13 лютого 2017 року Справа № 915/1523/16
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: ОСОБА_2, дов.№1682 від 27.10.2016,
представника відповідача: ОСОБА_3, дов.№4-4-1-19/126 від 09.12.2016,
у присутності фахівця ОСОБА_4 - начальника станції Миколаїв-Вантажний,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19),
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (04071, м.Київ, вул.Електриків, 8) в особі філії “Миколаївський річковий порт” (54058, м.Миколаїв, вул.Проектна, 1),
про: стягнення заборгованості у сумі 139766,28 грн., з яких: 41568,84 грн. плата за користування вагонами та 98197,44 грн. збір за зберігання вантажу у вагонах, -
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” в особі філії “Миколаївський річковий порт” 41568,84 грн. плати за користування вагонами та 98197,44 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 24.08.2012 між Одеською залізницею та ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Пунктом 14 вищезазначеного договору передбачено, що вагони подаються Філії ПАТ СК “Укррічфлот” “Миколаївський річковий порт”. Відповідно до умов договору максимальна переробна спроможність руди - 35 вагонів на добу. Свою переробну спроможність відповідач в період з 27.09.2016 по 03.10.2016 не виконував. В вересні 2016 року на адресу філії “Миколаївський річковий порт” прибули 54 вантажні вагони з вантажем руда, які були затримані на станції Горохівка Херсонської дирекції залізних перевезень Одеської залізниці, згідно наказу №1 від 29.09.2016 старшого диспетчера служби перевезень Одеської залізниці ОСОБА_5, у зв'язку з не прийняттям вагонів вантажовласником. Факт не прийняття вагонів по станції призначення Миколаїв-Вантажний підтверджується актами загальної форми №№3216, 3231, 3225, 3255, 3264, 3265, 3256, 3257, 3258, 3259, 3316, 3317, 3318, 3319, 3266, 3267, 3320, 3321 про затримку вагонів по станції призначення з причин не виконання філією “Миколаївський річковий порт” добової переробної спроможності у кількості 35 вагонів на добу. Факт затримки вагонів підтверджується актом №4 від 29.09.2016 про затримку вагонів на станції Горохівка Одеської залізниці. Вантажоодержувача повідомлено про затримку вагонів по станції Горохівка 29.09.2016 о 14 год. 15 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів №4 від 29.09.2016. Також по станції Горохівка було складено акт загальної форми №4 від 02.10.2016 про відношення відповідальності за зберігання вантажу у вагонах на відповідача. Після прибуття вагонів на станцію призначення Миколаїв-Вантажний 19 вагонів були затримані на підставі актів загальної форми №№3293, 3300, 3327, 3338, 3386, із-за не прийняття вагонів відповідачем, крім цього були складені відомості за користування вагонами, по яким нарахована відповідачу плата за користування вагонами у розмірі 41568,84 грн. та складена накопичувальна картка про нарахування збору за зберігання вантажу у вагонах на загальну суму 98197,44 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному об'ємі, посилаючись на наступне. Відповідно до п.6 Договору №ДН-4/100 від 24.08.2012 вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний. Саме за умовами цього договору вагони подаються Філії “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” (п.14 договору). Разом з тим вагони направлені на адресу Філії “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” при зазначені станції призначення “Миколаїв-Вантажний” безпідставно були на певний час залишені без руху на зовсім іншій станції Горохівка Одеської залізниці, з якою у Філії “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” відсутні будь-які правовідносини. Відповідач вказує, що до матеріалів позовної заяви додано копію наказу №1 від 29.09.2016, який підписаний ДГПС ОСОБА_5 При цьому, відсутня копія документу, що посвідчує повноваження вказаної особи на прийняття рішення про затримку вагонів на шляху їх слідування. Відповідно до вказаного наказу підставою для затримання вагонів стало: неприйняття вантажовласником Філією “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” та неможливість прийняття їх станцією призначення Миколаїв-Вантажний. При цьому Філія “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” приймала для розвантаження вагони у звичайному ритмі, жодного клопотання або заперечення на станцію Миколаїв-Вантажний щодо відмови в прийнятті вагонів не направлялося. Так, відповідно телефонограми №23 від 29.09.2016 Філія “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” клопотала про термінову подачу вагонів, які прибули потягом №3502. Відповідно до витягу з Технічно-розпорядчого акту станції Миколаїв-Вантажний, затвердженого наказом №241-Д від 19.11.2015, загальна місткість колій cортувального парку - 442 умовних вагонів. В той же час з довідки про наявність вагонів у парках станції Миколаїв-Вантажний з 28.09.2016 по 03.10.2016 на 08:00 та 20:00 вбачається, що станом на 08:00 год. 29.09.2016 на коліях сортувального парку станції Миколаїв-Вантажний знаходилося 219 вагонів із фактичної можливості прийняти 442 умовних вагонів. Вказаний факт свідчить, що станом 08:00 год. 29.09.2016 колії cортувального парку станції Миколаїв-Вантажний були заповнені лише на 49% від власних максимальних можливостей. Отже, склалася ситуація створення штучних умов для затримки вагонів, що направлялися в порт, на станції Горохівка Одеської залізниці. Відповідач зазначає, про відсутність вини вантажоодержувача у затримці вагонів на станції Горохівка. Станція Миколаїв-Вантажний мала можливість та повинна була прийняти вагони, що направлялися на адресу Порту, згідно договірних відносин, що склалися між сторонами. Підстава для відмови від їх прийняття була надуманою та такою, що не відповідає об'єктивній ситуації. Відповідач зазначає, що обов'язковою умовою для стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в затриманих вагонах є наявність вини вантажоодержувача та причин затримки, які від нього залежать. В даному випадку вказані обставини відсутні. Заборгованість в загальному розмірі 139776,28 визначена без врахування норм чинного законодавства України.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.
Відповідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 24.01.2017 оголошувалась перерва.
У судовому засіданні 13.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
24.08.2012 між Одеською залізницею (далі - Залізниця) та ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” в особі Ольшанської філії (далі - Власник колії) укладений Договір №ДН-4/100 (надалі - Договір) про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” дільниця №3 Миколаївського виробничого району Ольшанської філії, у відповідності до умов якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії та примикає стрілкою №60 до колії №32 станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, і яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знак “Межа під'їзної колії”, який встановлено біля ізолюючого стику світлофору М-76 (п.1 Договору) (а.с.8-9).
В подальшому між сторонами було укладено Додаткові угоди №1 від 24.12.2015 та №2 від 15.01.2016, якими внесено зміни до Договору №ДН-4/100 від 24.08.2012 (а.с.9 зворотній бік, 10).
04.01.2016 між ПАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” “Миколаївський річковий порт” та ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” Ольшанською філією укладено угоду №1, згідно до якої відповідач проводить навантаження, розвантаження вагонів на під'їзних коліях ПрАТ “Київ-Дніпровське МППЗТ” Ольшанська філія (а.с.10 звортній бік).
Відповідно до п.п.5, 6 Договору повідомлення про подачу вагонів передаються: по телефону за 2 години до подачі вагонів на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний, згідно вказівки маневрового диспетчера станції. Здавання вагонів провадиться: на коліях сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний.
Згідно п.7 Договору, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 20 вагонів, 80 осей, вагою 1700 тон.
Пунктом 11 Договору визначено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів з урахуванням часу на технологічні операції: по вивантаженню на колія 5 та 6 - зокрема, навалювальні та насипні вантажі (шлак, вугілля, кокс, кварцити, руда різна, кокс та інші вантажі) 35 ваг/добу (одночасна подача 17 ваг., одночасне вивантаження 1 ваг. за 0,5 год.).; по навантаженню: на коліях 5 та 6 - навалювальні та насипні вантажі (шлак, вугілля, руда різна та інші вантажі) 33 ваг/добу (одночасна подача 17 ваг., одночасне навантаження 1 ваг. за 0,5 год.).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при повернені, залізниці. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежить від власника колії або його контрагентів складається акт загальної форми. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься плата за користування вагонами, включає час затримки з вини власника колії або його контрагентів та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні.
У відповідності до п.12 Договору, для під'їзної колії встановлюються терміни перебування на ній вагонів згідно з пунктом 11 Договору.
Згідно п.14 Договору за умовами цього договору вагони подаються в тому числі - Філія ПАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” та іншим організаціям і підприємствам, які виконують операції на під'їзній колії відповідно до договорів, письмових прохань з дозволу керівництва власника колії та начальника станції Миколаїв-Вантажний.
Пунктом 16 Договору встановлено, що підприємство сплачує залізниці плату: за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; за маневрову роботу з вагонами, які надійшли на адресу власника колії - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізним транспортом; інші збори і плати - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та вільних тарифів. Збори і плати вносяться: централізовано через розрахунковий підрозділ залізниці з урахуванням діючого коефіцієнту на підставі Договору №1466356 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків перевезення та надані залізницею послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2016 року на адресу Філії “Миколаївський річковий порт” надійшли вагони з вантажем руди у складі потягу №3502 індекс 4579-032-4153, що прямував на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, які були затримані на станції Горохівка Одеської залізниці згідно з наказом №1 від 29.09.2016 (а.с.34), про що станцією Горохівка Одеської залізниці було складено акт форми ГУ-23а про затримку вагонів №4 від 29.09.2016 (а.с.38). Відповідно до наказу та акту підстава для затримання через неприйняття вантажу вантажовласником - Філія “Миколаївський річковий порт” та неможливістю прийняття його станцією призначення Миколаїв-Вантажний.
Вантажоодержувача було повідомлено про затримку потягу №3502 індекс 4579-032-4153 - 29.09.2016 о 14 год. 15 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів №4 від 29.09.2016 (а.с.39, 40).
В подальшому, станцією Горохівка Одеської залізниці складено акт загальної форми №4, у якому було зафіксовано факт простою вагонів з 13 год. 45 хв. 29.09.2016 до 01 год. 10 хв. 02.10.2016 та з посиланням на ст.46 Статуту зазначено, що відповідальність за збереження вантажу покладено на вантажоодержувача.
Як наслідок, позивачем було нарахована відповідачу плата за користування вагонами у сумі 41568,84 грн. з урахуванням часу затримки потягу на станції Горохівка Одеської залізниці на підставі відомостей плати за користування вагонами (а.с.68-75), відповідач підписав із запереченнями. 06.10.2016 позивачем також була складена накопичувальна картка №06101595 (а.с.76), яку відповідач підписав із запереченнями. У зв'язку з чим позивачем нарахований відповідачу збір за зберігання вантажу у вагонах у сумі 98197,44 грн.
Оскільки відповідач відмовився добровільно сплатити плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частина 5 ст.307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з п.1 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. №113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за №165/3458 (надалі - Правила №113), зазначені Правила визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами; парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).
Пунктом 2 Правил №113 встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Відповідно до п.3 Правил №113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ОСОБА_4 про затримку вагонів форми ГУ-23а, ОСОБА_4 загальної форми ГУ-23.
Згідно п.п.9, 10, 12 Правил №113 про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передається станцією у “Повідомленні про затримку вагонів” до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграмою, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Пунктом 13 Правил №113 визначено, що плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
При цьому, необхідно встановлювати та надавати оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і чи був одержувач повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажу, або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху прямування, і чи дійсно ці причини не залежать від залізниці.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в пункті 121 Статуту залізниць України, та пункті 16 Правил №113 і є вичерпними.
Пунктом 16 Договору встановлено, що підприємство сплачує залізниці плату: інші збори і плати - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та вільних тарифів.
Пункт 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п.5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 866/5087 (з наступними змінами і доповненнями) (надалі - Правила №644), якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідно до п.8 Правил №644 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється наступним чином:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки.
Відповідно до п.9 Правил №644 за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).
При видачі наказу №1 від 29.09.2016 та акту про затримку вагонів №4 від 29.09.2016 позивачем в якості причини затримки вагонів вказано про неможливість приймання їх станцією Миколаїв-Вантажний, з причин невиконання філією “Миколаївський річковий порт” добової переробної спроможності у кількості 35 вагонів на добу.
Згідно з ч2. ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний, згідно вказівки маневрового диспетчера станції. Здавання вагонів проводиться: на коліях сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Ольшанської філії ПрАТ “КДМППЗТ”. Максимальна переробна спроможність Філії “Миколаївський річковий порт” по вантажу руда 35 ваг/добу.
Як вбачається з Довідки про наявність вагонів у парках станції Миколаїв-Вантажний з 28.09.2016 по 03.10.2016 на 08:00 та 20:00 (а.с.32) та Довідки про переробну спроможність Філії “Миколаївський річковий порт” вантаж - руда в період з 27.09.2016 по 03.10.2016 станції Миколаїв-Вантажний (а.с.31) станом на 17 год.00 хв. 29.09.2016 відповідачем було вивантажено 11 вагонів з добової переробної спроможності в 35 вагонів. При цьому, на станції Миколаїв-Вантажний станом на 17 год. 00 хв. знаходилось ще 78 вагонів з рудою адресованих Філії “Миколаївський річковий порт”.
Згідно п.16.3 Правил технічної експлуатації залізниць України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.
Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих суду витягу з технологічно-розпорядчого акту станції Миколаїв-Вантажний затверджений наказом №241-Д від 19.11.2015, коліями, які не закріплені за певними вантажоодержувачами на підставі договорів про експлуатацію під'їзних колій, та на яких можливе накопичення вагонів є 5, 6, 7 та 8 колії.
В підтвердження того, що відповідачем не виконано добової переробної спроможності та те, що на адресу відповідача станом 29.09.2016 адресовані окрім руди і інші вантажі - чорні метали, шрот, позивачем надана Довідка про переробну спроможність Філії “Миколаївський річковий порт” вантаж - руда, чорні метали, шрот в період з 27.09.2016 по 03.10.2016. Згідно до вказаної довідки вбачається, що на станції Миколаїв-Вантажний станом на 17 год. 00 хв. 29.09.2016, відповідачем було вивантажено всього 39 вагонів з добової переробної спроможності по ватажу руда - 35 вагонів, чорні метали - 30 вагонів, шрот - 24 вагони. При цьому, на станції Миколаїв-Вантажний станом на 17 год.00 хв. Знаходилось, ще 149 вагонів з рудою, чорними металами та шротом, адресованих Філії “Миколаївський річковий порт” (а.с.119).
Відповідно до наданої позивачем графічної моделі зайнятості колій парку прийому станції Миколаїв-Вантажний за період з 29.09.2016 по 30.09.2016 прийняття додатково ще 54 вагонів поїзду №3502 індекс 4579-032-4153 не вбачалось за можливе (а.с.118).
За вказаних обставин, направлення відповідачем на адресу позивача телефонограми №23 від 29.09.2016 з клопотанням про термінову подачу вагонів, які прибули потягом №3502, не може свідчити про відсутність його вини у затримці вагонів на станції Горохівка.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що наявність вільних під'їзних колій парку станції Миколаїв-Вантажний за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів з колій станції призначення та під'їзних колій, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під вивантаження та навантаження вагонів парку “Укрзалізниці”, вагонів з вантажем на адресу інших підприємств, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів тощо, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.
За таких обставин, посилання відповідача на наявну можливість позивача доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій, вільних проміжків часу на деяких з них, з урахуванням невиконання ним 29.09.2016 добової переробної спроможності вантаження фронтів, проведення на коліях 5, 6, 7 та 8 маневрової роботи та інших технологічних операцій, носить суб'єктивний характер та не підтверджені належними доказами.
Разом з тим безспірною є та обставина, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Крім того, суд звертає увагу, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання щодо обов'язкового використання залізницею тих чи інших колій станції призначення у разі прибуття на адресу Філії “Миколаївський річковий порт” вантажу. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про обов'язок залізниці використовувати усі існуючі колії (у тому числі вільні та придатні за своїм призначенням) для прийняття вантажу, що прибув на адресу відповідача.
Отже, відповідно до наявних матеріалів у справі, відповідачем не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Миколаїв-Вантажний.
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Філії “Миколаївський річковий порт”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником Філією “Миколаївський річковий порт” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Таким чином, позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, розрахунок яких відповідачем не заперечений.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі .
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (04071, м.Київ, вул.Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) в особі філії “Миколаївський річковий порт” (54058, м.Миколаїв, вул.Проектна, 1, код ЄДРПОУ 37974053, р/р №26003001013256 в АТ “Укрексимбанк”, МФО 326739) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200, п/р №26006310114247 в філії ООУ АТ “Ощадбанк” м.Одеси, МФО 328845) 41568,84 грн. плати за користування вагонами, 98197,44 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах та 2096,49 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 20 лютого 2017 року.
Суддя М.В.Мавродієва