16 лютого 2017 р.Справа № 820/2943/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 820/2943/15 за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", код ЄДРПОУ 05451150, податковий борг на загальну суму 856780,84грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника податків.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення податкового боргу було задоволено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", код ЄДРПОУ 05451150, податковий борг на загальну суму 856780,84грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих цього платника податків
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 16.02.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" зареєстровано в якості юридичної особи з 11.05.1994 року та має відокремлені структурні підрозділи, зокрема, Рубіжанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз".
Згідно облікових даних Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області за відповідачем рахується борг у розмірі 856780,84 грн.
Вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області ґрунтуються на підставі сум грошових зобов'язань, які самостійно обчислені платником податків. Відповідачем не сплачені суми грошових зобов'язань з: - авансових внесків з податку на прибуток, орендної плати за землю Кремінський район, земельний податок м. Рубіжне та Кремінський район, які визначені ним самостійно у відповідних податкових деклараціях (а.с.23-24, 26-27, 30-31, 34-35, 38-39).
Тобто, сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання підприємства відповідача складає 856780,84 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що сума заборгованості відповідачем не була погашена та не було надано належних доказів на спростування вимог позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначеної норми позивачем винесено податкову вимогу форми "Ю" № 239-25 від 05.09.2014 р., яка була надіслана відповідачу та отримана особою, повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11- зворотний бік).
Колегія судів зазначає, що до суду апеляційної інстанції надано докази того, що на даний час відсутня у позивача заборгованість перед бюджетом.
Однак разом з цим, на час розгляду справи судом першої інстанції доказів погашення відповідачем заборгованості надано не було, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 820/2943/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2017 р.