22 лютого 2017 року Справа № 905/1502/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків (далі - Регіональне відділення),
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017
зі справи № 905/1502/15
за позовом Регіонального відділення
до товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод", м. Маріуполь Донецької області,
про розірвання договору оренди та повернення майна договору,
Регіональне відділення звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 20.01.2017 №10-07-00297, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 зі справи № 905/1502/15.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 600 грн.
Матеріали касаційної скарги Регіонального відділення не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Водночас скаржник подав клопотання від 20.01.2017 № 10-07-00280 про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів на вказані цілі у зв'язку з незатвердженням паспорта бюджетної програми на 2017 рік за КПКВК 6611010 "Керівництво та управління у сфері державного майна". На підтвердження своїх доводів Регіональним відділенням подано копію запиту від 20.01.2017 № 11-07-00279 та копію листа Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області від 20.01.2017 № 07.02-0416-477.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 1118 ГПК України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 2 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом п'ятнадцяти днів.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте Регіональним відділенням у клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Клопотання регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 зі справи № 905/1502/15 відхилити.
2. Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 зі справи № 905/1502/15 повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Студенець