02 лютого 2017 року м. Київ К/800/11844/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів,
У жовтні 2015 року Мале приватне підприємство "Спортивно-технічний клуб "СОНА" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2015 року № 627 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року» в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві «Спортивно-технічний клуб «СОНА»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.09.2015 року №35-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ № 639027), що видана Малому приватному підприємству «Спортивно-технічний клуб «СОНА».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року позовні вимоги Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.09.2015 року № 35-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» в частині зупинення дії ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (серія АЕ №639027), що видана Малому приватному підприємству «Спортивно-технічний клуб «СОНА». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року - без змін.
У касаційній скарзі Мале приватне підприємство "Спортивно-технічний клуб "СОНА", не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2015 року №627 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року» в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві «Спортивно-технічний клуб «СОНА» та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2015 року № 627 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року» в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві «Спортивно-технічний клуб «СОНА».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельною інспекції України від 16.02.2015 року № 5-Л Малому приватному підприємству "Спортивно-технічний клуб "СОНА" видано ліцензію серії АЕ № 639027 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 16.02.2015 року по 16.02.2020 року.
Малим приватним підприємством "Спортивно-технічний клуб "СОНА" в липні 2015 року отримано лист департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 22.07.2015 року № 10/10-44/2207/06/01.
У вказаному листі вказано, що у зв'язку з проведенням у серпні 2015 року планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 року № 148, вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачу необхідно надати до Департаменту пакет документів, перелік яких наведено у цьому запиті, протягом 10 днів з дня отримання даного листа та зазначено, що у випадку неподання до департаменту матеріалів, необхідних для перевірки, протягом десяти робочих днів з дня отримання даного листа, департамент буде вимушений вважати це за відмову від проведення зазначеної перевірки, що є підставою для анулювання ліцензії.
Мале приватне підприємство "Спортивно-технічний клуб "СОНА" листом надало Державній архітектурно-будівельній інспекції України відповідь, в якому зазначило, що у департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відсутні будь-які правові підстави для проведення перевірки і для надання документів, запитуваних листом від 22.07.2015 року №10/10-44/2207/06/01 .
В подальшому на адресу Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" надійшов акт про відмову суб'єкта господарської діяльності у проведенні перевірки від 31.08.2015 року № 3/19/1-15 та акт планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 31.08.2015 року № 3/19-15.
29 вересня 2015 року представником позивача на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшов адвокатський запит з проханням надати наказ, направлення, a також у випадку прийняття рішення за наслідками проведення перевірки - надати копію такого рішення.
На вказаний запит із супровідним листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 08.10.2015 року № 10/10-35/0810/08/01 позивачу надано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2015 року № 627 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», направлення для проведення планової перевірки від 22.07.2015 року № 19, витяг з наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.09.2015 № 35-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» із витягом з додатку № 6 до цього наказу про зупинення дії ліцензії позивача серії АЕ № 639027.
Згідно із пунктами 3, 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензіат - суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності; орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.
Відповідно до частини 1, 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Положеннями статтей 10, 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.
Органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктами 1, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Отже, Держархбудінспекція є органом ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а позивач у спірних правовідносинах є ліцензіатом, який має відповідну ліцензію на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Абзацом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається .
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення
Згідно із частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ від 24.06.2015 №627 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», в додатку до якого у пункті 19 вказано МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона».
Зі змісту наказу та додатку до нього проведення планової перевірки позивача доручено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зі строком проведення перевірки у серпні 2015 року.
Судами також встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на належну адресу позивача (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Мечнікова 71-а) було направлено повідомлення про проведення планового заходу (перевірки), оформлене листом від 22.07.2015 року № 10/10-44/2207/06/01, що підтверджується фіскальним чеком про оплату рекомендованого поштового відправлення та списком на відправлення рекомендованих листів та отримано позивачем 30.07.2015 року.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно із пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Відповідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що під контролюючими органами в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» слід розуміти лише перелік органів, визначених підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України, до яких не відноситься Державна архітектурно-будівельна інспекція та її структурні підрозділи.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» направлений на регулювання правовідносин у сфері оподаткування і не регулює діяльності інших органів державної влади, а тому обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановлені п.3 Прикінцевих положень Закону№ 71-VIII, не поширюються на позивача, а перевірка додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яку намагався провести Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, не підпадає під дію обмежень у проведенні перевірок, встановлених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Дані спірні правовідносини врегульовані Законом України від 28.12.2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який також набрав чинності з 01.01.2015 року.
Згідно із пунктом 8 Прикінцевих положень вказаногоЗакону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» протягом січня - червня 2015 року встановлено мораторій на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців всіма контролюючими органами, зокрема, і Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, а можливість проведення перевірок обмежена необхідністю отримання дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Отже, дія мораторію на проведення перевірок, встановленого пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», закінчена 30.06.2015 року і з 01.07.2015 року перевірки проводяться відповідно до вимог чинного законодавства без вищевказаних обмежень, які діяли лише в період січня - червня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про те, що у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області після 30.06.2015 року були правові підстави для проведення перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 24.06.2015 року № 627 «Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на ІІІ квартал 2015 року», в частині призначення планової перевірки на Малому приватному підприємстві «Спортивно-технічний клуб «СОНА» зі строком проведення перевірки у серпні 2015 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз