про повернення позовної заяви
16.02.2017 Справа № 908/287/17
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Заступник прокурора Запорізької області в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)»
до першого відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів»
про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016року № 8-2579/15-16сг, від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг та зобов'язання повернути земельну ділянку
Заступник прокурора Запорізької області в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів» про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг, від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив:
Положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Приписами ч. 2 ст. 29 ГПК України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Згідно положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Нормами ч. 4 ст. 23 вказаного Закону встановлено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виходячи з викладеного, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній, та має обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.
Заступник прокурора Запорізької області у позовній заяві зазначає про те, що Дружелюбівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 1) є кримінально-виконавчою державною установою відкритого типу, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виправний центр підпорядковується управлінню Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області та знаходиться в оперативному підпорядкуванні Державної пенітенціарної служби України. Засновником Дружелюбівського виправного центру (№1) є Державна пенітенціарна служба України.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видавши накази від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» та надавши ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1), фактично порушило інтереси держави в особі землекористувача. При цьому прокурор вказує, що позивачем жодних заходів до захисту та відновлення порушених інтересів держави, в т. ч. претензійно-позовного характеру, не вжито, що зумовило звернення прокурора до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1).
Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)» за організаційно-правовою формою є державна організація (установа, заклад). Засновником установи та органом управління юридичної особи вказано Міністерство юстиції України, проте у тексті позовної заяви прокурором зазначені інші відомості щодо засновника позивача.
Відтак, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)», яке не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, тобто не є органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому, що згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й мотивуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку при зверненні з позовом до суду, прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави та, в даному випадку, прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)», яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Положеннями ст. 42 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Даний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1)» без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що порушує принцип рівності сторін судового процесу та має наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу - однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.
У п. 3 вказаної вище постанови Пленуму, також зазначено, що у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто, органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Таким чином, позовна заява заступника прокурора Запорізької області в особі Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів» про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг, від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг та зобов'язання повернути земельну ділянку підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Заява про витребування доказів судом не розглядається у зв'язку із поверненням позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути Заступнику прокурора Запорізької області без розгляду на адресу: 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а.
Додатки: позовна заява №05/1-145-вих17 від 09.02.2017 року з додатками всього на 31 арк., в тому числі оригінали: платіжного доручення № 179 від 10.02.2017 року, фіскальних чеків від 13.02.2017 року на 3 арк., описів вкладення від 13.02.2017 року на 3 арк..
Суддя О.Г. Смірнов