15 лютого 2017 року К/800/4032/17
Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року
у справі № 826/5150/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України , Київського апеляційного адміністративного суду
про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку заробітної плати, -
встановив:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подав касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають судовій практиці Верховного Суду України у цій категорії справ, а саме у справах №21-1726а16, №21-1488а16, №21-1888а16 де зазначено, що, оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 16 січня 2014 року № 719-VІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та № 80-VІІІ видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, частини першої статті 147 Закону № 2453-VІ (у редакції з 28 березня 2015 року) не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України, а тому дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України , Київського апеляційного адміністративного суду про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку заробітної плати .
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного А.Ф. Загородній
суду України