02 лютого 2017 року м. Київ К/800/3899/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 06.03.2013 року № 100250000/2013/500098/2 та від 14.03.2013 року № 100250000/2013/500113/2,
У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2013 року № 100250000/2013/500098/2 та від 14.03.2013 року № 100250000/2013/500113/2.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2013 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2013 року - без змін.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.03.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до митного поста «Західний» Київської міжрегіональної митниці була подана митна декларація № 10025000/2013/024998 з метою здійснення митного оформлення товару «дивани - гойдалки, меблі для сидіння для саду - стілець, торгівельна марка «YONGKANG», виробник YONGKANG YOOYAK EXP&IMP CO., LTD, країна виробництва Китай».
14 березня 2013 року позивачем до митного поста «Західний» Київської міжрегіональної митниці була подана митна декларація № 10025000/2013/025327 з метою здійснення митного оформлення товару «Меблі для сидіння - стілець, меблі плетені з поліротангу стіл, столи для саду та відпочинку на свіжому повітрі, країна виробництва Китай, торгова марка «YONGKANG», виробник YONGKANG YOOYAK EXP&IMP CO., LTD, країна виробництва Китай».
Митна вартість вказаних товарів була визначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з використанням основного (першого) методу - за ціною договору (вартість операції).
Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару за МД № 10025000/2013/024998 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" було надано документи, перелік яких зазначений в гр. 44 вищевказаної митної декларації, а саме:
- МД (митну декларацію) від 05.03.2013 року № 100250000/2013/024998;
- декларації митної вартості; СМR від 04.03.2013 року № 052529, № 052531, № 052532;
- коносамент від 01.02.2013 року № 5925240087;
- інвойс від 17.01.2013 року № FZAМС1303;
- прайс-лист від 01.05.2012 року по 30.05.2013 року;
- пакінг від 17.01.2013 року;
- контракт від 04.04.2012 року № 21-118/2012 між ТОВ «Фоззі-Фуд» та компанією «AIMON GROUP LIMITED»;
- сертифікат про походження товару від 14.03.2013 року № ССРІТ 1221577889.
По другій поставці, були подані подібні документи, а також:
- прайс-лист; розрахунок ціни (калькуляція); доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 37 від 19.02.2013 року;
- видаткова накладна від 13.04.2012 року;
- інвойси згідно яких здійснювалась оплата FZAMC 1311;
- інвойси згідно яких здійснювалась оплата FZAMC 1312;
- каталог від 25.01.2013 року;
- комерційна пропозиція; лист відправника від 05.03.2013 року;
- платіжне доручення № 2768 від 22.02.2013 року;
- податкова накладна від 13.04.2012 року;
- рахунок на морський фрахт від 01.02.2013 року;
- копія митної декларації країни відправлення від 25.01.2013 року.
За результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів по двом поставкам Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару є заниженою у порівнянні із подібними товарами. В результаті такого контролю митним органом було встановлено, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару по двом поставкам, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, посадовою особою митного органу було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, про що декларант був повідомлений, та процедура консультацій проведена.
За результатами наданих позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом також було виявлено чисельні розбіжності, та зроблено висновок, що заявлена митна вартість не була підтверджена документально додатковими документами, що вимагались митним органом відповідно до вимог статті 53 Митного Кодексу України, внаслідок чого, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2013 року № 100250000/2013/500098/2 та від 14.03.2013 року № 100250000/2013/500113/2.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного Кодексу України встановлено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 5 статті54 Митного Кодексу України передбачено, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Пунктом 2 (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.
Згідно із статтею 54 Митного кодексу України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. № 362, відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, та такі документи не є достатніми для підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів.
Проте, за результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, на підставі спрацювання критерію ризику АС АУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), відповідачем було виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару є заниженою з порівнянням до подібних товарів.
Під час проведення контролю за визначенням митної вартості товару за митною декларацією від 05.03.2013 року № 100250000/2013/024998 («дивани - гойдалки, меблі для сидіння для саду - стілець, торгівельна марка «YONGKANG», виробник YONGKANG YOOYAK EXP&IMP CO., LTD, країна виробництва Китай»), митним органом було встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, а саме: в контракті від 04.04.2012 року № 21-118/2012 в розділі 1 та 2 зазначається, що ціна зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною, але специфікація на момент митного оформлення позивачем не надавалась; умови поставки зазначені у інвойсі (СFR Одеса) не передбачені контрактом та відсутні додатки по умовам поставки; в контракті 04.04.2012 року № 21-118/2012 (п. 7) зазначено, що продавець зобов'язаний підготувати і передати наступні документи в т.ч. митна декларація продавця (копія завірена печаткою відправника), проте в наданій експортній декларації вказані інші умови поставки (FОВ), які суперечать наданому інвойсу та не зазначаються у контракті;в наданій додатково виписці з бухгалтерської документації зазначається період з 30.09.2011 року по 06.03.2013 року, хоча декларація заявлена 05.03.2013 р; надана калькуляція не містить дати; наданий прайс-лист від «AIMON GROUP LIMITED», а не від виробника.
За наслідками дослідження митним органом наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару, було встановлено, що зазначені у таких документах відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та є достовірними, та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи відповідно статті 53 Кодексу.
За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено розбіжності, про що зазначено у гр. 33 оскаржуваного рішення, а саме: в платіжному дорученні від 31.01.2013 року № 056, зазначена сума відрізняється від суми вказаної в інвойсі; у наданій копії виписки з бухгалтерської документації оборотно-сальдова відомість по кредитору «AIMON GROUP LIMITED» за інвойсами з 01.01.2013 року по 20.05.2013 року зазначена цифра, яка не може слугувати підставою для перевірки врахування декларантом всіх складових ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та ідентифікації оплати з вартістю оцінюваних товарів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" не були в повному обсязі надані додаткові документи, які вимагались митницею для підтвердження заявленої митної вартості, без обґрунтованого пояснення неможливості їх надання.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, митна вартість такого товару була визначена відповідачем на підставі інформації щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях за методом 2 (ґ) згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 06.03.2013 року № 100250000/2013/500098/2.
Під час проведення контролю за визначенням митної вартості товару: за митною декларацією від 14.03.2013 року № 100250000/2013/025327, митним органом було встановлено, що документи, подані позивачем (декларантом) до митного оформлення, містять розбіжності: а саме, в контракті від 04.04.2012 року № 21-118/2012 в розділі 1 та 2 зазначається, що ціна зазначається в специфікації яка є невід'ємною частиною але специфікація на момент митного оформлення не надавалась; умови поставки зазначені у інвойсі (СFR Одеса) не передбачені контрактом та відсутні додатки по умовам поставки; додатком до контракту передбачається передплата згідно інвойсу (дата інвойсу 25.01.2013 року), дата платіжного доручення в іноземній валюті № 27168 від 22.02.2013 року, коносамент дата загрузки 04.02.2013 року, в той час як контрактом (п. 3.2) поставка (дата поставки - дата погрузки, підтверджена коносаментом) передбачається після внесення передплати, тобто дата передплати пізніша дати погрузки, що суперечить умовам контракту; в контракті від 04.04.2012 року № 21-118/2012 (п. 7) зазначено, що продавець зобов'язаний підготувати і передати наступні документи в т.ч. митна декларація продавця (копія завірена печаткою відправника), проте в наданій експортній декларації вказані інші умови поставки (FОВ), які суперечать наданому інвойсу та не зазначаються у контракті; день складання калькуляції співпадає з днем експортної декларації та пакувального листа та інвойсу, хоча калькуляція повинна відповідати даті виробництва товару тобто повинна складатися раніше; наданий прайс-лист від «AIMON GROUP LIMITED», а не від виробника.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано копію виписки з бухгалтерської документації (оборотно-сальдова відомість по кредитору «AIMON GROUP LIMITED» за період з 01.01.2013 року по 20.05.2013 року. Відомості, які зазначено в документі щодо оплати неможливо ідентифікувати з вартістю оцінюваного товару, оскільки інвойси за вищезазначений період митному органу не надавались.
Декларанту було запропоновано в якості додаткового документа надати рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом).
Як встановлено судами, позивачем було надано лист компанії «AIMON GROUP LIMITED» від 05.03.2013 року, в якому зазначено що відомості щодо платежів третім особам надати не має можливості, так як дана інформація є комерційною таємницею.
Як встановлено судом, вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, не було виконано позивачем в повному обсязі, а саме не були надані: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Отже, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно, та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Митна вартість такого товару була визначена відповідачем на підставі інформації щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях за методом 2 (ґ) згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 14.03.2013 року № 100250000/2013/500113/2
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем було підтверджено факти, які вплинули на коригування митної вартості товару, заявленого позивачем до розмитнення, та доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, зважаючи на неподання позивачем (декларантом) всіх належним чином оформлених додаткових документів, витребовуваних митним органом, на підтвердження митної вартості товарів, що відповідно призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, та крім того, згідно бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, було з'ясовано, що за аналогічними кодами згідно з УКТЗЕД було здійснено митне оформлення товару за ціною, що вищею ціни товару, визначеної позивачем в митних деклараціях, а отже така ціна навмисно була занижена позивачем, що призвело до недоплати відповідних митних платежів (податку на додану вартість) до Державного бюджету.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 06.03.2013 року № 100250000/2013/500098/2, та від 14.03.2013 року №100250000/2013/500113/2 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз