13 лютого 2017 року м. Київ К/800/3551/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Л.Я. Гончар, розглянувши матеріали касаційної скарги Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 697/2890/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про виплату коштів відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про виплату коштів відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у сумі 46 897,84 грн.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, позов задоволено.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, дійшов висновку про відсутность поважних причин пропуску позивачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року за результатом апеляційного оскарження скасовано ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2016 року та постановлено нову ухвалу, якою поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 697/2890/14-а.
Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції встановив, що виконавчий лист видано ОСОБА_1 лише 12 серпня 2016 року, тобто з пропуском строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. При цьому позивачем надано докази неодноразового вчинення протягом 2015-2016 років дій, спрямованих на виконання постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року, а саме: звернення до управління Пенсійного фонду України в м.Каневі та Канівському районі Черкаської області, органів державної виконавчої служби та казначейства. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а отже є особою похилого віку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи названу ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 наведено поважні причини, що не залежали від волі стягувача, та обґрунтовані підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа для виконання, надано належні та допустимі докази щодо наявності поважних причин, обґрунтованих обставин пропуску такого строку, що свідчить про вжиття стягувачем у відповідності до вимог чинного законодавства всіх заходів, спрямованих на своєчасне отримання виконавчого листа та недопущення пропуску строку його пред'явлення до виконання.
У поданій касаційній скарзі заявник, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, з посиланнями на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 697/2890/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про виплату коштів відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончар