"15" лютого 2017 р. м. Київ К/800/2741/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Л.Я. Гончар, розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 712/9165/16-а за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області Дрозденка Володимира Ілліча, третя особа: ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року в зазначеній адміністративній справі залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у частині сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху заявник листом від 09 лютого 2017 року просить відкрити касаційне провадження без сплати судового збору, посилаючись на судову практику Верховного Суду України (постанова від 13 грудня 2016 року у справі № 21-1410а16) щодо звільнення від сплати судового збору при оскарженні постанов про накладення адміністративних стягнень відповідно до КУпАП та, відповідно, при апеляційному і касаційному оскарженні відповідних судових рішень.
Втім, як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 заявив позовні вимоги про:
визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення 13 липня 2016 року обстеження й перевірки використання ОСОБА_1 земельної ділянки у пров. Театральний, 16 в м. Золотоноша Черкаської області;
визнання протиправним припису відповідача від 13 липня 2016 року № 000353 щодо усунення ОСОБА_1 порушень земельного законодавства;
визнання неправомірними дій відповідача щодо оформлення адміністративного протоколу від 13 липня 2016 року та складання розрахунку заподіяних збитків відносно ОСОБА_1 за результатами перевірки від 13 липня 2016 року;
скасування постанови відповідача від 27 липня 2016 року № 000220, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу сумі 340 грн.
Отже, крім оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем заявлені позовні вимоги про визнання неправомірними дій та визнання протиправним припису відповідача, які є самостійними позовними вимогами немайнового характеру. У свою чергу, в касаційній скарзі заявник, із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року заявником не виконані, недоліки касаційної скарги не усунуті, підстави для відкриття касаційного провадження без сплати судового збору відсутні.
Разом із цим, статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право продовжити встановлений ним процесуальний строк.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшла висновку про наявність підстав для продовження заявникові процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року.
Керуючись статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 712/9165/16-а до 17 березня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончар