про відмову у прийнятті позовної заяви
20.02.2017 Справа № 904/1389/17
Суддя Ярошенко В.І., розглянувши матеріали
за позовом Тимчасового трудового колективу в особі ОСОБА_1, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
до Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ", м. Дніпро
про стягнення грошової суми коштів за виконані роботи згідно договору
Тимчасовий трудовий колектив в особі керівника ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ" про стягнення 63201, 33 грн. - заборгованості за роботи, виконані відповідно до умов договору від 28.10.2015 №28/10/2015-1 підряду з тимчасовим трудовим колективом.
Розглянувши подані матеріали, суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 передбачено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК).
З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад часників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Зі змісту ст.12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі справи, у яких склад учасників спору відповідає ст.1 цього Кодексу, а правовідносини, у яких виник спір, носять господарський характер.
Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (розуміється один із видів суб'єктів господарювання), - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст. 55 Господарського кодексу України).
Порядок набуття громадянами статусу суб'єкта підприємницької діяльності встановлено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Громадяни набувають статусу суб'єкта підприємницької діяльності шляхом державної реєстрації. Відповідно до ст. 4 цього Закону Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:
перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;
оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.
Статтею 50 ЦК України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною відповідальністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку встановленому законом.
Інформація про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є відкритою.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що Тимчасовий трудовий колектив в особі керівника ОСОБА_1 просить суд стягнути з Приватного підприємства "Будівельник - Юг" заборгованість, яка виникла на підставі договору підряду з тимчасовим трудовим колективом від 28.10.2015 № 28/10/2015-1.
Доказів реєстрації Тимчасового трудового колективу як юридично особи, позивачем до суду не надано.
Вищевказаний спірний договір зі сторони Тимчасового трудового колективу підписаний фізичною особою - ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів Тимчасового трудового колективу.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.05.2016 зробленого судом, за реєстраційним номером картки платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено.
Таким чином, відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця в Єдиний держаний реєстр не внесені.
Враховуюче, що Тимчасвий трудовий колектив в особі ОСОБА_1 не є ані юридичною особою, ані фізичною особою-підприємцем, склад учасників даного спору не відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а тому даний спір не підвідомчий господарським судам.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви.
До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті позовної заяви Тимчасового трудового колективу в особі ОСОБА_1.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток: позовна заява з додатками, у тому числі квитанція від 27.01.2017 № 0.0.535638294.2.
Суддя В.І. Ярошенко