що надані позивачем документи не містять відомостей, які свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення. Отже, суд погоджується з відповідачем, що у Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.
Оскільки, приймаючи спірні рішення про проведення митної оцінки і карток відмови в митному оформлені, Митниця діяла в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, судом апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставин по справі, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року - скасувати.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови та рішення - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз